«Ігоря забрали в райвідділ із гуртожитку, а на ранок повідомили мені, що його немає в живих. Вони говорять, що він сам упав і вдарився головою. Однак це неправда. Чому, коли відомі навіть суспільству факти резонансної справи, її так важко довести до логічного кінця? Сподіваюся, що справедливості таки вдасться добитися. Вбивці мають сидіти в тюрмах!» Такі слова на днях довелося чути біля Деснянського районного суду від матері загиблого Людмили Індило. Жінка крізь сльози висловлювала журналістам свої думки з приводу цієї резонансної справи. Нині представники Феміди продовжують розглядати справу її сина, який загинув за загадкових обставин у Шевченківському РУВС. На лаві підсудних двоє міліціонерів — Сергій П. та Сергій К. Їх звинувачують у неналежному ставленні до затриманого та перевищенні службових повноважень.
Помер Ігор 18 травня 2010 року за дуже дивних обставин. Він святкував свій день народження в гуртожитку. Як стало відомо, хлопець посварився з дільничним міліціонером. За інформацією правоохоронців, у РУВС юнака доставили в дуже п’яному стані. Його поклали відпочивати в камері. Однак там, мовляв, він упав із лавочки й розбив собі голову. Версія міліції видавалася настільки безглуздою, що це викликало протести майже в усіх регіонах країни. Рідні загиблого стверджують: у відділку Ігоря побили, внаслідок чого він і помер. Більше того, вартові порядку вчасно не надали йому медичної допомоги. «Синяк був на грудях в області печінки, руки й лікті збиті. А ще в нього був синець на правій скроні. Сам такі травми він не міг отримати», — неодноразово зазначала мати загиблого студента пані Людмила.
Судовий процес розпочався ще в 2010 році. Міліціонерам загрожували умовні строки. Проте суддя Деснянського райсуду Києва виявила принциповість. Вона вказала на абсурдність версії слідства й направила справу на дорозслідування.
— Слідство недостатньо розслідувало причини смерті Ігоря. Дві судмедекспертизи тіла дали протилежні результати. Перша — що він отримав травму після падіння з висоти власного зросту. Друга — що він помер після падіння з лавки в камері, — розповідає «Голосу України» адвокат родини загиблого Олександр Заруцький. — Однак не склалося, додатково слідства так і не відбулося.
Можливо, ця ситуація і не привернула б уваги громадськості. Проте нещодавно в Інтернеті з’явилося відео з камер запису Шевченківського райвідділу. На тяжкому алкогольному сп’янінні Ігоря побудовано багато пояснень міліції: від причини затримання у гуртожитку до власне смерті від падіння. Однак на відео видно, що студент зайшов до міліції сам, у нормальному стані. А вже через годину його затягли до камери. Потім вартові порядку ще й штовхали його ногами.
Що саме сталося з юнаком, достовірно не відомо. Напевне, про це може знати друг загиблого Олександр. Він разом з Ігорем був у райвідділі. Однак він не хоче спілкуватися з журналістами. На запитання кореспондента «Голосу України»: «Що відбулося того вечора?» він лише відповів: «Не пам’ятаю». Те саме він говорив і в суді.
Нині мати та батько Ігоря їздять на кожне судове засідання і не мають наміру здаватися. Вони стверджують: Олександр розповів їм, що в кімнаті для фотографування дільничний несподівано штовхнув Ігоря, і той сильно вдарився головою об стіну.
На жаль, такі випадки в країні не поодинокі. Кількість смертей у міліцейських відділках постійно зростає. Але навіть масові акції протесту проти свавілля правоохоронців успіхом не увінчалися. Оприлюднені дані моніторингу міжнародної правозахисної організації Amnesty Іnternatіonal щодо дотримання прав людини також залишилися без реакції влади.
Тим часом в країні завершилася Всеукраїнська акція «Міліція під контролем!». Два тижні близько 200 волонтерів моніторили діяльність вартових порядку. Під час заходу вони перевіряли, наскільки сумлінно й згідно із законом правоохоронці виконують свої обов’язки. На жаль, результати й тут виявилися невтішними.
Опитування осіб, яке проводили громадські активісти, показало, що правоохоронці не завжди виконують вимоги щодо неухильного дотримання прав затриманих. Громадяни найчастіше вказували на перевищення встановлених законодавством строків свого перебування у підрозділах міліції та утримування у кімнатах для затриманих і доставлених за відсутності створення в них відповідних умов.
— Ситуація із дотриманням прав людини правоохоронцями щороку погіршується. Міліціонери часто не дотримуються закону — інколи від того, що й самі знають його погано, — розповідає голова правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Олег Мартиненко. Захід проводився у всіх областях України. В першу чергу він стосувався служб і підрозділів міліції, які безпосередньо контактують із населенням, — патрульної служби, служби дільничних інспекторів міліції, ДАІ, чергових частин.
Правозахисники нині готують керівництву МВС докладний перелік пропозицій стосовно поліпшення якості їх роботи. Однак гарантій, що до них хтось дослухається, немає.
Фото Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ.
