Із виступів представників фракцій

— Уже понад 100 днів перебуває за гратами Юлія Тимошенко. І все ж ця унікальна жінка продовжує дивувати світ своєю мужністю та незламністю. Нещодавно звернулася з полум’яним посланням до європейського співтовариства — підтримати Україну в її доленосному європейському виборі, навіть ціною власної свободи. Щоб стати повноцінними членами сім’ї європейських народів, Україні конче необхідні реальні, а не бутафорні реформи. Радикальних змін і підтримки потребують наука, освіта, охорона здоров’я, соціальна сфера, економіка. Зміни в країні є. Але чи обернулися вони добром і чи отримали реальну підтримку людей? Руйнівна податкова, безжальна пенсійна, абсурдна судова, грабіжницька житлово-комунальна реформи вивітрили у людей навіть залишки ілюзій щодо покращення життя. Дуже відчутно відбувається найтривожніше — знищення середнього класу. Зрозуміло, ці люди дуже небезпечні, бо вміють не лише самостійно працювати, а й активно боротися за свої права. Саме для зачистки малого й середнього підприємництва й був задуманий новий Податковий кодекс. Кажуть, у країні не йдуть економічні реформи. Неправда. Вони вже відбулися. Такої монополізації майже всіх сфер і галузей економіки немає, мабуть, у жодній країні, при цьому для найманих працівників придумали Трудовий кодекс, а по суті — рабське стійло. З його ухваленням трудовий люд уже остаточно стане безправним. Адже будь-якого працівника нинішні «господарі життя» зможуть викинути на вулицю, як кажуть, без суду і слідства.

— Минулого місяця відбулися вагомі події на ключових напрямах зовнішньої політики України. Уряд повністю завершив багаторічні переговори щодо Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, частиною якої є угода про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Наразі сторони шукають компромісне формулювання з єдиного питання, що залишилося на порядку денному: питання європейської перспективи України. У цих переговорах уряд спирається на численні резолюції європейського парламенту, де євродепутати вимагають визнати перспективу членства України у ЄС. Така позиція європарламенту стала можливою завдяки наполегливості депутатів-членів групи соціалістів та демократів, партнерів Партії регіонів у європарламенті. Сьогодні маємо вагомий доробок перед черговим самітом «Україна — ЄС» у грудні цього року. Жоден саміт за всю історію наших відносин не готувався на тлі таких вагомих досягнень у відносинах із ЄС. Уже розпочалася інтенсивна підготовка до нього. Консультації на найвищому рівні проведе Президент України Віктор Янукович. Останній місяць також став часом справжніх проривів у відносинах із Росією та СНД, цього року маємо рекордні обсяги товарообігу з Росією, який уже перевищив 50 мільярдів доларів. Під час україно-російського саміту в Донецьку підписано низку вкрай важливих двосторонніх угод, жодна із них — і це важливо — не має політичного забарвлення, навпаки, вони безпосередньо торкаються життя мільйонів українців, зокрема, істотно полегшують перетин україно-російського кордону для українських громадян та товарів.

— Коли під час економічної кризи, що розпочалася у 2008 році, держава вирішила захищати банківську систему, це пояснювали тим, що в суспільстві банки відіграють таку саму роль, як кровоносна система в організмі людини. Водночас, на відміну від багатьох країн, за 20 років нової банківської системи в Україні довіри до принципів та методів її функціонування у значної частини суспільства так і не сформувалося. І це не лише проблема громадян, яким начебто зручніше приховувати заощадження в шкарпетках або позичати у сусідів. Проблема більше в самих банках, багато з яких замість довіри формують свої статки на маніпулюванні юридичною необізнаністю клієнтів. Скільки зараз банківської реклами, в якій обіцяється швидкий кредит за доступними відсотками. Але спробуйте на практиці його отримати за цими вказаними відсотками. Разові та щомісячні комісії, плата за видачу кредиту, страхування об’єкта кредиту та самої особи, яка бере гроші в банку — це далеко не повний перелік зборів, які треба заплатити. І ціна кредиту зростає не менше ніж на третину від тієї, що рекламується. Подача неповної, а відповідно і недостовірної інформації про ціну кредиту заплутує споживачів банківських послуг. Громадяни залишаються невдоволеними кредитною політикою банків, що у свою чергу знижує готовність клієнта іти не тільки на споживче, іпотечне чи будь-яке інше кредитування, а й взагалі на співпрацю з банківськими установами. У свою чергу, недовіра до офіційних кредитних структур стимулює розвиток чорного ринку.

— Аналіз попередніх тижнів та порядку денного на нинішній тиждень доводить, що у Верховній Раді з’являється багато шкідливих антиконституційних відверто лобістських і антиреформаційних законопроектів. На превеликий жаль, за ці законопроекти голосує депутатська більшість. Виходить цікавий конвеєр: більшість створена на підтримку гаранта Конституції та ініційованих ним реформ, ця більшість підтримує неконституційні законопроекти, Президент їх критикує і потім ветує, більшість, ніби нічого не сталося, готує і вносить на їх заміну абсолютно аналогічні законопроекти. Лише кілька прикладів такої законодавчої псевдотворчості: законопроект щодо документів, які посвідчують особу. Наша фракція наполягала на тому, що треба дотримуватися Конституції, не виходити за межі, які було визначено нашими угодами щодо перспективи безвізового пересування українських громадян. Відхилили урядовий законопроект, який більш-менш відповідав цим нормам, підтримали лобістський. Наразі він заветований і готується аналогічний. Також проект закону про відміну квотування національного телерадіопродукту. Фактично цей законопроект лобіює абсолютно бездарну попсу, яка протягується продюсерськими агенціями, які заходять в Україну з велетенськими валізами грошей.

— В Україні розпочинається нова економічна криза. І влада доклала до цього найбільше зусиль. Замість продуманої економічної політики бачимо некомпетентність, адміністративне мислення з радянського минулого та нездатність урятувати країну. Стрімко тануть наші золотовалютні резерви, заклали передумови для падіння курсу гривні, вже наприкінці року в державі не залишається грошей для соціальних виплат — не те що на пільги, немає навіть на зарплати бюджетникам. Їх уже відправляють у відпустки за власний рахунок. Дефіцит держбюджету до кінця року може становити 22 мільярди гривень. А ще наближаються багатомільярдні виплати за вже взятими кредитами. МВФ більше коштів не дає. Усі надії влада тепер покладає на Росію. Уже позичають на щомісячну проплату за газ і готові увійти до боргової кабали. А перехід до розрахунків за газ у російських рублях буде величезним досягненням Москви, закріпленням України в зоні впливу Росії. Наша держава заплатить за це надзвичайну політичну та економічну ціну: здача Криму через Харківські угоди видасться лише квіточками. Це небезпечний рух назад, від Європи. Опозиція пропонує прості кроки: перестати красти, збільшити економічну свободу, створювати робочі місця, докласти усіх зусиль для реального зближення з Європою, бо там — високі стандарти, величезний ринок для нашої продукції, фінансові ресурси та наше майбутнє.

— 20 років незалежності показали, що необхідно наводити порядок. Передусім йдеться про підприємства стратегічного значення, зокрема, підприємства паливно-енергетичного комплексу. Яскравим прикладом того, як «ефективний» інвестор може угробити процвітаюче підприємство, покласти на вівтар своєї жадібності долі тисяч людей, є ситуація в буровугільному комплексі «Олександріявугілля», що кілька років тому був переданий комерційним структурам, контрольованим народними депутатами, членами фракції БЮТ. При цьому жодна з компаній не мала належного досвіду управління вуглевидобувними підприємствами, не мала фінансових і технічних ресурсів. Як наслідок, колись успішне вугільне об’єднання, яке щорік добувало більш як 10 мільйонів тонн бурого вугілля та виробляло понад 4 мільйони тонн брикету, сьогодні практично знищено. Вимагаємо прийняти закон про націоналізацію стратегічних підприємств, необхідно зробити жорсткішим парламентський контроль за всім процесом приватизації, а також розширити повноваження та контрольні функції Фонду держмайна на всіх етапах приватизації.