Чи провалиться в прірву «поштова карета»?

Нещодавно рада директорів державного підприємства підбила підсумки роботи за 9 місяців. Згідно з матеріалами, опублікованими у щотижневику «Поштовий вісник» №41 від 4 листопада, з 27 регіональних дирекцій половина не виконала план. Шість філій, включаючи й великі, — нерентабельні. Дивна ситуація: у країні зростають обсяги виробництва, розширюється ринок, кількість потенційних клієнтів поштових послуг залишається значною, — а державна пошта втрачає обсяги й зазнає збитків. І це на тлі постійного протягом останніх років підвищення вартості основних послуг!

Чи не пояснюється цей парадокс тим, що керівництво «Укрпошти» досі живе поняттями вчорашнього дня, забуваючи про конкуренцію? В Україні стрімко розвиваються близько десятка компаній, що спеціалізуються на доставці кореспонденції, бандеролей і посилок. Активні конкуренти захопили практично весь сегмент вигідних корпоративних поштових послуг, що керівництво національного поштового оператора здало, по суті, без бою. Судячи з темпів розвитку приватних поштових компаній, справи в них ідуть успішно. Чого не скажеш про державне підприємство, що, схоже, що не помічає буму дистанційного та інтернет-шопінгу в країні.

Нещодавній приклад: у серпні нинішнього року на сайті Міністерства юстиції України з’явилося оголошення про відкриті торги з доставки відправлень до органів Державної виконавчої служби в регіонах. При цьому опис послуги був таким: «Послуги кур’єрські, що не відносяться до національної пошти». І це — не єдиний тривожний дзвінок. В Інтернеті сьогодні розміщено багато матеріалів досліджень ринку дистанційної торгівлі в Україні. Як показують результати досліджень, проведені компаніями каталожної торгівлі (вони для національної пошти теж є сегментом В2В), їхніх клієнтів не задовольняє робота поштових відділень, зокрема, режим роботи, строки доставки посилок і повідомлень, сервіс. Але сьогодні вже у споживачів є вибір, у каталогах і на сайтах підприємств посилкової торгівлі для пересилання товарів пропонуються послуги багатьох компаній.

Отже, із сектора корпоративних клієнтів державну пошту витісняють активні конкуренти. А як справи з послугами для населення?

Сегмент індивідуальних користувачів поштових послуг теж звужується. У відомчій газеті «Поштовий вісник» (№ 38 від 14 жовтня 

2011 р.) опублікована компетентна думка експерта Світлани Чернишової, яка приймала участь у навчанні керівників філій «Укрпошти» та їхніх заступників. На її думку, у сегменті В2С (англ. Busіness-To-Consumer — бізнес для споживача. — Авт.) Укрпошта втратила за останні роки «ціле покоління клієнтів — людей, які зараз перебувають у фазі активного життєвого циклу».

Інші покоління, які традиційно є користувачами поштових послуг, зокрема, люди старшого віку, також критично оцінюють ситуацію. Судячи з редакційної пошти, стан справ дедалі «краще» і «краще». Прозвучала інформація, що за останні три роки закрито 1,2 тисячі відділень, а кількість працюючих зменшилася майже на 9 тисяч. Таким нехитрим способом керівництво «Укрпошти», вочевидь, розраховувало здолати збитки? Як бачимо, — відділення закриті, незручності для клієнтів створені, робочі місця знищено, при цьому обсяги й прибутки, схоже, так і не з’явилися. Падають обсяги письмової кореспонденції та доставки пенсій — а саме ці статті є основними в структурі доходів державного підприємства. Водночас жодного скільки-небудь помітного заходу, який би збільшив обсяг поштових послуг і створив нові робочі місця, за останні два роки я так і не знайшла.

У згаданій вище публікації «Поштового вісника» з цього приводу зроблено справедливе зауваження «Якість обслуговування клієнтів — це те, що особливо «болить»... Переконана, це питання потрібно порушувати не операціоністам чи листоношам, а менеджменту компанії. Я вірю в дуже просту формулу: щасливі в роботі працівники надають якісну послугу клієнтові».

Слова про «щасливих працівників» у поштових відділеннях зустрічають із гіркою посмішкою. Працівники розповідали, що заради економії коштів, яких не вистачає на зарплату, в деяких підрозділах писали заяви на безкоштовну відпустку, під час якої співробітники... перебували на роботі й виконували свої службові обов’язки. От тільки гроші за це не одержували. Таким чином, урізуються навіть ті невеликі суми, які одержують листоноші або оператори. Додайте сюди непривабливий вигляд приміщень, що не ремонтувалися багато років, холоднечу у відділеннях, навантаження, що дедалі зростає (людей скоротили, роботи додалося), дефіцит коштів на найнеобхідніші виробничі витрати — і стане зрозуміло, з яким настроєм працюють десятки тисяч поштовиків. Але від цього настрою залежить і настрій клієнта, і його бажання повертатися знову й знову.

У той час, як підлеглі живуть у режимі суворої економії й очікують скорочень, керівництво «Укрпошти», схоже, не зазнає труднощів. У генерального директора Євгенія Зайця — сім заступників, три радники й один помічник. Ці посади від оголошеної Президентом України адміністративної реформи анітрохи не постраждали. Між іншим, зарплата в «генерала» — у 20 разів вища за зарплату рядового листоноші! Здавалося б, потужна команда топ-менеджерів за чималі гроші повинна і вдень. і вночі працювати над стратегією розвитку підприємства в умовах вільної ринкової конкуренції, розробляти нові напрями роботи й посилено думати над залученням нових і збереженням старих клієнтів. У цьому керівники «Укрпошти» — на висоті, в розробці таких «ноу-хау», які більше не зустрічаються ніде у світі.

«Голос України» і газета «2000» свого часу писали про те, що керівництво держпідприємства укладало, на наш погляд, не зовсім вигідні договори із приватними компаніями — ТОВ «Тіно» і «Вертикаль» — на постачання харчових продуктів. Реалізація товару йшла мляво. «Працівники галузі в останні роки стали заручниками контрактів між Генеральною дирекцією і споживачами всіх неліквідних товарів та неконкурентоспроможних послуг», — цитувала наша газета лист ветерана галузі Марії Давиденко та голови Донецької обласної профспілки працівників зв’язку обласної дирекції Надії Красицької («Голос України» від 2 липня 2010 р.) Які, по-вашому, висновки зробили в генеральній дирекції за підсумками 2010 року? Та просто включили ті товари в план закупівель на 2011 рік.

Майже 2,5 мільйона штук спецій 11 найменувань, майже 1,7 мільйона штук приправ 14 найменувань, понад 2 млн. одиниць рибної продукції 12 найменувань, 250 тисяч одиниць м’ясопродуктів 8 найменувань, 3,5 мільйона одиниць макаронних виробів, 2,7 мільйона одиниць шоколаду й кондитерських виробів 54 найменувань, майже 5 мільйонів пачок чаю й кави і навіть 4,6 мільйона штук хлібобулочних виробів 23 видів... Ні, це не список для підготовки бенкету, гідного «Книги рекордів Гіннеса», чи поповнення резерву армії. Це лишень оголошення, подані навесні нинішнього року УДППЗ «Укрпошта». Не дивно, що за такого підходу поштові відділення перетворилися на подобу сільпо, де жужмом лежать пральний порошок, засіб для миття посуду, чай, хліб і консерви. Водночас на початку року через несвоєчасно проведений тендер поштовики й клієнти залишилися без елементарного: конвертів і марок (див. «Голос України» від 30 червня 2011 р.) Але це, мовляв, «дрібниці», адже вже кілька років керівництво галузі привчає відвідувачів приходити на пошту не для того, щоб відправити листа чи передплатити газету, а щоб купити мило й макарони. Які, до речі, часто-густо продають за цінами, що вищі за средньоринкові.

Чи можна назвати таких керівників компетентними професіоналами, якщо історія з невчасно проведеним тендером повторюється? Сьогодні мерзнуть на своїх робочих місцях тисячі співробітників, чиї відділення опалюються дровами й вугіллям. Вирішили замість традиційних вугілля і дров придбати вугільні брикети (є експертний висновок), а насправді вони виявилися шлаками. Поки з’ясовували, поки скасовували результати торгів — на жаль, закони природи невблаганні: опалювальний сезон раптом якось «ненавмисно настав». А про труднощі, що їх стоїчно терплять рядові поштові працівники, варто було б знати уряду та Президентові.

Чи знають керівники країни, котрі нарікають на брак коштів для пенсіонерів і бюджетників, за якою ціною нинішнього року закуплене паливо для автомобілів «Укрпошти»? Бензин А-95, що на заправках вільно продається за роздрібною ціною 10,50—10,80 гривень, списується по 13,65 грн. Саме таку ціну було прийнято за підсумками тендера. Це — розбазарювання коштів державного підприємства чи чийсь особистий інтерес? Судити про це мають компетентні органи.

Національне багатство не створюється територією чи урядом, — його єдиним джерелом є національні корпорації, здатні ефективно конкурувати в глобальному масштабі, завойовувати в жорсткій конкурентній боротьбі гідні позиції. Таку думку висловив авторитетний експерт у галузі стратегічного планування, професор Гарвардської школи бізнесу, консультант урядів багатьох країн Майкл Портер. У багатьох державах поштові адміністрації є символами та гордістю країни: англійська «Королівська пошта», французька «Ля Пост», «Дойче пост», «Австралія пост». На жаль, «Укрпошта» не може похвалитися ні відмінними результатами роботи, ні високим позитивним рейтингом.

Можливо, докори несправедливі, і нинішнє керівництво «Укрпошти» має перспективні плани, що відповідають національним інтересам країни? Автор статті сумлінно спробувала знайти програму розвитку галузі у відкритих джерелах. На жаль, відшукати таку програму, що діє в 2011 році, не вдалося. Можливо, проблема в тому, що програми розвитку галузі просто не існує? Уявляєте велике приватне підприємство, що працює без довгострокової стратегії? Це неможливо. А в державному підприємстві, що має 14 тисяч поштових відділень, де трудяться близько 100 тисяч осіб, прийняття ключових рішень, вочевидь, віддано на відкуп кільком людям. Їхня діяльність протягом декількох років перетворила «Укрпошту» на непрозору структуру з неякісним сервісом. Такий рівень керування, на наш погляд, підриває авторитет держави й може призвести галузь до банкрутства.

Для ефективності керування державними корпораціями в Україні є необхідна законодавча база. Існує єдиний для всіх механізм призначення на посаду генерального директора державного підприємства за підсумками відкритого конкурсу, де учасники представляють своє бачення розвитку галузі на основі в тому числі й свого досвіду керівної роботи в цій сфері. Не виняток і «Укрпошта». То чому в крісла керівників стратегічних для держави галузей потрапляють, на наш погляд, не зовсім професіональні? Чи не час звернути увагу на цю ситуацію органам, покликаним стежити за дотриманням законності?

У першій публікації ми скористалися образом поштової карети. Якщо продовжити порівняння, то сьогодні ця карета не просто загрузла в трясовині, — передні колеса вже зависли над краєм прірви. Ще трохи — і державне підприємство може опинитися в прірві. А в цей час кучери, стурбовані власним благополуччям, схоже, не стежать за шляхом і давно не дивляться вперед. Чи знайдеться сила, здатна зупинити рух «у нікуди»?

Настав той критичний момент, коли на проблеми галузі повинні звернути увагу перші особи держави. «Реформи, безумовно, потребують компетенції, дисципліни, оскільки це — здатність керівників до своєчасних рішень у своїй сфері відповідальності», — наголосив Президент України Віктор Янукович, виступаючи на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України та Комітету з економічних реформ. Незалежний аудит роботи підприємства, визначення і здійснення необхідних заходів для виправлення ситуації забезпечать існування надійної, стабільної та прогнозованої національної системи поштового зв’язку.