Де живе львівська еліта

Для початку заглянемо в гості до львів’ян, яких називають моральними авторитетами суспільства. Академік Ігор Юхновський кореспондента «Голосу України» для інтерв’ю запросив до свого будинку, що біля Франківського райвиконкому. Тиха й ошатна вуличка вся в зелені. Невеличкі будиночки, скромна загорожа. З дороги видно, що робиться на подвір’ї. Біля входу — альтанка. Ігор Юхновський — відомий вчений-фізик, довгі роки керував Інститутом конденсованих систем НАН України, обирався депутатом Верховної Ради, займав посаду першого віце-прем’єра в уряді Леоніда Кучми.

Ще один авторитетний для львівської громади галичан Микола Горинь, колишній голова облдержадміністрації та обласної ради наприкінці чиновницької кар’єри отримав двокімнатну квартиру на вулиці Дорошенка у Львові. Вийшов на пенсію і прикупив закинутий будинок у селі Росохи Старосамбірського району за 120 кілометрів від Львова. 

Зорян Попадюк, перший міський голова міста Самбора на початку незалежності, з родиною проживає у спальному Сихівському мікрорайоні Львова. Звичайна міська квартира, в яких живе більшість львів’ян. Колишній дисидент, який відсидів вісім років у радянських концтаборах, ніколи не гнався за матеріальними статками. Свого часу відмовився від посади начальника митниці: «Я знав, що там робиться, це не для мене».

Останнім чиновником, який отримав житло за рахунок державних грошей, був голова обласної ради Михайло Сендак. Прославився тим, що витримав у роки Кучми тиск з боку «есдеків» — не йшов на жодні поступки. Частково матеріальні й моральні втрати компенсував за рахунок державної квартири, бо до обрання працював у Дрогобичі — керував автотранспортним підприємством. Після Михайла Сендака жоден керівник обласного і міського рівня не отримували житло. Нині стало модно, що високопоставлені чиновники самі вирішують свої житлові проблеми. Який він керівник, якщо хату чи квартиру не збудував?

Микола Кміть, колишній голова ОДА, два роки доїжджав на роботу з Моршина, де з партнером по бізнесу збудували двоповерхові особняки. 

Василь Горбаль під час роботи у Львові винаймав апартаменти. Їздив на власному автомобілі й не брав на свою діяльність грошей з держбюджету.

Колишній голова ОДА Михайло Цимбалюк винаймає квартиру в центральній частині Львова. Біля Тернополя, де живе його сім’я, має власний особняк. Якось навіть запросив усіх охочих журналістів до себе в гості. Розбудовував свій маєток з десяток років.

Колишній міністр регіонального розвитку і будівництва, екс-мер Львова Василь Куйбіда, коли керував містом, жив у двокімнатній квартирі на вулиці Панча. Останніми роками його часто бачать на вулиці Пісковій у багатоповерховому особняку, який займають кілька сімей.

Нинішній міський голова Андрій Садовий з чотирма дітьми проживає на 150 квадратних метрах в шестиповерховому будинку на вулиці Рудницького. Житло на двох рівнях, поряд з парком і озером. Це один з найелітніших районів Львова. До центру рукою подати, а навколо все в зелені, як біля лісу.

Телеканал «ZіK» з участю експертів з нерухомості спробував визначити: а в кого найдорожче житло у Львові? На перших місцях опинилися будинки власника ринку «Південний» Петра Писарчука і колишнього начальника управління МВС у Львівській області Василя Пісного.

Народний депутат живе біля парку Майорівка. Провів за свій рахунок комунікації. Відремонтував вулицю. Перед будинком встановив статую Божої Матері, розмістив лавочки, де будь-хто може перепочити. Кажуть, будинок належить дружині Оксані. Жителі невеличкої вулиці радіють, що поруч поселився заможний сусід.

Генерал Пісний живе в лісі біля Брюховичів, поряд з бізнесменом і власником футбольного клубу «Карпати» Петром Димінським. Ще два львівські бізнесмени — брати Ярослав і Богдан Дубневичі розбудовують свої маєтки в родинному селі Зубра, що біля нового львівського стадіону до Євро-2012.

Будинки нової бізнесової еліти помітно відрізняються від інших. Споруджують не просто будинки — сучасні палаци за останнім словом техніки. Сауни, відкриті й закриті басейни, відеоспостереження, локальне водозабезпечення, міні-електростанції — справжні фортеці, які можуть витримати тривалу облогу.

Для львівської бізнесової та владної еліти зоною особливої уваги стали Брюховичі, Винники та навколишні села біля Львова, де за лічені роки виросли сучасні поселення.

Живуть у «царських селах», крім бізнесменів, ще керівники правоохоронних органів, митники, податківці, чиновники, судді, прокурори та представники кримінальну світу, які останніми роками легалізували злочинний бізнес.

У палаці одного з бізнесменів нам вдалося побувати в Брюховичах. Будинок непримітний, ніби двоповерховий, бо дах приховує ще два поверхи. Ворота відчиняються автоматично, натиском на пульт. Ліворуч альтанка. Праворуч критий басейн. Під лісом приватний ставок. Можна коропів половити. На деревах та на загорожі відеокамери. Йдемо в глибину лісу, який по окраїнах загороджений металевою сіткою. Власник палацу взяв на 50 років в оренду 10 гектарів лісу.

Останніми роками шиком моди стало збудувати палац-готель поряд з відомими курортами — Трускавцем, Східницею та Моршином. Якесь нашестя податківців та міліціонерів-керівників спостерігається в Східниці. Це унікальний і перспективний курорт, який розбудовується. 

Весь час не будеш жити на курорті. Приїжджають на відпочинок двічі на рік.

Тому готелі-палаци здають в оренду підприємливим людям. Маєш віллу й ще прибутки.  Це нині крик моди серед представників «силових структур».

Львівська область.