Конкурс із приватизації 45,1% акцій ПАТ «Західенерго» відбувся 25 листопада. Інтерес та готовність взяти на себе значні інвестиційні зобов’язання виявив лише один претендент — компанія ДТЕК, що є енергетичним підрозділом System Capіtal Management (СКМ). Власником 100% акцій СКМ, нагадаємо, є Рінат Ахметов. Продаж акцій проходив за процедурою проведення конкурсу з одним учасником, тому покупця чекають додаткові витрати.

 

Слід зазначити, що, покупець акцій «Західенерго» мусить протягом 6 місяців погасити кредиторську заборгованість компанії перед бюджетом і Пенсійним фондом. Заборгованість становить майже 2,7 млрд. гривень. Крім того, Фонд державного майна наполягав, що претенденти, які бажають взяти участь у конкурсі з придбання акцій «Західенерго», повинні будуть забезпечити постачання на підприємства компанії вугілля українського видобутку в обсязі не меншому, ніж 70%.

ПАТ «Західенерго» є одним із провідних українських виробників теплової електроенергії. До складу товариства входять, зокрема, Бурштинська ТЕС, Ладижинська ТЕС та Добротвірська ТЕС, а також низка сервісних підприємств. Ця п’ята за величиною енергогенеруюча компанія України має встановлену потужність 4707,5 МВт, що становить близько 9% загальної потужності електроенергетики України. Крім того, Бурштинська ТЕС із 2002 року успішно працює в об’єднаній європейській енергосистемі.

На всі згадані ТЕС ДТЕК має намір постачати власне вугілля з таких підприємств, як «ДТЕК Павлоградвугілля», «ДТЕК Добропіллявугілля» та «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу», що видобувають найбільш прийнятну для «Західенерго» сировину. Таким чином, генератори підприємства будуть забезпечені відповідним паливом.

Загалом ДТЕК цілком спроможна завантажити свої електрогенеруючі потужності вугіллям. А головне — це дасть змогу стримати зростання ціни на електроенергію. До того ж збільшення попиту на вугілля — дуже серйозний стимул для розвитку вугільної галузі. Це в той час, коли стратегія розвитку української енергетики до 2030 року планує зростання обсягу видобутку до 115 млн. тонн на рік.

Необхідно це як для зниження енергетичної залежності України від поставок російського газу, так і для того, щоб вирішити соціальні проблеми українських вуглевидобувних областей. Найголовнішою проблемою «Західенерго» експерти називають велику потребу в інвестиціях: модернізація енергоблоків компанії вимагає мільярдів гривень протягом 10 найближчих років.

Нові власники будуть зобов’язані також не допустити виникнення заборгованості компанії перед працівниками із зарплати та інших виплат, що їх передбачає колективний договір. Передбачається і поетапне підвищення заробітної плати з урахуванням індексу інфляції. Умови забороняють протягом трьох років від дати переходу до покупця права власності на пакет акцій без узгодження із профспілковими організаціями скорочувати чисельність працівників компанії більш як на 5% на рік.

Підготовка до конкурсу з приватизації пакета акцій «Київенерго» і «Західенерго» розпочалася ще влітку, інформацію про компанії запитали п’ять потенційних учасників. Але торги по «Київенерго» було відкладено, а з усіх претендентів на пакет акцій «Західенерго» заявку на участь у конкурсі подала лише ДТЕК.

Одна з причин — згадані умови, що їх озвучив ФДМ: високі соціальні та інвестиційні зобов’язання, які мусив узяти на себе покупець. Згідно з оцінкою, яку з ініціативи НАК «Енергетична компанія України» було проведено міжнародними аудиторами з Ernst & Young, вартість пакета акцій мала би становити 1,65 млрд. грн. А якби акції «Західенерго» продавалися на фондовому ринку, за них можна було б одержати не більше 1,4 млрд. (Як уже зазначалося, ФДМ оцінив пакет акцій у 1,932 млрд. гривень, що на 20—30% вище за всі попередні оцінки).

Незважаючи на явно завищену ціну приватизації, маємо очевидне: на поважний відсоток акцій «Західенерго» знайшовся покупець, причому готовий виконати всі умови та зобов’язання перед державою.

Утім, остаточним власником активів ДТЕК досі не стала. Відповідно до процедури конкурсу з одним учасником, комісія запропонувала провести додаткову оцінку виставлених на продаж акцій. Тепер буде проведено конкурс для визначення оцінювача, потім буде проведена власне оцінка, аби ще більше підняти вартість пакета акцій для покупця.

Лише тоді, якщо претендент погодиться з новою вартістю акцій, названою після незалежної оцінки, Фонд держмайна підпише угоду купівлі-продажу.

«Конкурсна комісія проведе додаткову оцінку акцій, що продаються, оцінка може виявитися вищою від початкової ціни», — вже заявив директор департаменту підготовки і проведення конкурсів ФДМ Ігор Білоцерковець. А екс-голова Фонду держмайна, перший заступник Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Олександр Бондар у збільшенні ціни прямо переконаний.

Як показує практика, незалежна оцінка завжди вища, ніж початкова, — наводить думку Бондаря «ЛІГАБізнесІнформ». Крім того, «беручи до уваги тривалість процедури вибору незалежного оцінювача і проведення ним оцінки акції підприємства можуть бути передані покупцеві тільки в наступному році», — вважає Олександр Бондар.

Іншими словами, можемо констатувати, що маємо бажання інвесторів і державну волю провести приватизацію енергогенеруючої галузі. Мусимо зважити, що охочих вкласти гроші в дещо проблематичне «Західенерго» виявилося не так і багато. Проте Фонд держмайна прийняв рішення таки збільшити купівельну вартість акцій компанії. Одне слово, інвестор мусить знову чекати: оголошення конкурсу серед експертів оцінки, власне оцінки і — остаточного рішення Фонду держмайна. Цей процес триватиме чи не два місяці.

Зрештою, доводиться визнати, що в такій ситуації краще справді зачекати. Безумовно, нижча ціна пакета акцій і спростила б, і прискорила б приватизацію «Західенерго». Лишилося б тільки відкритим питання: чи змогли б інвестори, наприклад, не настільки потужні, як ДТЕК, інвестувати достатню кількість коштів у модернізацію генеруючих потужностей? Слід зважити й на соціальні зобов’язання — компаніям із недостатнім капіталом просто довелося б від них відмовитися.

Тут слід було б послатися на думку Адама Єнджеєвського, виконавчого директора польського Іnstіtute for Publіc-Prіvate Partnershіp. Пан Єнджиєвський переконаний: якщо Україна прагне в Євросоюз, вона просто повинна провести приватизацію енергогенеруючих компаній і домогтися того, щоб вони знизили втрати електроенергії, почали пропонувати більш якісний продукт споживачеві, зрештою, посилили б заходи, спрямовані на захист довкілля. «Коли компанії знаходяться у ситуації глибокої стагнації, як українські генерації, то приватизація — це єдиний вихід. Це кращий варіант як для держави, так і для споживача», — зауважив Адам Єнджиєвський.

Фотоетюд Юрія ПЕРЕБАЄВА.