Потрібно змінити психологію працівників судової системи

Учора Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся з Комісаром Ради Європи з прав людини Томасом Хаммарбергом.

Головна мета візиту Т. Хаммарберга — ознайомлення зі станом досягнень в окремих галузях прав людини, дотримання прав національних меншин, здійснення справедливого правосуддя, свободи слова та свободи зібрань в Україні. За його словами, цей візит «допоможе зрозуміти ситуацію в нашій країні такою, як вона є, не уникаючи делікатних моментів». «Будемо якомога більш конструктивними, потрібно дивитись уперед», — сказав Т. Хаммарберг, високо оцінивши при цьому підсумки головування України в Комітеті міністрів Ради Європи.

Головна мета візиту Т. Хаммарберга — ознайомлення зі станом досягнень в окремих галузях прав людини, дотримання прав національних меншин, здійснення справедливого правосуддя, свободи слова та свободи зібрань в Україні. За його словами, цей візит «допоможе зрозуміти ситуацію в нашій країні такою, як вона є, не уникаючи делікатних моментів». «Будемо якомога більш конструктивними, потрібно дивитись уперед», — сказав Т. Хаммарберг, високо оцінивши при цьому підсумки головування України в Комітеті міністрів Ради Європи.

Під час зустрічі В. Литвин підкреслив, що здійснювана Україною діяльність у рамках Ради Європи набуває системного характеру, позбавлена політизації та спрямована на вирішення конкретних практичних питань. «Для нас дуже важливе питання прав і свобод громадян, тим більше, що свободи багато не буває», — наголосив він і нагадав, що саме сьогодні в Україні відзначається День свободи.

Голова Верховної Ради України зазначив, що головування України у Комітеті міністрів Ради Європи, яке розпочалося 11 травня ц. р. і завершилося 7 листопада 2011-го, дозволило більш критично подивитися на цю сферу, особливо з урахуванням майбутнього головування України у 2013 році в ОБСЄ. На його переконання, незабаром робота на цьому шляху «у кількісному вимірі перейде на якісний», зважаючи на те, що Україна тісно співпрацює з Венеціанською комісією та враховує рекомендації щодо адаптації українського законодавства до європейських стандартів.

Т. Хаммарберг приділив особливу увагу питанням законодавчого забезпечення реформування судової системи, діяльності правоохоронних органів, зауваживши, що графік розгляду відповідних законопроектів надзвичайно щільний і напружений, особливо з огляду на чутливий характер цих документів. Він наголосив на важливості приділення уваги питанням збалансованості повноважень правоохоронних органів, оптимізації прокурорського нагляду за справами, обмеження застосування такого запобіжного заходу, як досудове утримання під вартою, скорочення термінів судового провадження, невиконання або надзвичайно повільного виконання рішень судів тощо. Пан Комісар запевнив, що Рада Європи сприятиме реформуванню судової системи в Україні.

Голова Верховної Ради погодився з необхідністю розв’язання згаданих проблем, зазначив, що потрібно не лише приймати необхідні законодавчі акти, а й змінити психологію працівників судової системи.

За словами В. Литвина, 99% громадян України негативно ставляться до правоохоронних органів та судів, сприймаючи їх як каральну інституцію. Для того, щоб змінити цю ситуацію, на його переконання, «потрібно, по-перше, прийняти відповідні законодавчі акти, по-друге, імплементувати прийняті закони, і, по-третє, змінити атмосферу у суспільстві».

При цьому він зазначив, що проекти законів, які надходять від Президента України, Кабінету Міністрів України або Національного банку України, розглядаються у терміни від 30 до 40 днів. «Питання, які пов’язані з правами і свободами громадян, розглядаються дуже уважно, навіть прискіпливо, оскільки кожен депутат пропускає подібні закони крізь себе — це добре», — сказав він.

Політики у будь-якій ситуації повинні діяти відповідно до закону. На думку Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, такий висновок необхідно зробити з подій семирічної давності, які відбулися в Україні.

Відповідаючи у вівторок на запитання журналістів, чим є для керівника парламенту День свободи і чи святкує він його, В. Литвин сказав, що для нього «це буденний робочий день». Разом з тим Голова Верховної Ради наголосив, що добре пам’ятає події далекого вже 2004 року. До того ж він зауважив: «чим більше ці події стають надбанням історії, тим більше у нас з’являється миротворців, рятівників нації». За словами В. Литвина, його дивують оцінки «деяких людей», які нині розповідають про перебіг перемовин за участю міжнародних посередників. «Вони навіть прізвищ їх не знають, а називають зовсім інші. Вони були далеко, на відстані гарматного пострілу, десь бігали довкола. А тепер розповідають, як вони ставили всіх на місце і примушували діяти в той спосіб, який вони визначали», — сказав керівник парламенту.

Оцінюючи події тих часів, В. Литвин висловив думку, що суспільство періодично «стомлюється від політики, від влади, вимагає перезавантаження, і тоді був саме такий момент». За його словами, політичне напруження також посилило і намагання оточення можновладців «різного роду маневрами законсервувати їх при владі» і в такий спосіб зберегти при владі й себе.

«Думаю, один із висновків, які потрібно зробити з тих подій, — якщо рішення прийняв, ти повинен відповідно діяти, а не намагатися вихляти, маючи на увазі запасні варіанти», — сказав В. Литвин. Ще один висновок, за його словами: «завжди, за будь-яких обставин, діяти відповідно до закону». «Не можна підганяти закони під політичну ситуацію, приймати закони, які несуть на собі насамперед політичний відбиток, — зазначив керівник парламенту. — Я думаю, в кінцевому підсумку це обертається тим, що суспільство у своєму русі відкидається назад. Політики певним чином виграють, але суспільство програє».