Сьогоднішнє інтерв’ю кореспондент «Голосу України» взяв у одного з великих друзів газети — голови Дніпровської районної організації Політичної партії «Зелені» Андрія Петровича ЯЩЕНКА (на знімку). Це за його участі на шпальтах часопису з’явилася низка кореспонденцій і репортажів про порушення столичними чиновниками та деякими підприємцями природоохоронного, містобудівного законодавства, збереження довкілля, знищення зелених зон. Тема цієї розмови — актуальні проблеми людини, яка мешкає у мегаполісі, зв’язок з природою, а також відповідальність влади та кожного громадянина за результати їхньої діяльності у галузі екології.
Про фаховість у «зеленій» роботі
— Андрію Петровичу, ви недавно очолили районну організацію Політичної партії «Зелені». Чому ви обрали саме цей напрям?
— Значною мірою тому, що це — моя професія: до недавнього скорочення штатів я очолював відділ екології, охорони довкілля і ресурсозбереження Дніпровської РДА. До речі, серед членів нашої партії — чимало таких фахівців, тож нам добре відомі глибинні проблеми цієї сфери. Їх так багато і вони такі актуальні для суспільства, що вимагають негайного розв’язання, бо коли цього не робити, то ми прийдемо до екологічної катастрофи. Але найцікавіше: пересічні громадяни над ними майже не замислюються, а ті, чий професійний обов’язок дбати, приміром, про енергозбереження, виконують це не дуже добре, а часто їхня діяльність спричиняє втрати енергоресурсів.
— Як це?
— А хіба виробник електроенергії спонукатиме споживача до її економії? Йому вигідно, щоб «лампочки» світили вдень і вночі, а громадяни за це платили й платили. Та й ЖЕКи, і керівники житлових кооперативів не все ще роблять для заощадження енергоресурсів.
Про забруднення довкілля
Надзвичайно важливе питання збереження довкілля, про що в Києві слід подбати негайно. Ви помітили, що минулого літа СЕС не дозволила відкрити для відпочивальників більшість столичних пляжів? Тож фахівці в галузі довкілля б’ють на сполох: Дніпро, інші річки та водойми стали небезпечними для здоров’я: купатися у них — зась! Здавалося б, чому? Адже промислових підприємств, які раніше зливали погано очищені шкідливі речовини у ріки, нині поменшало, а ті, що є, усе-таки дбають про модернізацію очисних споруд.
Та з’явилися інші загрози: різноманітні нелегальні пункти послуг, зокрема для миття автомобілів, «точки» громадського харчування, які зливають забруднену хімікатами та відходами воду в каналізацію або безпосередньо у водойму. Їхні власники вважають, що це — не варта уваги дещиця. Тим часом, приміром, у Дніпровському районі лише приблизно 30 «мийок» для автомашин мають на таку діяльність дозвільні документи.
Водночас у цьому районі, як і в усьому місті, працює кілька сотень (!) нелегальних «мийок», а про незаконно облаштовані заклади громадського харчування, для яких закон не писаний, — годі казати. Вони зливають забруднені хімікатами відходи без застосування фільтрів.
Про відповідальність влади та громади
— Але ж з нелегальними мийками та «забігайлівками» повинні боротися влада, правоохоронні органи...
— Повинні. Але вони борються приписами, які складають до безкінечності, і котрі нелегали й наміру не мають виконувати. Причина такої «боротьби» — не таємниця. Представники правоохоронних органів і влади (донедавна кількість заступників голів РДА була захмарною, і більшість з них, використовуючи службове становище, займалися власними бізнесовими інтересами, а не працювали на громаду) «злилися» в любові до підприємців-порушників, які забезпечують їм безбідне життя. А якби за невиконання припису міліція одягала на таких «бізнесменів» кайданки і вела в камеру, то вони дуже швидко перестали б існувати як клас. Натомість вони процвітають.
Або, приміром, питання, яке неодноразово порушувалося в «Голосі України»: незаконне і швартування плавучого готелю «Баккара» поблизу мосту метро, і облаштування під’їздів до нього, парковок і майданчиків для інших потреб безпосередньо на території парку культури та відпочинку «Гідропарк». Цей готель стоїть в узголів’ї «Золотого пляжу» — теж закритого СЕС для купання. Тут, до речі, і завдяки втручанню «Голосу України», КМДА демонтувала майже всі незаконно встановлені МАФи. Але нагорі стоїть «Баккара», котра зливає відходи життєдіяльності людини, як і своїх ресторанів та кафе, у Дніпро. Ми щонайменше 10 разів вимагали від керівників цього закладу показати його очисні споруди, документи про те, як і хто вивозить звідси відходи, але марно. Тож зрозуміло, куди їх «вивозять». Хіба про це не знають міські та районні органи влади, а також різноманітні природоохоронні відомства?
Про навчання городян
А про паркування на газонах та інших зелених зонах, незаконну їх забудову капітальними спорудами і МАФами, сміття, у якому потопає Київ, виробництво продуктів харчування, котре нині більше нагадує хімічну промисловість, — що з цим лихом робити?
— І тут приходите ви, «зелені», і...
— Звичайно, було б наївним уважати, ніби з нашим приходом усе зміниться. Але ми принаймні не даватимемо спокою чиновникам і підприємцям, вимагатимемо від них дотримання законодавства, привертатимемо увагу громадськості до цих проблем. Та чи не найперше завдання — спробувати розбудити передовсім пересічних киян. Адже це й вони дозволяють нахабним підприємцям забудовувати простір, який належить усій громаді, не зважають на забруднення довкілля, миряться зі сваволею начальників у галузі екології. Та й самі часто роблять те саме. Тому ми проводитимемо роз’яснювальну роботу, особливо серед школярів і молоді, яких навчатимемо, як саме потрібно поводитися на природі і з природою, як слід обстоювати власну громадянську позицію у галузі охорони довкілля.
Ще донедавна Київ був одним із найзеленіших міст у країні, а нині він, загазований, спотворений бездумною забудовою, перетворюється на кам’яні джунглі, де залишається дедалі менше місця для скверів, парків, газонів, зрештою — чистого повітря. Але столиця знову може стати зеленою оазою, якщо її мешканці, ми всі цього забажаємо...
Інтерв’ю взяла Валентина ПИСАНСЬКА.
