Пароплав, що носить ім’я нашого славетного земляка, є найстарішим судном Росії
«Я, як колишній моряк, дуже уважно стежу за публікаціями «Голосу України» та журналіста В. Скобельського на корабельну тематику. Цікаво було почитати в попередніх номерах про сумну долю легендарного крейсера «Варяг» та його наступника, який недобудованим продали китайцям. А ще й про інші судна, що носили імена українських міст. Раніше були публікації про лінкор «Полтава» та однойменний сторожовик. Я зберігаю вирізки з цими матеріалами. Так-от... Наприкінці 1970-х я служив у Сєвєродвінську і там не раз бачив ще дореволюційний пасажирський пароплав «Гоголь». На жаль, поплавати на ньому не вдалося, однак щоразу він нагадував нам, землякам-полтавцям, про рідний край... Цікаво, яка доля цього корабля?»
(З листа до редакції Миколи Антоненка з Полтави).
![](/images_upload/2011/12/011211/Gogol_korabl.jpg)
Цікава й сама історія «Гоголя».
Це — унікальний двопалубний пароплав-колісник, побудований 1911 року за останнім словом техніки того часу для Північного пароплавного товариства на Сормовському заводі в Нижньому Новгороді. Його два парові котли працювали на дровах, потужність — до 500 к. с. На пароплаві були своя електростанція, паровий штурвал і машинний телеграф. Він міг брати на борт майже 700 пасажирів.
З 1911 р. «Гоголь» ходив на лінії Вологда—Архангельськ, Устюг—Котлас—Архангельськ.
Пароплав мав шалену популярність у тих краях. Адже тут були комфортні умови, добра бібліотека й хороший буфет, у меню якого — понад 150 страв! Для виклику офіціанта і покоївки в каюту пасажири могли скористатися дзвінком. До їхніх послуг були ванна, туалет... Звісно, цим могли скористатися лише заможні пасажири І і ІІ класів. Бідніші їхали в ІІІ класі, а були ще й «палубні пасажири». Вони подорожували на березових дровах, складованих на нижній палубі. Для цих пасажирів на судні стояли два великі мідні баки з окропом. На кормі селяни возили свиней, птицю і навіть корів та коней...
Березових дров пароплаву треба було дуже багато, по маршруту їх поповнювали на пристанях. Відстань від Вологди до Архангельська «Гоголь» долав за 82 години, а вгору від Архангельська до Вологди — за 115. Ходив пароплав, здебільшого, до 1 жовтня.
Він благополучно пережив Першу світову, революцію і громадянську війну, а перша серйозна аварія трапилася у мирний час — пожежа у 1929 році. Здійснюючи звичайний рейс з пасажирами і вантажем, «Гоголь» вийшов з Котласа в Архангельськ. Десь за дві години помітили, що з трюму просочується чорний дим. Горіла гума — хтось кинув недопалок під час завантаження в Котласі. Увімкнули систему пожежогасіння в трюмі. Але для гуми пара виявилася неефективним засобом. Повернули до берега, пасажирів евакуювали на шлюпках, а пожежу загасили насосами.
Під час війни екіпаж судна оголосив себе фронтовим і «Гоголь» перевозив здебільшого різні вантажі, а також поранених моряків, які потрапляли до Архангельська.
Після війни пароплав і далі трудився на лінії Котлас — Архангельськ. Ще у 1990-ті роки «Гоголь» був не єдиним на Півночі пароплавом, якому вдалося пережити Радянський Союз. Плавали тут також «Пушкін» і «Лермонтов». Щоправда, останні два за містичним збігом обставин загинули: «Лермонтов» переломився під час шторму і затонув, а «Пушкіна», за «модою» тих часів, продали місцевим бізнесменам, які зробили з нього плавучий елітний ресторан. Однак на судні виникла пожежа і «Пушкіна» не стало...
Ну а «Гоголь» — плаває. Тож за умови, що хтось надумає знімати ремейк «Жорстокого романсу», то першим на роль «Ластівки» претендує саме він...
На знімку: «Гоголь» на Північній Двіні.
Фото з архіву автора.
До речі
«Ластівка» вже не літатиме...
Втім, «Ластівка», яка прославилася у фільмі Ельдара Рязанова «Жорстокий романс», стала «Ластівкою» лише на час зйомок фільму. Насправді це був пароплав «Спартак», побудований на тому само заводі, що й «Гоголь», але трьома роками пізніше — у 1914-му. Назва у корабля тоді була інша — «Велика княжна Тетяна Миколаївна» (на честь дочки царя Миколи ІІ). Після революції судно перейменували на «Тетяну», потім на «Альошу Поповича» і, нарешті, — на «Спартака». Він теж, як і «Гоголь», вірно відслужив увесь радянський період, однак СРСР пережив ненадовго. На початку 90-х судно відправили «на пенсію» і тоді його не врятувала навіть знаменита «роль» у знаменитому фільмі. «Спартак» опинився на «кладовищі кораблів» під Ростовом, де близько року місцеві жителі успішно дограбовували все, що не було вкрадено раніше, а пожежа остаточно знищила його...