Розташоване всього за 300 метрів від кордону Хотиславське родовище крейди, розробку якого розпочали в Білорусі, викликає занепокоєння в Україні. Причини вельми серйозні: за кілька кілометрів від велетенської вирви в землі, яка сягне в глибину до 45 метрів, розміщене заповідне озеро Святе (Дружба) та ще кілька десятків унікальних водних об’єктів Волині. Чи не позначиться це на їх водності? Чи не потьмяніє під крейдяним пилом рідкісна рослинність поліського краю?
Не випадково кожне повідомлення з цього регіону сприймається з підвищеним інтересом. Тож поїздка, здійснена наприкінці листопада на Хотиславське родовище крейди в Брестську область начальником Державної екологічної інспекції у Волинській області Анатолієм Гетьманчуком і начальником Волинського обласного управління водних ресурсів Юрієм Бахмачуком, дещо вгамувала інформаційний голод.
— Хочу насамперед дещо заспокоїти мешканців нашої області, — ділиться враженнями від побаченого Юрій Бахмачук. — На весь кар’єр у Хотиславі відведено 98,5 гектара, з них 30 — під промислове добування. Родючий шар знято на площі одинадцять гектарів, а розробка кар’єра ведеться всього на 5,5. Вибирається поки що лише пісок, адже крейда залягає на глибині від 11 метрів. Пісок іде на споруджений за п’ять кілометрів завод з випуску силікатної цегли і стінових блоків. Вапно ж на підприємство тимчасово завозять з інших місць. Нас приємно вразила висока культура виробництва, сучасне німецьке обладнання. Якість виробів така, що на внутрішні стіни можна клеїти шпалери, навіть не поштукатуривши їх, такі вони рівні і гладенькі. Та нас цікавило інше: чи не забруднює підприємство своїми викидами атмосферу? Скільки води надходить у виробки? Щодо крейдяного пилу, то тут ми його не побачили. Не відчувається й загазованості, яка часто супроводжує такі виробництва. Що стосується втрат води, то насоси щодоби відкачують її з кар’єра всього три тисячі кубометрів. А планувалося, що цей показник може сягнути 27 тисяч кубів. Уся вода потрапляє в компенсаційний інфільтраційний канал, а вже через нього — знову в ґрунт. Цікаво, що приплив води не зростає, а навіть зменшується. Тобто можна зробити попередній висновок: тріщини у крейдяних породах не відкриваються, а, навпаки, звужуються. Зникла й білизна води. Тобто в ній майже немає дисперсної крейди. А були побоювання, що вона погіршить фільтраційні можливості компенсаційних каналів. Білоруські екологи проводять спостереження за рівнем поверхневих вод (у п’яти свердловинах) і артезіанських (у чотирьох у крейдяному горизонті). Суттєвих коливань рівнів поки що не зафіксовано. Є певні сезонні зміни, пов’язані з періодом дощів, чи, навпаки, — із засухою. На жаль, такі спостереження ведуться лише із білоруського боку. Моніторинг свердловин на території Волині не проводять. Далі створення комісій, проголошення обіцянок центральні природоохоронні органи в цій справі не йдуть. Є потреба негайно розконсервувати кілька свердловин на території нашої області, насамперед біля озера Святого, розташованого поблизу села Тур Ратнівського району, від якого до кар’єра всього 6—7 кілометрів.
— Розробка покладів крейди розпочнеться у 2013 році, — продовжує розповідь Анатолій Гетьманчук. — До того часу нам треба разом з білорусами погодити критичні критерії змін довкілля, при виникненні яких потрібно буде зупиняти розробку родовища і вживати екстрених заходів, аби попередити незворотні природні зміни. Актуальним стало й налагодження регіонального співробітництва природоохоронних організацій Брестської і Волинської областей.
Що ж, така пропозиція здається перспективною. Особливо враховуючи, що освоєння Хотиславського родовища крейди лише починається. Головні небезпеки чекають нас попереду, коли екскаватори заглибляться на позначки 20—30—45 метрів, коли поруч із заводом силікатної цегли і стінових блоків виростуть ще й завод тонкої дисперсної крейди і вапна, завод з виробництва класифікованого кварцового піску. І хоч поки що наші сусіди з Білорусі точно виконують свої природоохоронні зобов’язання щодо збереження довкілля в промисловій зоні, заспокоюватися зарано. Природа — річ тонка. Особливо там, де беруть початок десятки річок і струмочків, де розташований Шацький національний природний парк з його численними озерами.
Хотислав попереджає: будьте готові до небезпек. Ми ж спокійно нічого не робимо, виконуючи роль сторонніх спостерігачів.
Фото автора.
