Переміщення Анатолія Могильова з крісла міністра внутрішніх справ у крісло керівника уряду Кримської автономії викликало не тільки перестановки у верхніх ешелонах влади, а й низку цікавих коментарів.
Нагадаю: крісло прем’єра АРК після смерті Василя Джарти довгий час було порожнім. Засоби масової інформації перераховували чимало прізвищ претендентів на цю посаду, в тому числі, доволі відомих. Однак прізвище Анатолія Могильова у цьому переліку не фігурувало жодного разу. І от минулого тижня Президент Віктор Янукович зробив свій вибір на його користь.
Аналітики розцінюють це призначення по-різному. Зокрема, дехто вважає, що в такий спосіб глава держави прагне зберегти не тільки кадрову команду Василя Джарти, а й реалізувати ті проекти, які розпочинав попередник Анатолія Могильова. Тим більше, що колишній міністр внутрішніх справ був знайомий із Джарти ще з Макіївки, а також певний час очолював міліцію Криму. Отож не з чуток знайомий із ситуацією в краї і справді може продовжити лінію попередника. Однак інші політологи акцентують увагу на тому, що міліція останнім часом опинилася в епіцентрі декількох неприємних подій, зокрема вельми непрофесійно повелася під час затримання банди найманих убивць в Одесі. Саме тому, вважають вони, переміщення Анатолія Могильова в Крим — своєрідне почесне «заслання» із крісла силового міністра.
Однак ще більше коментарів спричинили ті призначення, які розпочалися після заповнення вакантної посади міністра внутрішніх справ. У це крісло перемістився Віталій Захарченко, який до цього призначення керував Податковою службою. А на його місце глава держави перевів із Донецька Олександра Клименка.
Політологи зазначають, що призначенці не входять до жодної групи впливу, які сформувалися у Партії регіонів та у владних коридорах на Банковій і на Грушевського.
На думку аналітиків, Президент не вдоволений ходом реформ, реалізацією передвиборних обіцянок і починає формувати команду, яка буде рівновіддалена і від олігархів, і від груп впливу, щоб ретельно підготуватися до результатів наступних парламентських виборів.
Про занепокоєння у середовищі регіоналів своїм майбутнім після 2012 року свідчить й інформація про хід обговорення нового закону про вибори народних депутатів. Деякі засоби масової інформації цитують керівника фракції Партії регіонів Михайла Чечетова, який заявив, що вони не відступлять від трьох принципів: змішаної системи, можливості одній людині балотуватися по мажоритарному округу і за партійними списками і прохідного бар’єра в 5 відсотків. Регіонали не приховують, що думка Заходу для них не вельми важлива, бо на кону — питання збереження статусу правлячої партії.
Власне, з наростанням у суспільстві соціальних протестів Банковій доведеться пожертвувати багатьма нинішніми знаковими фігурами у владі. Відтак наростатиме невдоволення і серед еліти Партії регіонів. А тому, щоб зберегти керованість процесів і успішно завершити розпочаті реформи, щоб врешті отримати перші результати до початку президентської кампанії 2015 року, і проводиться кадрова реконструкція, а не революція, яку багато хто очікував протягом тижня, що минув.
