Свята не зіпсували

Україна — Німеччина. 3:3. Голи: Ярмоленко, 29, Коноплянка, 36, Кроос, 39, Назаренко, 45, Рольфес, 69, Мюллер, 77.

Україна: Рибка, Бутко, Селін, Кучер, Ракицький, Тимощук, Безус (Назаренко, 39), Ярмоленко (Алієв, 82), Шевченко (Гай, 67), Коноплянка (Федецький, 90+2), Мілевський (Девич, 67). Тренер — Олег Блохін.

Німеччина: Цилер, Аого, Гуммельс, Боатенг, Бадштубер, Треш (Шуррле, 46), Кроос (Бендер, 87), Гетце (Подольський, 66), Гедіра (Рольфес, 46), Езіл (Мюллер, 66), Гомес (Какау, 83). Тренер — Йоагім Льов.

Рефері — Карлос Веласко Карбальо (Іспанія).

11 листопада. Київ. НСК «Олімпійський». 69 720 глядачів. 2 градуси.

Отже, після кількарічної перерви футбол повернувся на НСК «Олімпійський». Але це зовсім інший стадіон — модернізований, сучасний. Щоправда, поки не все доведено до ладу. Тому вболівальники, журналісти відчувають певні незручності. Але ще є вдосталь часу, що все виправити.

Перед зустріччю зі збірною Німеччини Олегу Блохіну, Андрію Шевченку та Анатолію Тимощуку вручали нагороди від УЄФА за 100 проведених матчів за національну команду.

Головною подією свята, зрозуміло, був матч нашої команди з «бундестімом». І, забігаючи наперед, зазначу, що господарі поля свята не зіпсували, а зовсім навпаки.

Гра пішла за знайомою схемою: німці катали м’яча у центрі поля і на чужій половині, розтягуючи українську оборону, де на флангах діяли Бутко й Селін, які ще не мають потрібного досвіду. А українці намагалися шпигонути супротивника в контратаці.

Перша неприємність для гостей сталася після того, як вони заробили черговий корнер. Розіграли його, сталося перехоплення, а потім — швидка контратака наших. М’яч відправили на лівий фланг Шевченку, Андрій швидко переадресував його відмінною передачею праворуч. А там уже Мілевський підключив Ракицького, який, знаходячись у карному майданчику збірної Німеччини, прострелив, а Ярмоленко у шпагаті підправив м’яча під дальню стійку воріт.

Німці, либонь, зрозуміли, що треба швидко забивати. А от наші шукали свого шансу саме в контратаках. І на 35-й хвилині черговий кутовий уже з правого флангу обернувся новою невдачею для підопічних Йоагіма Льова. Знову перехоплення і передача на Коноплянку, котрий стартував зі своєї половини по центру. Євген показав, що має відмінну швидкість, пробігши метрів з шістдесят, мов на одному подиху. І вчинив напрочуд розумно, що не зробив передачу на партнера, поруч із яким біг центральний оборонець збірної Німеччини, а сам вийшов на побачення з Цилером, уклав того на газон і ефектно відправив м’яч у сітку (на знімку).

Мабуть, наші хлопці після такого успішного розвитку подій подумали, що й надалі все відбуватиметься за таким щасливим сценарієм. Але, граючи проти німців, такого робити не варто. Активний Боатенг зробив передачу в район перед карним майданчиком наших. Тимощук відбив м’яча, але точно на ногу своєму партнерові по «Баварії» Тоні Кроосу. Той з правої метрів з двадцяти влучив у ліву «дев’ятку» воріт Рибки.

Одразу після цього замість дебютанта Безуса, котрий помітно нервував, Блохін випустив досвідченого Назаренка. І то, як підтвердилося вже незабаром, було вдале рішення тренера. Коли тайм наближався до завершення, оборона і воротар німецької збірної, швидше за все, думками були вже у роздягальні. Назаренко  метрів з тридцяти потужно пробив правою. Удар вийшов фантастично точним: у ліву «дев’ятку» — 3:1!

Стало очевидним, що тактика Льова чомусь не спрацьовує: хоча атаки  флангами регулярно проходили, але небезпеки жодної. Треба було змінювати малюнок гри і окремих виконавців. Тренер «бундестіму» так і вчинив. І його підопічні врятували матч.

— На полі точилася справжня чоловіча боротьба, — сказав колишній тренер національної збірної та київського «Динамо» Олексій Михайличенко. — Кожен боровся за результат. Програючи 1:3, збірна Німеччини діяла не на 100, а на 120 відсотків своїх можливостей і таки домоглася свого. Але моменти у нашої команди були кращі, гостріші, ніж у суперника... 

Після зустрічі у величезному конференц-залі журналісти досить довго чекали на когось із тренерів. Першим з’явився Йоагім Льов.

— Нам було приємно грати проти національної команди України, — сказав він. — Ми задоволені своєю грою, бо мали багато гострих моментів. Я очікував забитих голів після того, як рахунок став 1:3. Адже ми мали велику перевагу.

— Припустилися помилок в обороні. Ми погано діяли при розіграші стандартів, але пізніше це виправили. Радий, що мої футболісти виявили зібраність.

— Збірна України показала себе дуже добре, відмінно боролася за кожен м’яч, було приємно і корисно грати проти такої команди.

Олег Блохін (на знімку) привітав усіх з тим, що у нас тепер є такий суперсучасний стадіон.

— А от результатом я незадоволений, — заявив наставник синьо-жовтих. — Я зовсім не знахабнів, кажучи таке. А, між іншим, перед матчем писали, що ми отримаємо від Німеччини м’ячів шість. При всіх наших проблемах сьогодні на поле був колектив, була команда, що зіграла гідно. Ми не могли зробити стільки замін, скільки Німеччина, у нас просто не було гравців для посилення. Хочу привернути увагу до того, які форварди грають у нашому чемпіонаті: Майкон, Крістальдо тощо. Девич — нападник, але з глибини. У нас всі «глибинні» якісь, усе із засідки.

Натомість візьмемо збірну Німеччини — порівняння буде не на нашу користь. Ми ретельно розібрали гру суперника і зрозуміли: якщо ми програємо середину поля, то нас розірвуть, тому й діяли з глибини. Зрозуміло, ми дуже хвилювалися, тому не виходили перші передачі. Але свідомо віддали ініціативу. Щось виходило, щось ні. Однак дуже важко готувати команду через товариські поєдинки.

— Він хороший хлопчина, але йому ще рости й рости. Я подякував Роману за гру. Сьогодні грали шестеро з молодіжної збірної. Якщо додати ще Гармаша, дуже гарна команда може вийти.

— Що казав, то наш секрет. Я не думаю, що хлопці не вірили. Просто вони фізично підсіли, а замінити не було ким. Однак наші футболісти розлютилися. Як наслідок — п’ять наших виходів сам на сам. Якби за рахунку 3:1 забив Назаренко, невідомо, яким би було продовження зустрічі. Реалізовувати моменти треба обов’язково.

— Двадцять чоловік не можуть грати, ми шукаємо. Я не можу сказати, що в нас є обойма основних гравців. Ми не можемо зіграти в основному складі навіть кілька ігор поспіль.

— Деякі наші футболісти вже «наїлися», і як би ми їх не готували, часу обмаль. Але всі мої підопічні віддаватимуться повністю, обіцяю. Австрія — дуже добротна команда, її на одній нозі не обіграєш.