Нова узаконена хвиля забудови загрожує мальовничим київським островам. До таких висновків екологів спонукало те, що Київська міська державна адміністрація виступила замовником міжнародного відкритого архітектурного конкурсу, який має визначити кращий проект «концепції збереження та розвитку дніпровських островів».
Нагадаємо, раніше заступник начальника Головного управління економіки та інвестицій КМДА Роман Качура заявляв, що на острові Муромець буде реалізовано рекреаційний проект. Він, за словами чиновника, охопить площу у 700 гектарів і коштуватиме мільйони інвестиційних гривень. Що саме ховається за цим поняттям, чиновник тоді не пояснив. Про подальшу забудову свідчить і протокол засідання комісії із залучення інвесторів до фінансування і будівництва КМДА від 10 червня 2011 року, що його оприлюднили екологи. Згідно з ним члени міської комісії оголосили архітектурний конкурс на розробку концепції розвитку острова Муромець. Крім того, стало відомо і про існування рішення Київради від 14 липня 2011 року, де Київській міській державній адміністрації доручається провести конкурс для обрання найкращого проекту благоустрою та створення спортивної бази на острові Долобецький. Але це ще не все. Нещодавно тема отримала логічне продовження. Після конкурсу на забудову островів Муромець та Долобецький стало відомо і про оголошення міжнародного відкритого містобудівного конкурсу «Дніпровські перлини. Концепція збереження та розвитку дніпровських островів». Тож ідеться вже не про окремий острів чи два, а про всю територію київських зелених оаз.
— Насправді під прикриттям «концепції збереження» планується легалізація будівельних проектів на київських островах. І хоч би які були результати конкурсу, їхня реалізація все одно стане порушенням законодавства, оскільки законодавство забороняє господарську діяльність на території природно-заповідного фонду, а більшість київських островів мають саме такий статус, — каже заступник голови Національного екологічного центру Олексій Василюк.
Одне слово, активне будівництво на островах і розвиток інфраструктури може пере-творити Дніпро на каналізаційний колектор, а Канівське водосховище на болото.
І це за того, що відповідно до закону України про екологічну мережу та Загальнодержавної програми її формування територія Муромця є невід’ємною складовою Дніпровського екологічного коридору. А власне сам коридор є частиною не лише всеукраїнської, а й загальноєвропейської екологічної мережі й відіграє важливу роль у міграції птахів, кажанів та комах, які охороняються низкою міжнародних угод і конвенцій (зокрема Бернською і Боннською), до яких приєдналася й Україна. До того ж чимало видів літаючих «мігрантів» занесено до Червоної книги України, Міжнародної Червоної книги та Європейського Червоного списку.
Тим часом представники київської влади запевняють, що жодної забудови не планується, будуть лише рекреаційні проекти, які допомогли б зберегти острови і зробити їх привабливими для відпочивальників. Щоправда, влада не пристала на пропозицію активістів-екологів, які запросили посадовців прийти на прес-конференцію і висловити свою точку зору. Тож діалогу так і не вийшло.
«А для чого питати в архітекторів, як зберегти острови, якщо на них не можна реалізовувати архітектурні проекти? — риторично запитує заступник командира дружини охорони природи Києва Іван Парнікоза. — Проект-переможець, який покликаний охопити всі острови, безумовно, буде обрано за критерієм вартості. А великі гроші не прийдуть, якщо проект передбачатиме, скажімо, самі охоронні знаки та облаштування однієї-двох екологічних стежок».
Нагадаємо, законодавство забороняє здійснення на землях природно-заповідного фонду господарювання, яке пошкоджує його природні комплекси. Першою такою формою господарювання, звісно, є забудова. Адже зрозуміло, що забудова — не сумісна з природою. Більше того, Водний кодекс визначає острови як землі водного фонду, а отже, будівництво на них заборонено в принципі. Водночас більшість острівних територій Києва мають статус природно-заповідного фонду. Так, майже всі острови входять до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови», також на островах розміщено заказники «Острів Жуків», «Острови Ольжин та Козачий», «Муромець-Лопуховатий» та «Урочище Бобровня». А згідно з чинним генеральним планом Києва та рішенням Київради від грудня 1994 року острів Труханів та парк «Дружби народів» є зарезервованими під заповідання.
Тож, щоб не втратити це, керівництво Національного екологічного центру звернулося до Президента України, СБУ, Генпрокуратури і Мінприроди з проханням перевірити законність цього «рекреаційного проекту». Відповідей поки що немає.
ДО РЕЧІ
Величезне біорозмаїття Дніпровського коридору в межах столиці, насичене рідкісними та зникаючими видами фауни і флори. Якщо враховувати види тварин, чиї сезонні міграційні шляхи Дніпровським екологічним коридором проходять через Київський архіпелаг, то на київських островах зустрічаються: 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України, близько 20 видів, занесених до Червоної Книги Міжнародного союзу охорони дикої природи (ІUCN), 16 видів з Європейського Червоного списку, 205 видів з Додатків Бернської конвенції, 100 видів, внесених до Боннської конвенції, та близько 50 видів, що охороняються Угодою про охорону афро-євроазійських мігруючих птахів. Окрім того, на території київських островів виявлено 55 видів тварин, що охороняються на території міста Києва.
