Відверто кажучи, коли їхала до Дніпродзержинська на науково-практичну конференцію, яку проводили громадська організація «Дніпропетровська Міжрегіональна Екологічна Асоціація» і ПАТ «ДніпроАЗОТ», я не вірила в успіх заходу. «Так, чергові збори для галочки», — думала. Але, на щастя, помилилася...
По-перше, вразив склад і кількість учасників. Понад сто представників органів влади, промислових підприємств, науковців, громадських працівників. Такий форум востаннє доводилося бачити хіба що в Кривому Розі, на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань екології. Як з’ясувалося, тема нинішньої конференції була його логічним продовженням. Тільки цього разу обговорювали більш вузьку проблему: стан річки Дніпро. А «ДМЕА» демонструвала свою останню роботу: «Аналіз стану й технології очищення стоків ПАТ «ДніпроАЗОТ» і розробка рекомендацій зі зниження техногенного навантаження на басейн річки Дніпро».
Для того, щоб зрозуміти важливість цієї проблеми, треба хоч раз побувати в Дніпродзержинську, який, на жаль, без гордощів має звання найбільш екологічно неблагополучного в Україні. Міський голова Дніпродзержинська Станіслав Сафронов навів на конференції просто шокуючі цифри.
Втім, міркуйте самі: на одного жителя міста припадає 431 кг шкідливих речовин, які викидаються в повітря щорічно, тоді як середній показник по області — 200 кг на рік. Тут зосереджено 13 млн. тонн відходів металургійних і хімічних підприємств. І цей обсяг збільшується щорічно на 3 млн. тонн.
Але найбільша біда — радіоактивні відходи: п’ять хвостосховищ, які розташовані практично посередині міста. В них — 42 млн. тонн радіоактивних речовин, по 53 тонни на одного жителя Дніпродзержинська.
Про стан водних об’єктів у регіоні докладно розповів заступник начальника відділу Державної екологічної експертизи і водних ресурсів держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області Василь Андреєв. У його доповіді раз по раз лунали визначення: «умовно питна вода» і «вода, непридатна для рибництва»...
Зрозуміло, що екологічні проблеми Дніпродзержинська та Дніпропетровщини загалом давно набули статусу загальнодержавних. Але це не означає, що деякі з них не можна вирішити самотужки.
Робота «Дніпропетровської Міжрегіональної Екологічної Асоціації» — яскраве підтвердження. Щоправда, для цього знадобилася «невелика» умова — готовність і бажання виробничників співпрацювати з громадською організацією в галузі поліпшення екології.
На конференції з докладною доповіддю виступив Олег Гупало, перший заступник голови правління ПАТ «ДніпроАЗОТ», перший заступник голови правління — технічний директор підприємства, кандидат технічних наук:
— Наш завод є лідером у хімічному виробництві. Водночас ми не припиняємо роботи в галузі раціонального використання природних ресурсів, впроваджуємо енергозберігаючі технології, зменшуємо викиди в атмосферу й річку Дніпро. На сьогодні 95,4 відсотка шкідливих речовин уловлюється нашими очисними установками. За останні п’ять років на 31,2 відсотка зменшилося забруднення річки Дніпро. Споживання газу скоротилося на 7,5 млн. кубометрів, а води — на 500 тисяч тонн.
І, незважаючи на те, що частка забруднення атмосфери підприємством у Дніпродзержинську становить лише 0,8 відсотка, його керівництво пішло на досить ризикований експеримент. Чотири з половиною місяці майже п’ятдесят осіб досліджували, як ведуться тут природоохоронні заходи, бурили свердловини, робили аналіз стоків і ґрунтових вод. Для цього громадська організація залучила найкращих фахівців.
— Нам була важлива оцінка незалежних експертів, тим паче, що тепер ми маємо розгорнуту картину і нам показали всі болючі місця. Ми дуже вдячні громадській організації «ДМЕА» за таку роботу, — підкреслив згодом на прес-конференції Олег Гупало.
— Для нас цей досвід також дуже корисний, — сказала президент «Дніпропетровської Міжрегіональної Екологічної Асоціації», депутат Дніпропетровської обласної ради Олена Чиркова. — Адже в процесі роботи ми з’ясували, що на структуру скидань ПАТ «ДніпроАЗОТ» впливають й інші підприємства, які користуються його колектором. А це вже питання розмежування відповідальності за забруднення навколишнього середовища. І його варто вирішувати на законодавчому рівні.
Апелював до законодавства України і Валерій Краснопер, головний інженер філії «ВГМК» ПАТ «Кримський титан». У своєму виступі він акцентував увагу на тому, що за нинішнього законодавства підприємствам стає невигідно вивозити, а тим паче перероблювати відходи. Водночас саме про нові технології переробки відходів хімпідприємств розповів гість конференції з Індії, директор представництва SSP PVT LTD у країнах СНД Шувра Чакраборти.
Підбиваючи підсумки конференції, міський голова Дніпродзержинська назвав цю подію знаковою, що демонструє реальну співпрацю бізнесу, влади та громадськості. Представники влади й підприємств таких самих, техногеннонавантажених, регіонів Дніпропетровщини теж взяли для себе корисний урок, як діяти спільно і на благо людей.
Адже як інакше? Всі ми живемо на цій землі, дихаємо повітрям і п’ємо із Дніпра воду. І нехай поки що її з великою натяжкою можна назвати питною. Усе в наших руках...
А. Шапар — директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАН України, В. Никоненко, виконавчий директор громадської організації «Дніпропетровська Міжрегіональна Екологічна Асоціація», О. Гупало, перший заступник голови правління ПАТ «ДніпроАЗОТ» відповідають на запитання журналістів.
Президентові «ДМЕА» О. Чирковій та доктору біологічних наук, професору, директору ТОВ НВО «Центр екологічного аудита і чистих технологій» Г. Шматкову є про що поспілкуватися і після конференції.
Фото автора.
