«Голос України» на будівництві шахти №10 «Нововолинська»

Перебуваючи 21 жовтня на 10-й «Нововолинській», почув від гірників іронічну пропозицію: нагородити всіх колишніх прем’єрів і вугільних міністрів ювілейною медаллю «25 років початку будівництва шахти №10 «Нововолинська». На цю відзнаку, напевно, претендували б майже всі попередні керівники уряду та галузі, які свого часу вважали за потрібне відвідати будівельний майданчик і пообіцяти підтримку шахтобудівникам. Не раз оголошувалися і терміни здачі шахти в експлуатацію, та минали роки, а об’єкт так і залишався незавершеним. Більш-менш нормальне фінансування, 230 мільйонів, було тільки в 2007 році.

Принагідно нагадаю: у важкі повоєнні роки шахти на Волині та Львівщині здавалися через чотири-п’ять років від початку їх будівництва. За період з 1950-го по 1964-й у Львівсько-Волинському вугільному басейні було збудовано 15 шахт, за наступні двадцять — ще шість. Тепер за роки незалежності не можемо звести й одну.

Будівництво шахти №10 «Нововолинська» здійснюється за рахунок держбюджету. В 2014 році передбачалося 100 мільйонів гривень. Однак фінансування не розпочиналось до середини жовтня. Та, незважаючи на відсутність коштів, колектив шахтобудівників продовжував працювати з повною віддачею. Так, з початку 2014 року було пройдено 367 погонних метрів гірничих виробок, продовжувалося будівництво навантажувальних бункерів, блоку допоміжних цехів, будівель адміністративно-побутового блоку, монтажні роботи по вугільній підйомній установці та надшахтній будівлі головного ствола. Загалом виконано робіт на 48 мільйонів гривень.

Однак затягування процесу відкриття фінансування у 2014 році спричинило неабияке соціальне напруження в колективах. Адже працівники півроку не отримували заробітну плату, не маючи можливості гідно утримувати свої сім’ї. Люди були доведені до відчаю і тому вдалися до крайніх заходів — акцій протесту: 14—16 жовтня вони перекрили автомагістраль Ковель—Жовква—Львів.

Подібні їх дії викликали резонанс у суспільстві і спонукали до вирішення непростої ситуації. Так, завдяки зверненню голови облдержадміністрації Володимира Гунчика безпосередньо до Президента України Петра Порошенка, той особисто втрутився в ситуацію та посприяв у розв’язанні питання відкриття фінансування будівництва шахти №10 «Нововолинська» в 2014 році. Внаслідок чого 16 жовтня Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком було підписано розпорядження Кабінету Міністрів про затвердження «Титулу будови шахти №10 «Нововолинська», що дало змогу погасити заборгованість із заробітної плати шахтобудівникам. Понад півтисячі чоловік нарешті отримали винагороду за свою важку працю.

Як розповів директор дирекції по будівництву об’єктів (ця організація виступає в ролі замовника будівництва) Віктор Дук, максимальний обсяг робіт, пов’язаних із проходженням гірничих виробіток, введенням в експлуатацію технологічних комплексів, які забезпечують видобуток і видачу вугілля на поверхню і завантаження його в залізничні вагони, припадає на 2015 рік. А вихід на проектну потужність першої черги підприємства 450 тисяч тонн вугілля на рік передбачено в першому кварталі 2016 року. Для цього потрібно освоїти робіт на 600 мільйонів гривень. Пуск першої черги дасть змогу створити біля тисячі робочих місць. При виході ж на повну потужність, а це 900 тисяч тонн вугілля на рік, на шахті працюватиме півтори тисячі осіб. Розподіл будівництва на черги робиться для того, щоби приблизити пуск і зменшити навантаження на бюджет. Завдяки цьому шахта ще в період будівництва розпочне видобуток вугілля.

А до кінця цього року потрібно освоїти ще 52 мільйони гривень і пройти як мінімум 433 погонні метри, тобто за два місяці виконати обсяг робіт більший, ніж за весь період від початку року. За належного надходження коштів із бюджету, запевнили керівники будови, це цілком до снаги.

— Яка ж сьогодні готовність шахти, — цікавлюся у Віктора Дука.

— На даний момент пройдено 12,5 кілометра підземних гірничих виробок, підготовлено й уже використовується у період будівництва 80 потужних об’єктів. Зокрема, це два підйоми на двох стволах — клітковий і породний, це вентиляція, котельня, внутрішньошахтний транспорт... Тому цей процес завершальної стадії уже діє. Програмою на наступний рік передбачено проходження ще 1800 метрів гірничих виробок, забезпечення надійного енергопостачання, насичення підземним технологічним обладнанням і завершення пусконалагоджувальних робіт. Цього року ми пройдемо бортовий штрек — дорозвідку. Це нам дозволить визначитися із типорозмірами обладнання тому, що в нас великі коливання геологічних умов щодо потужності пласта.

— Потужність пластів коливається від 0,8 до двох і більше метрів. Але точніше зможемо сказати лише тоді, коли будуть повністю детально розвідані всі запаси, а для цього ми повинні пройти понад два кілометри гірничих виробок, пройти розрізну піч і вже після цього говорити, що ми маємо. Вже сьогодні можемо сказати, що зольність вугілля коливатиметься в межах 35—37 відсотків. А головними споживачами будуть Добротвірська і Бурштинська теплоелектростанції, також це вугілля необхідне для коксохімічної галузі. До речі, котельня вже три роки працює на власному вугіллі, яке в нас іде із супутнього видобутку при проходженні гірничих виробок. Щодня прохідники видають на поверхню до 100 тонн вугілля. Пережили навіть 33-градусні морози. Минулого року ввели сучасну газоочисну установку, і на виході всі викиди в атмосферу відповідають європейським стандартам. У нас також готовий проект теплонасосів із використанням потенціалу шахтної води. Він дасть змогу забезпечити в літній період, коли відключена котельня, роботу лазні.

До речі, як розповів Віктор Дук, Львівсько-Волинський вугільний басейну має хороші перспективи:

— У нас в ГКЗ захищені запаси по шахті №3 «Червоноградська», а є ще 1-ша і 2-га «Тяглівські» шахти, 4-та, 5-та і 6-та «Червоноградські». «Любельські» 1-ша і 2-га вже в приватному володінні, і їх будівництво фактично розпочато, але у зв’язку з трагічними подіями в державі воно призупинено. 3-тя «Червоноградська», запас вугілля на якій перевищує 100 мільйонів тонн, уже отримала позитивний висновок експертизи, техніко-економічне обґрунтування, і ці самі шахтобудівники зможуть показати на ній прекрасні результати. Тим більше, що тут відстань усього 30 кілометрів. Слід також пам’ятати: одне робоче місце шахтобудівника активізує десять робочих місць в інших галузях промисловості.

Отже, з’явилася надія, що шахту №10 «Нововолинську» через рік-півтора все-таки добудують. Оптимізму додає і та обставина, що голова обл-держадміністрації Володимир Гунчик, який до цього багато років очолював Луцький автозавод, надає цьому об’єкту пріоритетного значення і за кілька місяців свого перебування на новій посаді вже тричі відвідав Нововолинськ, спускався в шахту, розмовляв з будівельниками. Хотілося б такої ж підтримки і з Києва. Інакше гірники все-таки віділлють «ювілейну» медаль і вручать її тим урядовцям, які не розуміють значення цього об’єкта для держави.

Нововолинськ.