Цей вислів Бернарда Шоу став життєвим кредо молодих мешканців Горлівки Олега Галактіонова та Сергія Полєхіна. За плечима наших співрозмовників — особисті драми та особистий досвід подолання згубних звичок. Сьогодні Олег та Сергій керують благодійною організацією «Клуб «Твій вибір», яка надає допомогу наркозалежним. Про деякі особливості цієї роботи ми і розпитали у громадських активістів.

Шанс вибратися з полону

Сергій Полєхін вважає, що можливість відмовитися від наркотиків назавжди має кожен наркозалежний. Інша справа — не завжди люди ідуть до мети з усією рішучістю.

«Це досить болісно, не у кожного вистачає наполегливості пройти до кінця, — зазначає Сергій, який є виконавчим директором благодійної організації «Клуб «Твій вибір». — Існує програма «12 кроків анонімних наркоманів» — мудра, духовна програма, якої потрібно постійно дотримуватися. Шукати причини у собі, аналізувати, звертатися за допомогою».

Днями до благодійної організації зателефонувала молода жінка, яка нещодавно ледь не загинула від наркотиків. Вона наважилася пройти всю програму відмови від «зілля». Допомагають їй громадські активісти та психолог. Життя підопічної змінилося, у неї — дружна родина, разом із чоловіком виховують дитину, чекають на другу. 

«Варто пам’ятати, що, на жаль, наркозалежність залишається у людини назавжди, — додає Сергій Полєхін. — Лише дисципліна, відповідальність, знання способів подолання залежності, пильне та регулярне виконання їх дають можливість жити і радіти життю».

Два роки тому в штаті благодійної організації нараховувалися 13 осіб. Зараз залишилися шестеро: виконавчий директор, головний бухгалтер, документатор, соціальний працівник, юрист та тренер, він же — голова правління організації Олег Галактіонов. Головними донорами організації свого часу були міжнародні фонди. Так склалося, що вітчизняні підприємці не дуже охоче жертвують на вирішення проблем наркозалежних чи засуджених, хворих на ВІЛ-СНІД. Допомагають друзі та рідні членів організації: хтось двері для офісу зварив, хтось крісло приніс, хтось — стіл та диван. Незважаючи на постійні труднощі із фінансуванням, активісти організації будують нові плани та розширюють контакти. Серед підопічних — наркозалежні особи, люди, які живуть із ВІЛ-СНІД, та ув’язнені.

Потрібен центр для бездомних

За юридичними консультаціями до громадської організації часто звертаються колишні ув’язнені. Дехто за порадою приходить вдруге, втретє. «Інша справа, що у більшості цих людей такі проблеми, що юрист їх навряд чи вирішить, — пояснює Олег Галактіонов. — Найважча з проблем — житло. Тому, хто не має дому, неможливо зареєструватися, офіційно працевлаштуватися. На облік до центру зайнятості також не поставлять. Проблематично цій людині і пройти курс лікування».

Колишні ув’язнені приходять із горою проблем: немає паспорту, втрачене свідоцтво про народження, прострочена довідка про звільнення, ще й кредит якийсь спливає... Трапляється, по допомогу людина звертається надто пізно.

Конкретний приклад: без реєстрації чоловік працював нелегально — вантажником. Отримав каліцтво на роботі, потрапив до лікарні. Після завершення лікування пацієнта виписали. Родичів немає, жити немає де, паспорта немає. Замкнене коло. «Ми зверталися до виконкому із приводу оформлення пенсії з інвалідності, — розповідає керівник благодійної організації. — Але без паспорта і прописки як її призначать? На прохання нашого підопічного розшукали його далеких знайомих. Добре, що ті відгукнулися, приїхали та забрали бідолаху».

На думку співрозмовника, в місті потрібно відкрити центр тимчасової реєстрації та ночівлі. «На периферії достатньо порожніх будівель, які можна трохи підремонтувати, щоб там хоча би плюсова температура була, — вважає Олег. — У таких центрах люди могли б вимитися, отримати первинну медичну допомогу, адже більшість із них хворі на туберкульоз. На мою думку, у складі обслуговуючого персоналу такого центру обов’язково повинні бути медпрацівники та психологи».

Про роботу організації «Клуб «Твій вибір» позитивно відгукнулися заступник начальника з виховної та психологічної роботи Мічурінської виправної колонії № 57 Олег Гулевич, психолог колонії Володимир Насонов, головний лікар Горлівського наркодиспансеру Олександр Кобець. За словами співрозмовників, активісти благодійної організації — наполегливі та ініціативні. А їхня робота позитивно позначається на поведінці наркозалежних, людей, які живуть із ВІЛ-СНІД, та засуджених.

Тепер благодійна організація працює одразу із трьома донорами — Міжнародним благодійним фондом «Міжнародний Альянс із ВІЛ/СНІД в Україні», Міжнародним фондом «Відродження» та Програмою розвитку ООН. Наприклад, у виправній колонії активісти організації набрали 15 волонтерів — по одному на загін. Познайомили добровільних помічників із методами профілактики розповсюдження ВІЛ та туберкульозу, безпечного ін’єкційного вживання наркотиків, із особливостями лікування ВІЛ/СНІД. Після дванадцяти серйозних тренінгів учасники стали консультувати інших ув’язнених. У зручний час та у зручній формі волонтери доносять інформацію про те, як уникнути зараження. Адже доступність дезінфікуючих препаратів, чистих шприців та одноразових станків для гоління за гратами низька. Тому активісти розповідають товаришам по ув’язненню, як обробляти станки для гоління, щоб не підхопити вірус від сусіда, які зміни відбуваються в організмі наркомана і де можна отримати допомогу після звільнення.

Залежність від аптечних наркотиків подолати дуже важко 

Суперечливим питанням для нашого суспільства залишається проблема зменшення шкоди від уживання наркотиків. Програма, за якою працюють у «Клубі «Твій вибір», передбачає просвітницьку роботу та практичну допомогу. Активісти кажуть: якщо наркоман зможе прожити довше, у нього може сформуватися бажання покінчити із уживанням «зілля».

«Ледь не в кожній аптеці можна придбати певні таблетки, вартістю 20—25 гривень за упаковку. Людина ковтає дві-три упаковки — і стан її свідомості дуже сильно змінюється. Сильно змінюється, — констатує Сергій Полєхін. — А побічна дія просто колосальна. Раніше, у 90-ті роки, коли основними наркотиками були опій та коноплі, наркозалежні жили довше. На сучасних аптечних стимуляторах та галюциногенах — від трьох до п’яти років. Рідко, коли сім. Руйнують організм вони дуже швидко. Кому це вигідно? Фармвиробникам, аптекам чи тим, хто їх прикриває».

Важливий момент: для лікування опійної залежності існують ефективні програми зниження шкоди, програми реабілітації та програма замісної підтримуючої терапії. А от від сучасних фармацевтичних наркотиків нічого такого не існує, каже співрозмовник. «Такі речовини дуже швидко вбивають людину. Як правило, уже після невеликого періоду вживання виникає так звана токсична енцефалопатія: у людини порушується навіть розуміння, як повернути у потрібний бік, зникає розбірлива осмислена мова. Ті, хто досягає ейфорії за допомогою фармпрепаратів, не знає про наслідки. І важливо дати ці знання їм та тим, хто обходиться без «коліс».»

Замісна підтримуюча терапія проводиться в умовах стаціонару. Замість щоденних триразових ін’єкцій, які обходяться наркоману приблизно в 700 гривень, пацієнту пропонують пероральне вживання таблеток чи сиропу. Такі препарати діють протягом 36 годин, при цьому не потрібно користуватися шприцами, а отже, збільшувати ризик зараження ВІЛ. Дози ретельно розраховуються у відповідності із комплекцією та фізичним станом людини. Проте для ефективної роботи такої програми потрібен постійний супровід наркозалежного.

«Приміром, потрапила людина в аварію і опинилася у травматології, — пояснює Сергій. — Якщо вона не продовжуватиме там замісну терапію, ломка не сприятиме швидшому одужанню. Те саме трапляється із тими, кому довелося лягти до стаціонару, приміром, із пневмонією. У нашому місті були випадки, коли наркозалежні, опинившись в екстремальній ситуації, вимушено переривали отримання спеціальних препаратів. І наша робота полягає саме в тому, щоб переконати в необхідності замісної терапії як самих наркоманів, так і посадових осіб, від яких залежить продовження чи переривання такої терапії. Адже зупинка лікування поверне наркомана назад, а значить, знову штовхне його до крадіжок, розбоїв, до злочинного способу життя».

У громадській організації готують проект нормативно-правового документа, який би регламентував передання замісного препарату до всіх лікувальних закладів міста.

Валентина БАРДАР, Ліна КУЩ.

Горлівка

Донецької області.

Фото Валентини БАРДАР.

Волонтери виправної колонії № 57 під час зустрічі із представниками «Клубу «Твій вибір».