З рибою й річка привабливіша

Власне, це вже й не мальки зовсім — а дворічний товстолоб, білий і строкатий амур. Перші 6 тонн риби випустили у Дніпро на початку листопада в районі житлового масиву Красний Камінь. Привезли її з рибних господарств області, переважно з Петриківського рибхозу.

— Зариблення дасть змогу отримати результат уже протягом наступного року, — вважає начальник облуправління держрибохорони Олександр Бутов. — За рік один випущений товстолоб набирає вагу до півтора кілограма. Наше основне завдання — не лише підвищити репродуктивність Дніпровського водосховища, а й поліпшити якість питної води.

Адже риба, що тепер плаватиме в Дніпрі, харчується синьо-зеленими водоростями, а вони забруднюють воду. Саме в такий спосіб риба сприятиме тому, щоб вода у Дніпрі стала чистіша. Якщо, звичайно, раніше її не виловлять браконьєри.

— Попервах інспектори рибоохорони стежитимуть, щоб мальок не потрапив у сіті браконьєрів, у перші 3—4 дні буде організовано патрулювання, — каже Олександр Бутов. — А потім риба мігрує. Куди мігрує — невідомо. Але, судячи з наших спостережень, буквально за два дні вона може переміститися на 30 кілометрів за течією Дніпра. А через 3—4 роки, коли товстолоб досягне ваги до 10 кілограмів, він повернеться в те місце, звідки його випускали.

Однак ця подія — лише невелика ланка в ланцюзі цілої програми. Ще 2010 року вчені Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара розробили науково-біологічне обґрунтування для розведення екологічно цінних видів риб. А вже нинішнього року в Дніпровське й Дніпродзержинське водосховища їх випустили близько 150 тонн. Загалом на ці цілі до кінця року передбачається витратити з обласного природоохоронного фонду мільйон гривень.

У наступному році обсяг зариблення планується збільшити втричі. І не тільки за рахунок названих порід, а й за рахунок повернення в рідну стихію так званих аборигенних видів: коропа, ляща, плотви. Адже не секрет, що останніми роками кількість риби у Дніпрі різко зменшилась у зв’язку з так званим антропогенним тиском на навколишнє середовище. А простіше кажучи — «завдяки» безжальному і бездумному її вилову й забрудненню річок.

Тому ще один етап цієї програми — системна реконструкція очисних споруд. Торік у Дніпропетровську побудували насосну станцію, що тепер відводить і переробляє стоки житлового масиву Придніпровський. Раніше їх скидали просто у Дніпро. Цього року ввели в експлуатацію Південну станцію аерації, що дало змогу припинити скидання забруднюючих речовин у Мокру Суру. А до кінця року дніпропетровців чекає ще одна масштабна подія — завершення будівництва другої черги колектора по вулиці Маршала Малиновського. Коли він почне працювати, стоки майже 40 промислових підприємств потраплятимуть не в Дніпро та Самару, а на Лівобережну станцію аерації.

Але, кажучи про рибу та екологію, не можна забувати й про малі річки, що живлять Дніпро. На жаль, із колись повноводних і бурхливих вони здебільшого перетворилися на стоячі й заболочені. Деякі з них залишилися лише тонким пунктиром на мапі. А на місці — це ледь помітні обриси і потужні зарості очерету...

Тому третім етапом програми оздоровлення водної акваторії краю можна вважати розчищення русел річок. Тут влада теж постаралася підійти комплексно. У рамках іншої регіональної програми — з ліквідації наслідків підтоплення територій населених пунктів — розпочато масштабне розчищення русел річок області. На ці цілі передбачено 56 мільйонів гривень. На ці кошти вже розчищають річки Стара Саксагань у Кривому Розі, Вовча в Павлограді, Кільчень і Мокра Сура під Дніпропетровськом.

На останньому об’єкті днями побував голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул. Він ознайомився з роботами і пообіцяв, що до кінця року в Дніпропетровському районі буде розчищено 1,2 кілометра русла річки Мокра Сура. Це дасть змогу разом з екологічною розв’язати проблему підтоплення для 1,2 тисячі жителів села Олександрівка. Загалом проектом передбачено розчистити майже 12 кілометрів русла річки, реконструювати водопропускні споруди й навести шість пішохідних мостів.

...Колись зарубіжні гості, що подорожували нашим краєм, відзначали неймовірне багатство наших лісів і річок. Бачили в наших краях тоді і оленя, і зубра. А риби в річках було так багато, що води просто «кипіли» від неї. Тепер от запускаємо у Дніпро плотву, що раніше й за рибу не вважали. Давно не видно в місцевих краях ні зубрів, ні оленів. Іноді трапляються лише козулі так зайці. Але, може, почнемо відроджувати те, що знищили? Хоч маленькими кроками...