Про плани на новий маркетинговий рік та про перспективи розвитку ринку сільгосптехніки розповідає керівник підрозділу «Механіко-технологічна станція» Державної продовольчо-зернової корпорації України Олександр БАВИЦЬКИЙ.

Ліквідувати дефіцит зернозбиральної техніки

— Могли б Ви озвучити плани компанії на новий маркетинговий рік?

— Особливу увагу в новому маркетинговому році ми приділимо зернозбиральній техніці, дефіцит якої особливо відчувається на полях України. Лише кілька цифр. Забезпеченість зернозбиральною технікою всіх категорій господарств — менш як 40 відсотків від потреби. Водночас 78 відсотків комбайнового парку країни перебуває за межами амортизаційного та економічно доцільного строку експлуатації. Як результат — щорічні втрати під час збирання врожаю — понад 6 мільйонів тонн зерна, що за сьогоднішнього рівня цін еквівалентно 12 мільярдам гривень.

Машинно-технологічний комплекс надає послуги тим господарствам України, які не в змозі самостійно забезпечити себе зернозбиральною технікою, а таких в Україні 84 відсотки.

Парк техніки МТС Держкорпорації дає змогу надавати послуги сільгоспвиробникам, які з кожним сезоном стають дедалі затребуваніші у зв’язку з використанням застарілої і зношеної техніки. Застосовуючи принцип надання послуг «точно в строк», він не тільки заповнить дефіцит техніки в період проведення польових і збиральних робіт, а й забезпечить виконання робіт у суворо відведені, оптимальні агростроки.

У новому МГ ми плануємо закупити ще 2 тисячі комбайнів і до 1 000 зерновозів. Нині тривають переговори з виробниками зерновозів, і вони на фінальній стадії. Наші умови такі: збільшити обсяг кузова, знизивши його вагу, і якщо це вдасться, нам буде достатньо на наступний МГ 500 таких машин.

— А на скільки Ви збираєтеся знизити вагу кузова?

— Кубатура збільшиться майже вдвічі, до 70 кубів, порівняно з нинішніми 35. Тут питання лише економічне. Ми перевозимо різні вантажі, але, якщо засипати повний кузов КамАЗа зерном, то це буде 30 тонн, але якщо ми засиплемо туди такий само обсяг соняшнику, то вийде 15—17 тонн. Однак гроші нараховуються за тонно-кілометри, а якщо це висівки, а якщо це жом? Ми дуже втрачаємо у вазі, тому що більший обсяг узяти не можемо. Тому нам потрібні універсальні кузови.

Комбайни повинні збирати в Україні

— Скажіть, комбайни Ви плануєте закуповувати у вітчизняного виробника чи зарубіжного?

— За час від початку роботи МТС ми провели зустрічі практично з усіма світовими виробниками комбайнів: від найбільших до найменших. З таким великим, як у нас, замовленням ми разом із Міністерством аграрної політики і продовольства України змогли їх переконати в тому, щоб вони відкрили в Україні власне збиральне виробництво. Якщо ми будемо підходити до рішенню такого питання якимись іншими шляхами, то завжди перебуватимемо в печерному столітті. Сьогодні ми покликали найпередовіших виробників комбайнів у країну, вони погодилися і прийшли.

На даний момент ми ведемо переговори з кількома відомими світовими виробниками сільськогосподарської техніки. Це німецький «Claas», Case New Holland, російський «Россельмаш», «Гомсільмаш» і деякі інші виробники. Вони висловили зацікавленість у тому, щоб узяти участь у фінансуванні деяких програм із спільного збирання.

Основна наша умова — комбайни повинні збирати на території України. Це дасть додаткові робочі місця й завантаження вітчизняного виробництва.

— А російські компанії беруть участь у цьому процесі?

— Беруть. Як я вже сказав, ми ведемо переговори з «Россельмашем». З того класу комбайнів, які нас цікавлять, вони можуть запропонувати лише одну модель — «Торум», ту, що має продуктивність понад 12 кг/хв.

Сподіваюся, на початку наступного року ми вийдемо на фінальну стадію переговорів з «Россельмашем». «Внешэкономбанк России» і «Сберанк России» готові розглянути фінансування.

— На яких умовах МТС ДПЗКУ здійснюватиме закупівлю сільгосптехніки?

— Ми будемо використовувати лізинг, лізингові компанії. Тобто прямої покупки не буде. Ми розглядаємо пропозиції практично всіх лізингових компаній і вибираємо найоптимальніші для нас умови.

Нині багато точиться розмов про виробництво вітчизняної сільгосптехніки. У нашій країні є три виробники комбайнів: Херсонський машинобудівний завод (ХМЗ), Білоцерківський машинобудівний завод (БМЗ) і СП «Дон-Лан». ХМЗ виробляє власні комбайни, БМЗ збирає білоруські комбайни і СП «Дон-Лан» збирає російські комбайни. Ми працюємо з технікою всіх трьох підприємств, але основними є ХМЗ і БМЗ, які належать одному власникові — Олександру Олійнику. Лізинговими компаніями було придбано, а нами взято на умовах лізингу 200 комбайнів у Білоцерківського машинобудівного заводу й 21 комбайн у Херсонського. Комбайни БМЗ працюють добре. А проблема техніки ХМЗ — негативний імідж серед наших фермерів, тому цим комбайнам важко знайти роботу. На ранніх зернових вони відпрацювали непогано, але на збирання пізніх зернових ми не змогли укласти жодного контракту. Тому ці комбайни ми були змушені поставити на зберігання. Аграрії, почувши, що це буде «Славутич», відмовляються від контрактів. Ранні зернові забирають у дуже короткий термін, і практично завжди спостерігається нестача збиральної техніки, а нині в аграріїв є вибір. А комбайни БМЗ працюють, вони й сьогодні в полі. 

— З огляду на вище сказане про ХМЗ не могли б ви прокоментувати заяву О. Олійника про те, що МТС ДПЗКУ винне ХЗМ 30 мільйонів гривень за поставками сільгосптехніки?

— У нас із Херсонським машинобудівним заводом і Білоцерківським машинобудівним заводом немає договорів про купівлю сільськогосподарської техніки. Жодних економічних чи фінансових відносин у нас із цими заводами і власником заводів немає. Ми ніколи в нього нічого не купували.

— У своїй заяві О. Олійник зазначає, що власником цієї техніки виступає компанія ТОВ «Техноторг», що є, за його словами, оператором МТС ДПЗКУ?

— Компанія «Техноторг» — це комерційна структура, в неї з О. Олійником зовсім окремі відносини, що ДПЗКУ ніяк не стосуються.

«ДПЗКУ-МТС» — найбільший проект в Україні

— Скажіть, який парк МТС за підсумками поточного року?

— У нас є 500 комбайнів і 300 зерновозів. Навіть на сьогоднішній день це найбільший проект в Україні. Ні в кого в одних руках не зосереджено такого парку сільськогосподарської техніки, що працює в інтенсивному режимі по всій території країни. 

— Якої потужності комбайни ви будете закуповувати і як це вплине на продуктивність?

— Ми збираємося в новому МГ брати потужніші комбайни, від 12—14 кг/хв, це збільшить продуктивність. Ми бачимо, що за підсумками врожаю нинішнього року нам необхідні комбайни з більш високою продуктивністю. Цього року був великий урожай зернових. Зокрема, врожайність кукурудзи перевищила 80 ц/га.

— А як все-таки це позначиться на продуктивності?

— Ідеться, швидше, про швидкість збирання. У фермера є два тижні, якщо в них вкладаєшся — добре, якщо ні — одразу виникають втрати. Тому питання в тому, наскільки оптимально можна зібрати зернові. Що більша продуктивність комбайна, то швидше він проводить збирання, незалежно від урожайності.

У нас є частина комбайнів, швидкість яких 8 кг/хв. Вона оптимальна під час збирання 40 ц/га, а в нинішньому році врожайність перевищила 50 ц/га, і комбайн рухається вдвічі повільніше, ніж він повинен іти. Знаючи, що й аграрії, й Мінагропрод працюють над тим, щоб максимально підвищити врожайність, ми теж прагнемо того, щоб у нас були більш високо-продуктивні комбайни. 

— Яку частку роботи МТС виконує безпосередньо для ДПЗКУ, а яку для сторонніх компаній?

— Ми працюємо з усіма сільгоспвиробниками, і з холдингами, і з дрібними господарствами, фермерами, організаціями, будь-якої форми власності. І на тій землі, що орендується філіями ДПЗКУ, ми надали всі послуги зі збирання. А здебільшого — в нас дрібний і середній виробник, що не має можливості купити комбайн. Навіть великим холдингам техніки все одно не вистачає. Ми й нині ще продовжуємо забирати і в великих холдингах, і в дрібних та середніх господарствах. На сьогодні ми вже зібрали на площах близько 400 000 гектарів.

— У серпні поточного року МТС ДПЗКУ впровадила центр управління комбайнами МТС, не могли б Ви трішки розповісти про нього?

— Уся техніка, що в нас працює, забезпечена системою GPRS моніторингу. Завдяки цьому ми маємо чітку і зрозумілу картину, де, як і в які строки, в який час трудяться наші комбайни. Техніка працює в інтенсивному режимі. Всі комбайни поділено на бригади, в кожної бригади свій бригадир, завдяки чому здійснюється вчасне технічне обслуговування й усунення неполадок на місці. За кожною бригадою закріплений диспетчер центрального офісу, який відстежує свою бригаду в режимі реального часу.

На всю техніку, яку купуватимемо на умовах лізингу, ми теж будемо ставити систему GPRS. Тобто ми хочемо бачити кожну нашу одиницю в реальному часі.

З початку 2011-2012 маркетингового року (липень—листопад)  «Державна продовольчо-зернова корпорація України» виконала завдання із приймання збіжжя нового врожаю на понад 70 відсотків від загального річного плану. Про це повідомив генеральний директор ДПЗКУ Олександр Лавринчук, коментуючи виконання планів підприємством із заготівлі зерна на 2011-2012 маркетинговий рік.

Зокрема, він зазначив, що «станом на 23.11.2011 р. на заготівельні філії надійшло понад 2 мільйони тонн зерна, що на 863 тисячі тонн більше, ніж за відповідний період минулого року. За цей само час через портові елеватори відвантажено 355,7 тисячі тонн зерна (в минулому — 266,8 тисячі тонн)».

За його словами, найбільше відзначилися 9 філій корпорації — Савинський, Сахновщинський елеватори, Харківський та Ізюмський КХП (Харківська область), Роївський елеватор (Донецька область), Білокриницький КХП (Херсонська область), Старокостянтинівський елеватор (Хмельницька область), Ічнянське ХПП (Чернігівська область), Тернопільський КХП.

Крім того, генеральний директор «Державної продовольчо-зернової корпорації України» Олександр Лавринчук повідомив, що на землях, орендованих корпорацією, цього року зібрано понад 21 тисячу тонн ранніх зернових. Зокрема, озимої пшениці зібрано 19 817,44 тонни з площі 

3 714,61 гектара; ярого ячменю — 1 587 тонн із площі 405 гектарів.

Більша половина врожаю — продовольче зерно. Найкращий урожай одержано на полях філії «Великолепетиський елеватор» (Херсонська область), де озимої пшениці намолочено 61 ц/га, а ярого ячменю — 44 ц/га.

Крім того, соняшнику намолочено 5 247,9 тонни з площі 2 703,1 гектара; кукурудзи зібрано з площі 175,7 гектара.

Можна підбити підсумки осінньої посівної. Озимої пшениці під урожай 2012 року посіяно на площі 3 004,3 гектара; озимого ячменю — 42 гектари.

Нагадаємо, що загальна робоча місткість 44 підрозділів-філій «Державної продовольчо-зернової корпорації України» становить 3 461 тисячу тонн, у тому числі сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів —2 380 тисяч тонн зернових вантажів на рік.

На 2011-2012 маркетинговий рік корпорація планує заготувати понад 3 000 тисяч тонн (90 відсотків ємкостей) зерна загалом, та здійснити перевалку зерна через портові елеватори — 2 210 тисяч тонн.

Прес-служба «Державної продовольчо-зернової корпорації України».

Олександр Бавицький — керівник підрозділу Механіко-технологічна станція «Державної продовольчо-зернової корпорації України».

Зернозбиральна техніка «ДПЗКУ-МТС».

Центр оперативно-технічного управління зернозбиральною технікою «ДПЗКУ-МТС».

Комбайн «ДПЗКУ-МТС».

Фото надано ДПЗКУ.

Тел. (044) 206 15 17

pressa@pzcu. gov. ua 

www. pzcu. gov. ua