Дороги не повинні приносити нещастя і смерть

У Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відбулися слухання на тему «Надання невідкладної допомоги при ДТП та «безпечна автодорога» як елементи забезпечення безпеки дорожнього руху», ініціатором проведення яких виступили комітет та міжфракційне депутатське об’єднання «За безпеку дорожнього руху».

Відкриваючи слухання, голова комітету Віктор Швець відзначив, що світова спільнота згідно з рішенням ООН у травні 2011 року оголосила десятиліття безпеки дорожнього руху, щоб забезпечити довгострокові й скоординовані дії на підтримку безпеки дорожнього руху на регіональному, національному та місцевому рівнях. За даними статистики, щороку в світі від дорожньо-транспортних пригод гине понад 1 мільйон 300 тисяч осіб, отримують травми близько 50 мільйонів осіб. В Україні у 2010 році в аваріях на дорогах загинуло 4709 осіб, травмовано понад 38 тисяч, упродовж нинішнього року загинуло 3760 осіб, травмовано більш як 35 тисяч. Кожен третій потерпілий у ДТП — це молода людина віком до 29 років.

За інформацією МВС, найнебезпечнішими в Україні є такі дороги: міжнародні — Київ — Чоп, Одеса — Мелітополь — Новоазовськ, Херсон — Феодосія — Керч, Київ — Ковель; національні — Житомир — Чернівці, Мукачеве — Івано-Франківськ — Рогатин — Львів, Львів — Тернопіль.

Учасники слухань — народні депутати, урядовці, авторитетні вчені, представники громадськості та міжнародні експерти — наголошували, що в Україні діє досить розгалужена система нормативно-правових актів, що регулює питання безпеки дорожнього руху, яка постійно оновлюється. Однак, незважаючи на це, сфера дорожнього руху потребує ретельної уваги і з боку законодавців, і з боку органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронної системи. Серед причин, що призводять до аварійності на автомобільному транспорті, також є невжиття органами державної влади та місцевого самоврядування ефективних заходів, спрямованих на належне утримання та ремонт автодоріг, шляхопроводів та мостів, недотримання будівельних норм під час проектування та будівництва доріг. Але в аналізі ДТП, що трапилися, правоохоронці та органи влади делікатно обходять ці питання. «Відсутнє належне реагування з боку органів прокуратури, правоохоронних органів, особливо служб ДАІ на факти грубого ігнорування дорожніх служб та їх посадових осіб вимог Закону України «Про дорожній рух» в частині ліквідації аварійно небезпечних ділянок та місць концентрації ДТП, — наголосив В. Швець. — Мені складно зрозуміти, чому всім добре відомі місця концентрації ДТП роками не ліквідовуються, «ямковий» ремонт доріг триває місяцями, хоча місця, на яких часто виникають аварійні ситуації, добре відомі ДАІ та комунальним службам. А основна відповідальність за ДТП перекладається на водіїв, пішоходів».

Законодавці не стоять осторонь цієї проблеми. Нині у Верховній Раді зареєстровано 14 проектів законів, спрямованих на поліпшення безпеки дорожнього руху, зокрема, ініціюється розробка закону «Про безпеку руху», внесення змін до законів «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про автомобільні дороги». Більшість авторів пропонують розв’язати проблему посиленням кримінальної та адміністративної відповідальності. Адже, за оцінками експертів ВОЗ, у разі невжиття невідкладних заходів до 2020 року аварії на дорогах світу спричинятимуть більше смертей, аніж серцево-судинні захворювання та СНІД.

Комітет та міжфракційне об’єднання разом із всеукраїнськими громадськими організаціями ініціювали проведення в Києві наприкінці березня — на початку квітня 2012 року першої міжпарламентської зустрічі з питань законодавства у сфері безпеки дорожнього руху, до участі в якій запрошено парламентаріїв із 43 країн та 18 міжнародних організацій.

Заступник голови державної служби автомобільних доріг, голова комісії з проведення реорганізації держслужби Євген Прусенко зауважив, що безпека руху є показником якості життя людини. За його словами, проблеми зменшення аварійності мають системний характер і важлива скоординована робота всіх органів влади, відповідальних за цю сферу. Однак створена координаційна рада з безпеки дорожнього руху при Кабінеті Міністрів так і не розпочала систематичну роботу.

Довжина доріг загального користування в Україні становить понад 169 тисяч кілометрів, але маємо лише 2,5 тисячі кілометрів доріг першої категорії, тобто ті, які мають чотири роздільні смуги руху, на яких майже унеможливлено зіткнення зустрічних авто. «Стан доріг внутрішнього користування можна оцінити як критичний, — заявив Є. Прусенко. — Більшість доріг побудовано в 1960-70 роках, 70 відсотків вже давно перепрацювали свої терміни й капітально не ремонтувалися 30—40 років». Окрім того, більшість доріг не були розраховані на пропуск сучасних високошвидкісних габаритних транспортних засобів. Рівень фінансування дорожньої галузі у державі в останні роки становить від 14 до 30 відсотків. Кошти насамперед спрямовуються на безпеку дорожнього руху. Однак є і певні позитивні результати: за останні п’ять років загальна кількість ДТП зменшилася майже вдвічі.

За підсумками обговорення ухвалено рекомендації слухань. У них, зокрема, йдеться про потребу прискорити підготовку до другого читання проекту закону «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112», внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення задля гармонізації існуючої системи штрафних санкцій, внесення до КУпАП норми про відповідальність за спричинення особі під час ДТП легких тілесних ушкоджень.

Щоб подолати епідемію смертей на дорогах країни, потрібно партнерство влади, бізнесу, громадськості, ЗМІ та небайдужість кожного громадянина, переконані учасники слухань. І лише так можна протистояти новим смертям і нещастям на дорогах.