У серпневому номері газети «Урядовий кур’єр» (27.08.2011 р.) було опубліковано статтю про те, як нинішнє керівництво МНС України підмінює вітчизняну Систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 («Систему 112»), розроблену в 2010 році й цілком готову до впровадження, імпортним сурогатом зразка 90-х років минулого століття. Схоже, Міністерство надзвичайних ситуацій не знає, що ще років 5—7 дітище провідних українських телекомунікаційних та ІT-фахівців не матиме аналогів у світі — за використанням найсучасніших технологій, гнучкістю впровадження, системною інтеграцією й нарощуванням своїх можливостей. До того ж вітчизняна «Система 112» повністю пристосована до наших реалій, які радикально відрізняються від американських та європейських (отже, можна буде зберегти значні бюджетні кошти і на її створення, і на експлуатацію), та й велася її розробка... з ініціативи самого МНС...
Потім у міністерство прийшло інше керівництво, було ухвалено Положення про МНС і почалася «цілковита маячня». «Якби нам не заважали ті, хто відповідає у МНС за «Систему 112», до кінця 2011 року її вже запустили б в одному з міст, що приймають «Євро-2012», — стверджують директор Інституту проблем математичних машин і систем, член-кореспондент НАН України, професор Анатолій МОРОЗОВ і генеральний директор ТОВ «Спеціальні інтегральні системи» Михайло РИЖУХИН (генпідрядники проектування і розробки «Системи 112»). — За 4—5 років її можна було б поетапно впровадити по всій країні, аж до найвіддаленішого села. На відміну від обіцянок чиновників МНС, це не порожні слова, а рядки з календарного плану, погодженого всіма фахівцями ще у квітні нинішнього року. До речі, звідки в розрахунках МНС узялася цифра 
3 мільярди гривень, які нібито потрібно на впровадження «Системи 112» по всій країні? Насправді відповідно до затвердженого технічного завдання й розрахунків на основі розробленої проектної документації на саму «Систему 112» потрібно близько 430 мільйонів гривень»...
Підготовлений МНС і протягнутий ним у першому читанні проект закону «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112» — вершина не поясненого жодного логікою процесу. Слово «протягнутий» у цьому разі — не фігура мови. Проти розгляду закону в такій редакції виступили всі без винятку профільні фахівці. Президент Національної академії наук Борис Патон написав Голові Верховної Ради України Володимиру Литвину лист із обґрунтуванням цієї спільної точки зору й проханням доопрацювати законопроект, тому що цей документ має безліч суперечностей і не відповідає завданням «Системи 112», яка має бути побудована на найсучаснішому рівні.
«Наполегливі клопоти МНС стосовно прийняття підготовленого ним законопроекту можна пояснити дуже просто. По-перше, міністерству — необхідністю виправдати зрив впровадження сучасної вітчизняної «Системи 112», — стверджує Михайло Рижухин. — По-друге, узаконити її підміну застарілим примітивом зарубіжного зразка»...
 
«Страшно, що Україна стає смітником застарілих технологій — їх можуть нам продавати, використовуючи неграмотність і особисту зацікавленість чиновників»
— Анатолію Олексійовичу, кілька років тому Борис Патон із подачі МНС звернувся до Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ (одна з розробок якого — система «Рада» забезпечує роботу парламенту) із проханням створити «Систему 112»...
— Договір між МНС і інститутом, укладений 2009 року, успішно виконано, і, як раніше казали — перевиконано. Ми надали міністерству технічне завдання й технічний проект, тож були готові на початку 2010 року розпочати робоче проектування й запуск системи в чотирьох містах, які приймають «Євро-2012».
Поки документацію затверджували, ми власним коштом зробили повнопрофільний моделюючий комплекс «Системи 112». Він існує насправді, а не тільки на папері. Ми також провели переговори з низкою потенційних інвесторів. Було досягнуто необхідних домовленостей із фінансування робіт і поставки загальносистемних модулів — за можливість їхнього використання в наших ноу-хау. Отже, на відміну від закупівлі готових імпортних продуктів, є гарантія, що все працюватиме за нашими вимогами, жодних «жучків» не буде зашито...
У серпні ми планували завершити робочу документацію, отримати й монтувати устаткування. Нині вже мав на повний хід іти монтаж у Києві.
Але МНС навмисно зірвало етап робочого проектування «Системи 112» — інфраструктурного національного проекту, із самого початку адаптованого під українську специфіку.
— Напевно, зарубіжні фахівці взагалі не уявляють, як у нас усе влаштовано?
— Тільки обстеження вітчизняних потреб, технічних, нормативно-правових та організаційних умов забрало б у них років п’ять. Адже в Україні інші інформаційно-телекомунікаційні системи, стандарти зв’язку, структура екстрених служб. У нас, наприклад, пожежників, лікарів і міліціонерів не можна загнати в одне приміщення, як у США.
Якщо дивитися на ситуацію з боку, то дуже «кумедний» вигляд мають спроби МНС залучати зарубіжних фахівців. Ця імітація бурхливої діяльності несе загрозу безпеці нашої країни (на розробленому нами технічному проекті, в якому розраховано всі показники, стоїть гриф «Для службового користування»).
Незрозуміло, де може бути використано довго рекламоване МНС техніко-економічне обґрунтування, котре нібито роблять американці. Не дай Боже, все виродиться в черговий примітив з умовами тендера, прописаними за рівнем кваліфікації й поданням чиновників МНС. Панове, ви хоча б трішечки розумієте, що таке тендерні вимоги для інфраструктурної інформаційно-телекомунікаційної системи загальнонаціонального значення? Зважаючи на все — ні... Схоже, у МНС не залишилося фахівців, які хоча б уявляли етапи створення таких систем: яка вихідна інформація потрібна на кожній стадії, що має бути зроблено, з чого складається організація управління таким проектом.
— У 2007-му під час розстрілу у Вірджинському університеті, жертвами якого стали 32 студенти, і влітку нинішнього року на норвезькому острові Утойя, де від рук Андерса Брейвіка загинули 69 підлітків, діти не могли викликати рятувальників, зателефонувавши по мобільних телефонах. У розпачі вони писали SMS, але жодне не дійшло. Нині у США тільки намагаються зробити так, щоб за номером «911» можна було приймати текстові повідомлення...
— У стару американську модель, як і в європейську, що теж працює досить давно, дуже важко вбудовувати щось нове. А в нашій передбачена так звана система «єдиного вікна»: фіксуються не тільки голосові виклики, а й SMS, звернення по Інтернету, записи з камер спостереження, автосигналізація, що спрацювала на об’єкті, фото й відео, надіслані з мобільних телефонів, оперативна інформація з місць подій. Уся ця інформація автоматично обробляється й пересилається потрібним службам. Система також використовує службовий трафік мобільних операторів, даючи змогу одночасно надіслати повідомлення про небезпеку всім абонентам, не обваливши мережу, і попередити відповідальних осіб, оминаючи міжвідомчі бар’єри, існування яких не можна не враховувати...
Страшно, що Україна з волі чиновників стає смітником застарілих технологій. Іноземні системи, які нам можуть запропонувати, використовуючи неграмотність та особисту зацікавленість чиновників, зазвичай розроблялися багато років тому й діють як комутатор: я зателефонував — мене з’єднали. За цей час можливості обчислювальної техніки зросли в десятки разів. Сьогодні, коли практично кожні півроку змінюється рівень обчислювальних машин, жодна держава не продасть іншій технологію майбутнього...
— Хто ж поступиться своїм завтрашнім ринком?!
— Цілком правильно! А те, що пропонуємо ми, — інтелектуальна система, що здатна аналізувати й систематизувати інформацію державної ваги, до того ж захищену від несанкціонованого доступу. Ця інформація дає можливість оцінити техногенну, соціальну, терористичну загрози, промоделювати ситуацію, прийняти правильне й оперативне рішення. Якщо її зробити доступною для зарубіжних ІT-фахівців з інших держав, про яку національну безпеку тоді може йтися?
Іноземні технічні рішення в такому важливому проекті небезпечні й тим, що спричиняють технологічну залежність: «Система 112» отримуватиме близько 100 тисяч викликів на добу, і якщо знадобиться замінити комплектуючі, що вийшли з ладу, постачальник зможе диктувати свої умови. Це — потенційна загроза нашій суверенній державі.
«Пане міністре, настав час подумати про країну — довіртеся професіоналам...»
— Михайле Володимировичу, дивно, що ви не відчуваєте тієї підтримки вітчизняного виробника, про яку кажуть і Президент, і прем’єр, що взяли курс на реформи...
— Реформи неможливі, якщо найважливіші для держави проекти потрапляють до рук дилетантів. Глава міністерства Віктор Балога (нагадаю, випускник торгово-економічного інституту) призначив директором ДП «Центр громадської безпеки 112», що відповідає за впровадження «Системи 112», свого однопартійця — одного з лідерів «Єдиного центру» Ростислава Валихновського. Валихновський — пластичний хірург, який телекомунікації знає лише у вигляді мобільного телефону у своїй кишені, а про специфіку управління інфраструктурними проектами (включаючи розробку, системну інтеграцію і впровадження) навряд чи чув. Мені здається, що якщо вдома у Віктора Івановича потрібно налагодити якусь техніку або щось зламається, він звертається по допомогу до фахівця, а не однопартійця. Виходить, свої власні і державні проблеми він вирішує по-різному...
Нині в МНС почали розуміти, що затія з копіюванням служби «911» провалилася. Американські інвестори грошей просто так не виділять, тому доведеться шукати хоч когось, хто зміг би терміново, «на коліні», розробити найпримітивнішу «Систему 112». Така позиція МНС — верх цинізму, адже йдеться про екстрену допомогу людям, про порятунок людських життів.
Щоб швидше протягнути законопроект про «Систему 112» (тепер уже прийнятий у першому читанні), чиновники МНС передали його не у профільний для інформаційно-телекомунікаційних систем Комітет транспорту і зв’язку, а в Комітет з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
— Дивний вибір...
— Нічого дивного, якщо врахувати реалії політичних зв’язків...
Мета цього закону, написаного некваліфіковано, що порушує всі вже досягнуті узгодження з міністерствами-партнерами, очевидна — легалізувати кастровану функціональність «Системи 112».
Уточнюю: МНС відповідно до указу Президента України доручено тільки впровадження і забезпечення функціонування «Системи 112». Тобто експлуатацію, а не розробку. Не потрібно плутати одне з одним. Адже якби, наприклад, міністерство зобов’язали почати використовувати вертольоти, навряд чи воно почало б конструювати гвинтокрили — адже на них же потім самим доведеться літати...
Сергій ЖАДЬКО для «Голосу України».