Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства ініціює спрощення процедур створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Йдеться про внесення змін до законодавства, згідно з якими рішення про створення ОСББ буде легітимним навіть у разі, якщо за нього висловляться 60% мешканців. Це правило — і для рішень, пов’язаних з реконструкцією старого житлового фонду, зокрема так званих хрущовок.
Хто б сперечався, що «послуги» ЖЕКів нині мало кого задовольняють. Але чи можливо нині масово перейти до нової форми утримання будинків? Адже досвід, набутий киянами у цій справі, є і позитивний, і негативний. Маю знайомих, які не нахваляться «дядьком Михайлом», котрий узяв цю справу у свої руки, позбавивши пожильців будь-яких проблем з «кранами, що протікають, прибиранням і вивезенням сміття, утриманням у зразковому стані прибудинкової території». Але інші скаржаться, що їхній «дядько», зібравши гроші, сплачені за такі само послуги, щез у невідомому напрямку...
Скажете, все залежить від самих мешканців, котрі мають «зорганізуватися і організувати». Це правда. Як і те, що спонукати їх до цього дуже непросто. Таємниці немає: люди не звикли розв’язувати такі проблеми самотужки. Та й коли оформляли документи на право власності, то ніхто не пояснив новим домовласникам, що віднині їм належить не лише приватизована квартира, а й місця спільного користування — коридори, підвали, сходові майданчики, горища, дах. З усіма наслідками, що звідси випливають: ремонтувати, прибирати, модернізувати їх вони повинні власним коштом. Дехто й досі вважає, що це має робити ЖЕК.
Тим часом житлові будинки, одержані в подарунок після оголошення незалежності, які й до того далеко не всі були в задовільному стані, старіли, стіни в них облуплювалися, комунікації зношувалися. Нещодавно гостювала у знайомих, котрі мешкають у старій хрущовці: уражений грибком (у підвалі — бойлерна) під’їзд став мало схожим на приміщення, придатне для життя, багаторічний бруд уївся у сходи (видно, що вони давно не милися), над головою звисає електропроводка. І нікому до того немає діла, оскільки в будинку здебільшого мешкають або пенсіонери, у яких немає сил будь-чого добиватися, або пожильці, котрі орендують квартири. Хто тут створюватиме ОСББ?
З другого боку, держава, котра закликає киян та й співвласників багатоквартирного житла інших міст на такий подвиг, навіть не заїкається про те, що, вимагаючи від них створення ОСББ, мала б передати будинки в належному технічному стані. Адже не всім вони дісталися новими, і на ремонт потрібні вкладення не дуже затратні. А що робити моїм знайомим пенсіонерам і їхнім сусідам, чиє житло практично у аварійному стані?
І насамкінець. Якщо Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства ініціює масове створення ОСББ, то, можливо, воно пояснить, у який спосіб ідею можна реалізувати? Адже очевидно, що справа не лише у «лінивих»  мешканцях, котрі задля власного добра не бажають, «задравши штани, бігти за комсомолом», тобто брати на себе відповідальність за досить непросту справу. Можливо, крім наказової команди: «Усі — марш в об’єднання власників багатоквартирних будинків!» варто подбати про бодай найпростіше навчання відважних, які побажають це зробити? А не лише кинути невмілого плавати у бурхливу річку...