У Києві відбувся «круглий стіл» «Земельна реформа в контексті національної та соціальної справедливості». Проводив його Конгрес українських націоналістів. Учасники закликали продовжити мораторій на купівлю-продаж земель сільгосппризначення. Передусім поспіхом не приймати законопроект «Про ринок земель», який, за словами секретаря Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин народного депутата Романа Ткача, планується винести на розгляд у сесійну залу 8 грудня. А вже до 31 грудня нинішнього року, є небезпека, документ може підписати глава держави. За такого сценарію автоматично скасовується мораторій, тобто з 1 січня 2012 року буде дано старт купівлі-продажу земель сільгосппризначення.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи народний депутат Іван Заєць впевнений, що ті, хто пропонує сьогодні без підготовки запроваджувати ринок землі, розглядають землю, її призначення примітивно, як лише звичайний собі товар, приміром, автомобіль чи кімнату, що хочу з ним, те й роблю. Сьогодні ж світові філософи розглядають місію землі значно ширше — це просторова база нації, джерело традиції і звичаю, це — головний ресурс економіки.
Чи можна нині, в умовах кризи, коли немає справжньої вартості гектарів, а паперових доларів скільки хочеш, продавати землю, чи все-таки треба, врешті-решт, навести лад у нашій економіці, мати справжню оцінку землі, а потім вже думати: запроваджувати чи не запроваджувати?
Сьогоднішня ідеологія — це ідеологія фінансових спекуляцій українською землею, це ідеологія збагачення окремих людей і обезземелення, впевнений Іван Заєць.
Під час «круглого столу» багато вели мову про те, що земля — це найцінніший ресурс, який незрівнянний ні з золотом, ні з нафтою, ні з чим на світі. Мовляв, ми сьогодні задарма віддаємо цей ресурс.
Водночас пропонувалося зосередитися на законодавчому врегулюванні відносин на селі. Приміром, щоб люди, які за станом здоров’я чи з інших обставин не можуть працювати на своєму паї, мали можливість його продати. Але не олігархічним структурам, а сусіду, який живе в селі і хоче купити наділ, щоб господарювати. І необов’язково для цього нагально запроваджувати ринок агрогектарів. Інакше, як зазначено у підготовленому до «круглого столу» проекті резолюції, найцінніший природний ресурс України може протягом короткого часу опинитись у руках олігархічних угруповань та транснаціональних корпорацій. При цьому українські селяни, позбавлені землі, залишаться без засобів до існування, що значно погіршить і так критичний стан села, спричинить масові заворушення.
Відповідно до оприлюдненої Мінагропродом інформації, середня вартість одного гектара ріллі в Україні після переоцінки становитиме приблизно 20 тисяч гривень, тобто 2,5 тисячі доларів (тоді як, за оцінками експертів, вартість ріллі у Румунії становить 5 тисяч доларів, Польщі — 6,6 тис., США — 11 тис., Франції — 12,5 тисячі). Отож якісніші українські ґрунти продаватимуть за заниженими цінами.
Але ж не треба забувати, що землі України належать всій українській нації. Нашим завданням є зберегти цей найбільший національний скарб та передати його у спадок майбутнім поколінням. Ефективну аграрну реформу здатні здійснити тільки всі зацікавлені у розвитку села верстви суспільства і будь-яка політична сила, що перебуває при владі, має сприяти народній ініціативі.
За нинішніх обставин в економічній та соціальній сферах та наявних недоліків законодавчої бази у сфері земельних відносин доцільно продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
На «круглому столі» побувала Галина КВІТКА.