Нічого, якщо приватизація київської компанії закінчиться так само прозоро, як і велась
«Якщо говорити про перспективи оголошеної в Україні приватизації підприємств теплової генерації, то зрозуміло, що українські енергокомпанії потребують приходу стратегічних інвесторів. Це має бути не якась підставна структура, а велика солідна компанія з достатнім досвідом роботи», — заявив днями перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Микола Кравченко, підкресливши, що сьогодні, на жаль, у процес приватизації хочуть потрапити офшорні, нікому не відомі структури.
Як відомо, Фонд держмайна переніс конкурс з приватизації «Київенерго» (документи на участь в якому подали компанії ДТЕК і «Полтаваобленерго») з 25 листопада на 9 грудня. Оскільки Антимонопольний комітет залишив без розгляду заявку полтавчан як таку, що не відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, не було надано інформації про бенефіціарів — кінцевих власників «Полтаваобленерго».
Застереження народного депутата має серйозні підстави. Попри те, що Україну виключили з «чорного списку» ФАТФ, у процесі приватизації можуть бути створені нові схеми легалізації злочинних доходів, які, поза сумнівом, знову привернуть увагу до Києва міжнародної організації, що бореться з відмиванням «брудних грошей».
Знання про бенефіціарів потрібно не тільки Фонду держмайна чи Антимонопольному комітету. Воно потрібне щонайменше жителям одинадцяти областей України, акціями обленерго яких також володіють власники полтавської енергорозподільчої компанії. Заведено вважати, що за українською частиною її власників («Бізнес-Інвест» і «Фрунзе-Флора») стоять Ігор Коломойський та Костянтин Григоришин. Але ніхто не знає тих, хто стоїть за кіпрськими офшорами (Larva Іnvestments, Bіkontіa Enterprіses, UA Energy Dіstrіbutіon Holdіng). Де гарантія, що не тільки «Київенерго», а й більше третини аналогічних регіональних компаній не потраплять у такі руки, через які Україну внесуть не те, що у «чорний список» ФАТФ, а у перелік держав, що підтримують міжнародний тероризм? Тут можуть бути варіанти від традиційних до найекзотичніших. Поєднує їх лише те, що жоден не піде на користь України.
— Не виключено, що за «Полтаваобленерго» можуть стояти інтереси, наприклад, російських держструктур, — вважає керівник аналітичного департаменту інвестиційної групи «ТАСК» Андрій Шевчишин, зазначивши, що участь компанії в конкурсі з приватизації акцій «Київенерго» стала несподіванкою для ринку.
Деякі експерти не полінувались поєднати між собою главу ФДМУ Олександра Рябченка та Костянтина Григоришина. Наприклад, глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко допускає наявність неформального зв’язку між бізнесменом та головою Фонду держмайна. «Те, що тут є прихована конкуренція і лобістські впливи — безумовно», — стверджує він у коментарі порталу UGMK. іnfo.
— У моїй практиці перенесень конкурсу за ініціативою Фонду не було, — каже народний депутат від «НУ—НС», екс-голова ФДМ Олександр Бондар. — Думаю, що тут якась інша гра. Я уявляю собі стан Олександра Рябченка, якому потрібно відмовити Костянтину Григоришину. Це завдання — складніше не буває, тому взято паузу.
Паузу взяти змусили умови приватизаційного конкурсу, в яких чітко сказано: в ланцюжку власників компаній-претендентів не повинно бути офшорних структур з «чорного списку» ФАТФ і державних компаній.
— Тому, якщо після розкриття інформації серед акціонерів «Полтаваобленерго» виявляться подібні офшори або з’ясується, що частина акцій продана держструктурам, — це буде визнано порушенням умов конкурсу. Тоді компанія взагалі не буде допущена до торгів, — наголошує Олександр Бондар, який, до того ж, є заступником голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з приватизації, передає «Обозреватель».
«Участь у конкурсі «Полтаваобленерго», швидше за все, відображає спекулятивний інтерес», — вважає президент Міжнародної торгової палати в Україні Володимир Щелкунов. А аналітик інвестиційної компанії Concorde Capіtal Єгор Самусенко взагалі, каже, не може зрозуміти, з якою метою полтавське обленерго вирішило взяти участь у приватизації пакета акцій «Київенерго».
Можливо, для розуміння і йому, і всім нам допоможе свіжа інформація про відомого японського виробника фототехніки — компанію «Olympus», колишній топ-менеджер якої зізнався у відмиванні грошей через акції й приховуванні за 20 років свого існування мільярдних витрат.
Шахрайську схему в «Olympus» вже оцінюють у понад 1,3 млрд. доларів. А вона, для прикладу, така: коли компанія купила британського виробника медичної техніки Gyrus за 1,9 млрд. доларів, то заплатила 687 млн. доларів офшорній фірмі з Кайманових островів. За «консалтингові послуги». Або придбала три дрібні неприбуткові японські фірми з малозрозумілим для основного профілю «Olympus» бізнесом — виробництвом косметики та посуду для мікрохвильовок, утилізацією медичних відходів. Заплатила 940 млн. доларів. З яких через рік було «списано» майже 700 млн. доларів.
Нині «Olympus» повідомила про початок розслідування, яке здійснюватиме незалежна комісія у складі шести осіб, включаючи двох колишніх суддів і відставного прокурора. Розслідуватимуть не тільки порушення при купівлі сторонніх компаній, а й «ігри» керівників з купівлею-продажем цінних паперів.
Гучний скандал з 14 жовтня поточного року, коли вперше з’явилися чутки про шахрайство, вже обвалив вартість акцій «Olympus» на 70 відсотків. Якщо перефразувати відомий вислів про футбол, то можна сказати: «Така приватизація нам не потрібна».
«Ринки схильні вважати: якщо спіймано одного «таргана», то поряд можуть перебувати ще десять. Тому інституційні інвестори триматимуться осторонь японського ринку, поки не отримають підтвердження, що махінації в «Olympus» — це ізольований випадок», — сказав з цього прикрого для японської економіки скандалу головний економіст токійського банку Resona Bank Коіші Курос.
Якщо екстраполювати ситуацію на вітчизняний ринок, який тільки-тільки, з великими труднощами почав позбавлятися реноме «царства неляканих тарганів», не хотілося б, щоб світові інвестори знову почали триматися осторонь України. Адже нинішній приватизаційний процес в енергетиці почався і тривав на усіх етапах напрочуд прозоро й відкрито. Як заявила днями виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев’янко, «нелегка ринкова ситуація, що склалася в Україні та світі, потребує ретельної уваги до відкритого, ефективного та прозорого проведення приватизації енергетики. Це стане індикатором ставлення держави до інвесторів і безпосередньо впливатиме на поліпшення інвестиційного клімату, репутації і сприйняття України іншими країнами».
Оптимізм щодо такого сприйняття лишається. Рішення Фонду держмайна про перенесення конкурсу з продажу 25 відсотків акцій «Київенерго» свідчить про прозорість приватизації в Україні, переконаний член Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимир Ярощук.
— Добре, що Фонд держмайна спільно з Антимонопольним комітетом борються за прозорість проведення приватизації в Україні, що дасть змогу виключити вірогідність переходу підприємств української енергетики під контроль невідомих покупців, —підкреслює він.
Хочеться вірити, що приватизація «Київенерго» так і закінчиться —чесним конкурсом, а не «перегонами тарганів».
