Завтра Верховна Рада має ухвалити попереднє рішення щодо виборчих правил. Щоб їх напрацювати — cтворили Тимчасову спеціальну комісію, яка протягом двох тижнів мала узгодити ключові позиції, обравши за основу один з п’яти зареєстрованих у парламенті законопроектів. До складу комісії, як відомо, увійшли представники і більшості, і меншості.

Першим каменем спотикання в роботі ТСК стало питання: який документ узяти за основу. Представники більшості наполягали, щоб це був проект  (№9265-1) Олександра Єфремова, Ігоря  Шарова, Адама Мартинюка та інших. Меншовики, напроти, вважають, що нові виборчі правила мають готуватися на основі документа, який пройшов міжнародну експертизу, тобто проекту президентської робочої групи. До нього й були підготовлені спільні від фракцій «БЮТ-«Батьківщина» і «НУ—НС» пропозиції. Це, зокрема, зниження прохідного бар’єра, який має бути однаковим для партій і блоків, виключне право ЦВК знімати кандидатів. Крім того, заради компромісу меншість погодилася на змішану систему, але за умови, що 300 депутатів обиратимуться за пропорційною системою, а 150 — за мажоритарною.

За результатами засідання ТСК у понеділок, більшість погодилася врахувати деякі пропозиції меншості. Як повідомив народний депутат Дмитро Шпенов (ПР), представники фракцій більшості готові були підтримати всі тринадцать пропозицій, які належать до так званого неполітичного блоку вимог. А також врахувати більшість зауважень Венеціанської комісії.

«Проте представники фракцій «БЮТ-«Батьківщина» та «НУ—НС» відмовилися обговорювати нашу пропозицію, наполягаючи на негайному внесенні трьох політичних змін — зниженні прохідного бар’єра, можливості участі у виборах для блоків політичних партій, а також обрання 300 депутатів за списками та 150 — за «мажоритаркою», — зауважив регіонал. Він припустив також, що на наступному засіданні опозиція взагалі може вийти з переговорного процесу.

Утім, з самого початку мало хто вірив, що компромісу вдасться досягти. Де вже його знайти більшості й меншості, якщо опозиціонери не можуть порозумітися між собою. Голова ТСК Руслан Князевич («НУ—НС»), озвучуючи у четвер вимоги, назвав їх спільними з «БЮТ- «Батьківщина», але вже у понеділок заступник глави парламенту Микола Томенко заперечив, що бютівці погоджуються на змішану систему виборів.

«Фракція розглядає можливість виходу з Тимчасової спеціальної комісії, у якій нібито погоджено ввести змішану систему і взяти за основу законопроект про вибори, розроблений президентською робочою групою», — повідомив він.

Схоже, парламентська ТСК так і не напрацює єдиний документ, тож усі п’ять будуть винесені на розгляд сесії. Не треба бути великим провидцем, аби спрогнозувати, що і як відбуватиметься далі.

Тим часом однозначності щодо виборчої системи немає ні в політиків, ні в суспільстві. Більшість політичних сил є прихильниками пропорційної системи з відкритими списками. Проте є серед депутатів і поборники мажоритарної складової. Це, зокрема, позафракційні депутати, які спробують потрапити в парламент за допомогою мажоритарних округів. Саме ця складова, переконані експерти, буде найбільш непростою, корумпованою. Адже конкуруватимуть між собою не лише владні та опозиційні кандидати, протистояння відбуватиметься й між кількома провладними претендентами.

До речі, про це свідчать і результати опитування, проведеного нашою газетою. Голосування ще триває (http://www. golos. com. ua), але попередні результати засвідчили: більше половини респондентів (62 відсотки) вважають мажоритарну складову — шляхом до підкупу виборців. 60 відсотків переконані, що пропорційна система з відкритими списками здатна забезпечити зв’язок депутатів із регіонами.

Обговорення виборчої реформи триває і в регіонах. За його результатами організатори — Громадський консорціум виборчих ініціатив — обіцяє зробити аналітичний звіт, який передадуть до парламенту, адміністрації Президента та Мін’юсту. Та чи буде думка громадськості узята до уваги? Проте її ігнорування може коштувати дуже дорого — нелегітимністю влади.