Навічно в наших серцях

 

На нашому календарі — День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. Глибока зарубка, що не перестає ятритися в історичній пам’яті народу, і неослабне нагадування про пережите ним лихоліття.

Випробування, на які не скупився для українства буремний, суперечливий і жорстокий минулий вік, уже вирвані із забуття та явлені всьому світові, очищені від довгого цинічного замовчування і перекручень. Але той трагічний літопис, мартиролог безвинних жертв ще далеко не повні, і обов’язок кожного нового покоління — додавати до великої й гіркої правди свої відкриття, результати своїх пошуків та досліджень.

У цьому — данина нашої скорботи й шани всім, хто пішов у вічність, кого перемололи безжальні жорна голодомору і ГУЛАГу.

У цьому — заповіт і пересторога всім нині сущим: завжди бути пильними, відповідальними за новітню історію України і за те, якою буде її подальша доля.

Нехай світлі образи полеглих від злочинної влади і злочинної руки ніколи не згасають у нашій пам’яті, наших серцях. Як знак вічної сув’язі часів і поколінь, як джерело любові до Вітчизни і заклик творити її заможною, демократичною, осереддям добра і справедливості.