А у городі – гранати

Наталія Мартишинець з Виноградова екзоти почала вирощувати випадково. Жінка згадує, як одного разу привезла з Італії саджанці ківі та хурми. До того займалася виноградом, сортів якого у неї нині понад сто п’ятдесят. «Чорна гора, на якій живу, має свій мікроклімат: взимку температура повітря там не буває нижчою десяти градусів», — розповідає садівниця. З цієї причини вона спробувала вирощувати теплолюбиві рослини, і їй це вдалося. Тепер на її городі — кущі ківі та гранатів, дерева хурми та інжиру... Перші три фрукти — нетипові навіть для цієї теплої місцини, а от інжир, як з’ясувалося, росте там дуже давно.

Інший учасник прес-конференції біолог Генріх Стратон, поза сумнівом, може пишатися своїм хобі, адже йому вдалося вивести сорт ківі, який витримує закарпатські зими. Ківі називають вітамінною бомбою, адже він містить 115 відсотків добової норми вітаміну С. Селекціонер розповів, що перші спроби вивести новий сорт ківі, який би прижився, розвивався і давав плоди у наших умовах, були зроблені ще 1992 року. Тоді Генріх був студентом біологічного факультету Ужгородського університету. «Щоб вивести цей, мені доводилося постійно купувати різні сорти ківі. В результаті було посіяно сотні тисяч сіянців, пагони яких я не обігрівав і не леліяв, бо переслідував мету — знайти найсильнішого. Рослина, яку отримав, не виведена шляхом генетичних маніпуляцій, а тому є екологічно чистою. На сьогодні вона витримує максимальні «закарпатські» температури — 25—28 градусів з позначкою «мінус». Щодо стійкості до нижчих температур, то матимемо змогу це з’ясувати, адже багато саджанців уже відправлено у різні країни: Росію, Білорусь, Чехію», — зазначив селекціонер.

Цьогоріч Генріх Стратон зібрав урожай: із 30 кущів — більше тонни волохатих ягід. Ідея самотужки вирощувати ківі подобається нашим співвітчизникам. По-перше, це незвично та цікаво, по-друге, не потребує особливого догляду, а тому під силу навіть початківцям. Більше того — ківі не потребує хімічної обробки, бо його нема від кого захищати: на Закарпатті немає шкідників чи хвороб, які псували б рослину. Оскільки під час вирощування не застосовують отрутохімікати, то й плоди екологічно чисті. Щоправда, інколи доводиться захищати молоді саджанці від... котів. А ще ківі не варто обкопувати, оскільки рослина має поверхневу кореневу систему. З саджанця плодів можна чекати через 4—5 років.

Плоди ківі селекціонер не продає, роздає друзям і знайомим. А от у розповсюдженні саджанців зацікавлений (на сьогодні вартість одного становить 120 гривень). Генріх Валентинович висловив бажання, щоб на Закарпатті масово вирощували ківі. До речі, поділився секретом, що наступного року в Сваляві з’явиться двогектарна плантація ківі. Біолог Микола Гусинка стверджує, що на певній частині Закарпаття і справді можна плекати субтропічні культури, та площі цієї не так і багато. А найуспішніше в так званих промислових обсягах вдасться вирощувати хурму, оскільки грунтово-кліматичні умови області для цієї рослини найсприятливіші.