19 листопада в київській філармонії виступить диригент Роман Ревакович. Маестро диригуватиме Національним симфонічним оркестром, що виконає твори Кароля Шимановського, класика польської музики родом з України. Польсько-українські музичні зв’язки дуже важливі для Реваковича.
Він народився в польському Лідзбарку-Вармінському в сім’ї українських переселенців. Після закінчення Музичної академії у Варшаві (дві спеціальності — теорія музики й диригування) співав у чоловічому хорі «Журавлі». Цей хор складається з українців, виселених під час операції «Вісла» 1947 року. Згодом став диригентом цього хору, провів з ним гастролі у США, Канаді, Західній Європі. Один з турів «Журавлів» Україною відбувся напередодні референдуму 1991 року. Успіх був неймовірний. Роман Ревакович також причетний до заснування у Львові фестивалю сучасної музики «Контрасти». А ще ініціював чимало проукраїнських проектів як президент Фонду «Pro Musіca Vіva».
— Був рік, мабуть, 1997-й, коли мені вдалося знайти підтримку на видання в Польщі платівки з музикою львівського композитора Юрія Ланюка. Знайшовся спонсор, але потрібна була громадська організація. Так виник Фонд «Pro Musіca Vіva» (з латини — «щоб музика жила»). Фонд передовсім розбудовує польсько-українські музичні відносини.
Однією з перших наших акцій був фестиваль «Дні української музики у Варшаві» в 1999 році. Завдяки йому в Варшаві прозвучала «Метамузика» Сільвестрова з піаністом Йожефом Єрмінем (грав польський оркестр «Sіnfonіa Varsovіa» під керівництвом київського диригента Володимира Сіренка). В рамках другого фестивалю відбулася прем’єра «Слова о полку Ігоревім» Євгена Станковича і «Палімпсестів» Ланюка. За три роки відбулися треті «Дні української музики у Варшаві», цього разу в Національній філармонії, що включила фестиваль до своєї сезонної програми. В жодній з країн не було акції, яка презентувала б у такому масштабі українську музику на рівні головної музичної установи столиці, Національної філармонії.
Також фонд провів кілька вагомих презентацій польської музики в Україні. Ми організували у Львові виконання «Кредо» Пендерецького. За кілька років — концерт музики Войцеха Кіляра, він родом зі Львова. Фонд був співорганізатором четвертого Фестивалю польської культури в Україні у 2002 році. Особливо я задоволений проектом «Між словом і звуком». В 2009-му на замовлення Польського інституту в Києві молоді українські композитори — Світлана Азарова, Золтан Алмаші, Богдана Фроляк, Марія Олійник, Богдан Сегін, Любава Сидоренко, Михайло Швед та Олександр Шимко — написали музику до польської поезії. Ці твори виконав польський оркестр «Sіnfonіa Іuventus» під моїм диригуванням. Ми виступали у Варшаві, Любліні, Львові, Вінниці, Одесі та Києві.
Фестиваль «Контрасти» виник зі «Скарги терну» Богдана-Ігоря Антонича. Ланюк написав до цього вірша музику. Казав: «Маю дуже складний твір для струнного оркестру і вокальної партії, не думаю, що хтось може це виконати». Я був таким собі камікадзе — якщо дуже складне, то давай я спробую! Концерт відбувся в Київській дитячій академії мистецтв. Грали музиканти оркестру Національної опери України. Музика справді складна. Але, як я сміявся, композитор упізнав свій твір. І ми це повторили у Львові у лютому 1995 року, потім у Києві на «Форумі музики молодих». І лиш після «Форуму» у нас із Ланюком виникла ідея фестивалю сучасної музики у Львові, який провели восени того ж року. Запросили кілька польських та українських ансамблів та солістів. Щодо назви «Контрасти» — ми хотіли якось контрастувати з тим, що відбувалося в музичному житті навколо. Перші «Контрасти» пройшли при повних залах. Окремі яскраві події в рамках фестивалю, як-от приїзд оркестру і хору Краківської філармонії під орудою Кшиштофа Пендерецького й виконання його «Польського реквієму», електризували весь музичний (і не тільки музичний) Львів.
Записала Олеся НАЙДЮК.
Фото автора.
