Прогнози експертів стосовно того, що безробіття серед молоді віком від 15 до 24 років піде на спад, на жаль, не справдилися. За даними Міжнародної організації праці, безробіття серед молоді у 2011 році сягнуло 13 відсотків, а це означає, що у світі сьогодні налічується 81 мільйон безробітних молодих людей. Певну їх частку становлять і молоді луганчани.

Листопад — місяць пошуку

На Луганщині молодь віком від 14 до 35 років становить приблизно 30 відсотків усього населення області. І листопад для неї — час пошуку роботи. Випускники, демобілізовані з армії і просто бажаючі поліпшити свій фінансове становище студенти масово починають «полювання». ...Й одразу стикаються із труднощами. Скажімо, студент не може скористатися послугами центру зайнятості, доки навчається, отримує стипендію, тобто має джерело прибутку. Неважливо, що цей «дохід» до прожиткового мінімуму не дотягує (до речі, новий законопроект «Про вищу освіту» передбачає це виправити). Випускники шкіл до центру зайнятості навіть дороги не второвують, оскільки поки що не мають жодної професії. У тих, хто тільки-но отримав диплом, сподівань на гідну посаду теж мало, бо, крім документа про освіту, треба мати ще й стаж роботи за спеціальністю. Бувалі радять: шукайте оголошення в газетах, на інтернет-сайтах тощо. Отже, скористаємося порадою.

Вмикаємо комп’ютер — та «Гугл» у поміч. Сьогодні так багато пропозицій!.. Однак від незрозумілості та завуальованості назв професій можна просто розгубитись. А поміркувавши, дійти висновку, що ніякої привабливості ці пропозиції не мають. Мережевий маркетинг означає біганину містом і пропонування всім підряд якогось дива-дивного. Професія промоутера все одно залишається роботою «зазивали» на місцевому ринку (а чи варто чотири роки навчатися в університеті, щоб потім іти торгувати?), а чарівне слово «мерчендайзер» означає щось на кшталт вантажника: приїхати, забрати товар, приїхати, розставити. А що мають на увазі в такому оголошенні: «Ресторан оголошує конкурс на вакансію shot gіrl»? Фактично, це означає: потрібна панночка, яка розливатиме та продаватиме конкретні алкогольні напої, а її зарплата визначатиметься залежно від кількості проданого.

Спроба пройти співбесіду на більш-менш гідне місце роботи за спеціальністю вже перетворилась на анекдот.

У 20 років:

— Та ви ще така молода, і досвіду мало... Ні, ви нам не підходите. Але саме для вас на нашому підприємстві є можливість безкоштовного стажування!..

У 22 роки:

— О, та ви заміжня! Значить, скоро у декрет підете...

Через чотири роки:

— Ой, та у вас дитинка! Та ще й маленька! Значить, часто на лікарняний ходитимете...

Ще через два роки:

— Та у вас перша дитина вже велика, скоро вдруге у декрет підете!

У 30 років:

— Жіночко, та у вас двоє дітей, ви ж на лікарняному жити будете!

Ще через кілька років:

— Нам потрібні робітники до 35...

Вони і за «спасибі» нікому не потрібні

Відверто кажучи, проблема навіть не у відсутності роботи, а, швидше, в її якості. Якщо проаналізувати оголошення щодо найму, можна зробити такий висновок: краще йти працювати на автомийку (2000 грн.), ніж викладачем у вищий навчальний заклад (1200 грн.). Тому на «інтелектуальні» посади є дефіцит спеціалістів. Це підтвердив керівник однієї установи, що дуже часто навідується до Центру зайнятості в пошуках потрібних спеціалістів. На його думку, «у нас недостатньо економістів і юристів». Хоча молодих людей з такими дипломами вистачає, але «це не фахівці, а просто молоді люди, які нічого не знають і нічого не вміють. Вони і за «спасибі» нікому не потрібні». Інші вважають навпаки, що через надвиробництво у нас випускають багато економістів та юристів, а потрібно більше інженерів і технологів. Тому молоді люди часом не можуть знайти роботу за фахом. До речі, технічні спеціальності не надто популярні серед амбітної молоді. Навіть бюджетні місця в місцевих університетах погано заповнюються, не кажучи вже про контракти. Тож на технічні спеціальності часто вступають дуже слабко підготовлені абітурієнти, бо навчання на бюджеті економічного або юридичного факультетів вони просто не потягнуть.

За даними Держкомстату України

Рівень безробіття найвищий саме у вікових групах 15—24 роки. «Потомство» виявляється найуразливішим.

...Іти до мети

Нещодавно прочитала такий вислів: «Є мета? Йди до неї! Не можеш іти? Повзи до неї! Не можеш повзти? Ляж та лежи в напрямку до мети!». Додам від себе: «... і держава тобі допоможе».

Однією з форм такого піклування є вторинна зайнятість. Суть ідеї зрозуміла: це можливість додаткового прибутку для молоді. Не тільки студентів, до речі, а й школярів, хоча останніх, звісно, менше. Щодо шансів молоді отримати додаткове джерело прибутку проконсультував начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту Луганської облдержадміністрації Віктор Яриш.

— Коли йдеться про молодь — школярів і студентів — передусім мається на увазі вторинна зайнятість, бо головним їхнім обов’язком залишається навчання. І ми даємо їм таку можливість — працювати й отримувати за це гроші. Основним документом, який регулює питання вторинної зайнятості, в нашій області є Регіональна цільова програма «Молодь Луганщини на 2011—2015 роки», прийнята депутатами облради ще у травні цього року. Загальний обсяг фінансування — 6039,69 тисячі гривень за рахунок коштів обласного бюджету.

Програма діє в декількох напрямах. По-перше — і це головний мотиватор, — можливість отримати відповідну роботі зарплату. Стипендії не вистачає буквально ні на що, тож додаткові тисяча-дві гривень не будуть зайві. Другу позицію посідає те, що Віктор Яриш назвав «позитивним вектором розвитку». Я ж скажу простіше: надати молоді шанс працювати й утримувати себе — це завжди краще, ніж надлишок вільного часу і невпевненість у завтрашньому дні. До речі, за даними територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області, питома вага молоді у віці до 30 років за останні три роки сягнула 49 відсотків від загальної кількості засуджених. І по-третє: для молодих спеціалістів це — шанс. Шанс реалізуватися. Самоствердитися. Визначитися в житті. І важливо при цьому мати хоча б надію на допомогу й захист.

Запитую у Віктора Яриша, чи змінилося щось на ринку праці для молодих спеціалістів? Що їм робити, щоб не потрапити у м’ясорубку безробіття на початку кар’єри?

— Молодь — завжди найуразливіший сегмент робітничого класу, — відповідає він. — Це завжди найдешевша робоча сила за мінімуму затрат на неї. Щодо порад... Для початку треба визначитися, поставити мету і йти до неї. Не боятись тяжкої чи брудної роботи: це не назавжди. А ось здобутий досвід може годувати все життя.

Що ти обираєш?

Поки ви читаєте ці рядки, світові й вітчизняні служби вираховують відсотки, прогнозують кількість безробітних, будують стратегії, з’ясовують причини. Але на питання: «Що ж там далі?», доведеться відповідати самим. І думати вже сьогодні.

По-перше, на будь-якій роботі цінується досвід. Навіть якщо у вас диплом червоний із золотою стрічкою, ніхто одразу золоті гори пропонувати вам не буде. Тож хапайтеся за будь-яку роботу за спеціальністю, де є варіант офіційного оформлення та кар’єрного зростання. По-друге, щодо офіційного оформлення через трудову книжку. Потрібно раз і назавжди зрозуміти: працювати офіційно краще для себе самого. Тут ідеться навіть не про тіньову економіку, зарплату повз касу і відсутність високої моралі. Це твій трудовий стаж, забезпечення твоєї старості. Про це варто подумати. По-третє, стосовно допомоги держави. Уже зрозуміло, що служба зайнятості як мінімум до отримання диплома тобі не допоможе. Та й ринкова економіка (за всіх її плюсів) робить конкуренцію схожою на життя у джунглях. Але є така практика — і в нашому місті, до речі, теж, — як громадські роботи, ярмарки вакансій. Участь у таких заходах дасть шанс познайомитися з необхідними людьми, побачити реальні вимоги до обраної спеціальності на ринку праці і можливість прийняти рішення: зможеш ти бути конкурентоспроможним на цьому ринку чи потрібно проходити перекваліфікацію і шукати щастя деінде. Наш життєвий годинник дедалі більше нагадує таймер.

Скільки залишилося?..

Ганна МІРОШНІЧЕНКО, студентка.

Фотоетюди Андрія НЕСТЕРЕНКА та Дмитра БОГДАНОВА.