Вийшов перший том «Російсько-українського словника» у чотирьох томах
 
Нині в Україні видання словників — річ популярна. Проте сучасний видавець зазвичай орієнтується на масову аудиторію, школярів та студентів. А коли йдеться про науковців, перекладачів, журналістів, одразу стає відчутною потреба в фундаментальніших працях.
З огляду на це Інститут української мови НАН України та видавництво «Знання» взялися підготувати словник, який відповідав би сучасному рівню розвитку науки, культури, техніки, засобів комунікації, міжнаціональних зв’язків. Це новий академічний «Російсько-український словник» у чотирьох томах. Щойно вийшов його перший том. Це фундаментальна багаторічна праця колективу лексикографів різних поколінь Інституту української мови НАН України. Над укладанням словника, починаючи з 1992 року, працювали відомі мовознавці, науковці С. Головашук, В. Жайворонок, О. Миронюк, Л. Паламарчук, Л. Родніна, І. Анніна, І. Гнатюк, В. Іващенко, Н. Неровня, Т. Цимбалюк-Скопненко. У 2004—2007 рр. наукове керівництво проектом здійснював професор В. Німчук. З 2007 р. редакційну колегію очолює професор П. Гриценко.
Востаннє російсько-український словник такого рівня (тобто найвищого) видано майже 30 років тому. Саме це видання — «Російсько-український словник» у трьох томах — і було взято за основу нового чотиритомного словника.
Спочатку автори бачили своє завдання в незначному поліпшенні та вдосконаленні згаданого тритомника. Але скоро стало зрозуміло, що необхідна нова лексикографічна праця. Перед авторами словника постало завдання доповнити його новою лексикою, яка ввійшла до російської та української мов упродовж останніх десятиліть; додати в словникові статті ілюстративний матеріал, який відображав би функціонування слова в різних контекстах і давав уявлення про правильне вживання слова з різними прийменниками, відмінками; розширити фразеологію, переглянути значення слів, їхніх відтінків; проаналізувати термінологію та привести її у відповідність до сучасних реалій науки й техніки, переглянути стилістичну характеристику слів, посилити нормативність словника. Отже, до тексту, взятого за основу, внесено багато змін, а його обсяг значно зріс.
Принципова відмінність цього словника від попередніх полягає в тому, що в ньому змінено й вдосконалено загальні принципи опису словникового складу зіставлюваних мов. Адже нині й кількісно, й якісно змінюються загальномовні реєстри слів російської та української мов, особливо лексика суспільно-політичного характеру, загальновживана спеціальна термінологія, активно поширюються лексичні запозичення з інших мов.
Зрештою, йдеться про те, щоб якнайповніше охопити сучасний лексичний склад російської та української мов, урахувавши здобутки кращих лексикографічних видань, відомих нині в Україні та Росії, істотно оновити й доповнити пропонований словник порівняно з цими виданнями, забезпечити його відповідність лексико-стилістичним нормам російської та української мов, подати семантично та стилістично адекватні переклади.
Виконуючи своє безпосереднє призначення посібника для перекладу, словник паралельно виконуватиме також роль надійного довідника з багатьох складних питань слововживання, граматики, правопису й акцентології двох мов. Зіставлення російської та української мов у чотиритомнику в усьому їх стилістичному багатоманітті допоможе глибшому вивченню цих мов і володінню ними.
Видавництво планує видати друком 2-й том до 1 липня 2012 року, 3-й — у квітні 2013 року, 4-й — у січні 2014 року.
Вл. інф.