А скільки невинних українців відбуває довічне ув’язнення?
Про це йшлося під час «круглого столу» за участю парламентаріїв, експертів та правозахисників. Крім того, вони обговорювали, наскільки ефективний механізм перегляду судових рішень та виконання рішень Європейського суду.
Народний депутат Еліна Шишкіна («БЮТ—«Батьківщина») зазначила, що завдяки судовій реформі минулого року і закону про судоустрій і статус суддів Верховний Суд не може переглядати вироки, якщо Європейський суд з прав людини встановив порушення процесуальних норм. Це зможе здійснювати тільки Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. «Як на мене, складається досить парадоксальна ситуація. Порушення норм матеріального права (за належних умов утримання в СІЗО і в’язницях) переглядатиме ВСУ, а все, що стосується порушення норм Кримінально-процесуального кодексу, застосування до людини катувань як способу доказу — Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. Це не те, що недолуга, а, насправді, чорна судова реформа, яка позбавила людей безпосереднього права оскаржувати рішення у ВСУ», — підкреслила Е. Шишкіна.
Отже, це, зауважила парламентарій, нівелює статтю 38 закону про судоустрій і статус суддів, де йдеться: ВСУ є найвищим органом у системі судів загальної юрисдикції. Тому, на її думку, саме в цьому криється найбільший злочин держави стосовно людини та її права на справедливе й ефективне судочинство.
Координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко наголосив, що простежується тенденція, коли під час слідства у кримінальних справах наявні факти катувань, котрі стали підставою для переслідування особи і потягли за собою покарання у вигляді довічного позбавлення волі, залишаються без належного реагування з боку держави.
Тож, за словами правозахисників, приміром, справа Олександра Рафальського, який довічно позбавлений волі за нескоєні злочини, заслуговує на увагу. Адже катування стосовно нього підтверджуються об’єктивними доказами, зібраними стороною захисту. Зокрема, в доповіді Комітету ООН із запобігання катувань сказано: катування стосовно О. Рафальського мало місце. А в річних доповідях Міжнародної амністії за 2010 і 2011 роки зазначено, що до нього були застосовані тортури з метою отримання визнавальних свідчень проти себе. Нині його справа — на розгляді в Європейському суді з прав людини.
У справі Олександра Рафальського надіслала депутатський запит до Генеральної прокуратури і Еліна Шишкіна. «Поки що Генпрокуратура продовжила строки розгляду мого запиту. Але не впевнена, що за результатами мого запиту ГПУ знайде якісь порушення. Також мало віриться в те, що Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ допустить його справу до перегляду у ВСУ, навіть якщо Європейський суд з прав людини визнає порушення відповідної статті стосовно нього у 2001 році», — сказала народний обранець.
