Не ображайтесь, панове мисливці, але мова про вас. Саме на власників зброї (її, за різними даними, в країні 600—650 тис. одиниць) полюють з відомчими інструкціями через плече медики, міліція, страхувальники, керівники курсів. Щоб отримати дозвіл на зберігання і носіння рушниці, карабіна тощо, треба спорожнити сімейний бюджет на півтисячі гривень.

 

Стільки ж сьогодні обійдеться перереєстрація зброї, яку проводять правоохоронці раз на три роки.

То це збори за адмінпослуги чи узаконені побори? Відповідь «Голос України» оприлюднив 8.07.2011 р. у статті «З мисливців деруть три шкури»: таки побори! Бо гроші громадяни сплачують згідно не з чинними законами, а підзаконними актами, затвердженими «начебто» на законній основі. Саме «начебто», бо, як засвідчує перший заступник міністра внутрішніх справ С. Попков у відповіді парламентському Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, інструкція МВС «розроблена відповідно до Закону України «Про міліцію», постанови Кабміну, розпорядження Президента, постанови Верховної Ради та інших нормативних документів». То де тут законні основи? Згадана інструкція, затверджена наказом міністра № 622 від 21.08.1997 р., виявилася головнішою за Конституцію, ст. 67 якої чітко регламентує: «Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом». Хіба у законі про міліцію ідеться про збори-побори?

Попков зазначає, що плата «за реєстрацію та перереєстрацію зброї передбачена Переліком платних послуг, які можуть надаватись органами та підрозділами органів внутрішніх справ, затвердженими Постановою Кабміну від 4.06.2007 р.». Іншими словами — наша ментівська хата скраю, виконуємо урядові укази. І до страхування не маємо діла, бо воно здійснюється на підставі відповідної постанови Кабміну від 29.03.2002 р., якою затверджено порядок і правила обов’язкового страхування.

Які ще там побори? За довідку про наявність чи відсутність судимості? Уже не вимагаємо такої, констатує С. Попков. А меддовідка про психічне здоров’я зброєносця — плід не наш, а Мінохорони здоров’я (наказ 

№ 252 від 20.10.1999 р.).

Міліція вимагає лише папір, у якому підтверджується факт вашого навчання на курсах, бо хіба можна довіряти зброю будь-кому, а надто тим, хто її ніколи в руках не тримав...

Виходить, міліція пухнаста у всьому. Але на головне запитання власників зброї не відповідає: навіщо кожні три роки вимагати її перереєстрації?

«Це ж не машина, яка експлуатується щодня, — зазначає знайомий Віктор Сергійович, мисливець із 35-річним досвідом. — Найактивніший з нас за полювальний сезон, а це два місяці на рік, робить максимум 20 пострілів. Що може трапитися з рушницею?»

Його підтримує інженер підприємства, що випускає карабіни: «Балістичні показники зброї не міняються. У нас, приміром, під час випробування кожної партії відстрілюють тисячі патронів на одиницю, фіксуючи балістику з першого по останній постріли. Змін — жодних».

«Тоді чому нас при перереєстрації змушують за власні кошти робити балістичну експертизу (50 грн. за одиницю зброї плюс мінімум 120 гривень за три патрони для відстрілу)?» — уперто цікавляться громадяни.

Відповідь на це злободенне запитання редакції може надати Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр. Саме в ньому проводиться обов’язковий контрольний відстріл зброї.

Утім, усіх невдоволених поборами прагне заспокоїти всезнаючий С. Попков. Він у відповідь на депутатський запит популярно роз’яснив, для чого відстрілюють зброю і збирають так звану кулегільзотеку.

Виходить, під ковпаком міліції — усі власники зброї. Якщо стрільці використають її не на полюванні — знайти злочинця допоможе «архів» куль і гільз. За два останні роки так виявлено 17 одиниць зброї, причетної до тяжких злочинів. Але чому «база даних» створюється за рахунок мисливців, які платять за послугу, ще й надають власні патрони? Так постановив Кабмін у 2007-му, кажуть погононосії.

А тим часом міністр юстиції Олександр Лавринович констатує: наказом від 10.09.2009 р. № 390 «Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС», зареєстрованим в Міністерстві юстиції 15.10.2009 за № 963/16979, не передбачена плата за експериментальний відстріл куль та гільз зі зброї, яка перебуває у власності громадян.

Мін’юст запропонував міліціонерам внести відповідні зміни до згадуваної Інструкції від 21.08.98.

Незважаючи на думку юридичного відомства, перший заступник міністра С. Попков упевнений, що «порушене... питання щодо спрощення контролю за обігом зареєстрованої зброї сьогодні неактуальне, оскільки правова культура значної частини власників ... зброї ще знаходиться на низькому рівні...».

Розумій, читачу, так: оскільки є недобросовісні мисливці, які стріляють по сусідах, зловживають спиртними напоями, порушують правила зберігання рушниць, займаються браконьєрством — відстріл зброї проводитиметься раз на три роки за їхні кошти. І крапка. Кілька слів про «неактуальність» порушеної «Голосом України» та її читачами проблеми. Нещодавно в парламенті відбулися слухання про адмінпослуги. Йшлося і про відомчі інструкції, що використовуються замість законів.

За словами першого заступника глави адміністрації Президента (АП) Ірини Акімової, практично готовий законопроект про надання адмінпослуг, підготовлений фахівцями Мін’юсту та АП. «Дуже часто буває, що сама по собі адмінплата за послуги маленька, а потім до неї приплюсовуються послуги, без яких не можна отримати основну. І ці додаткові послуги коштують більше за основну. Щоб цього не було, закон пропонує встановити одну плату. Отже, у новому законі закладено механізм, який стримуватиме можливе зростання вартості адмінпослуг та обмежуватиме процес їх надання чіткими та зрозумілими рамками», — зазначила Ірина Акімова.

Можливо, додамо, після його ухвалення відомчі інструкції не будуть головнішими за чинні закони. І з платників за послуги, як з лохів, не дертимуть три шкури.

Фотоетюд Сергія КОВАЛЬЧУКА.