Екіпажі вантажних і пасажирських суден (і вітчизняних, і іноземних), що заходять у порти Херсона, найближчим часом можуть втратити можливість поповнювати тут запаси якісної прісної води для питва, готування їжі та інших господарських потреб.

Поки що цю воду з артезіанської свердловини на території Херсонського річкового порту їм заливають просто в ємності на борту за допомогою спеціалізованого наливного теплохода «Водолей-4», що обслуговує від десяти до сорока великотоннажних суден щомісяця. Забезпечувати їхню життєдіяльність, у тому числі доставляти продукти і воду, вимагає Кодекс України про торговельне мореплавання, однак саме через воду в річпорту виник затяжний і абсурдний по суті своїй конфлікт з обласними екологічними службами.

Ще 2008 року управління охорони навколишнього середовища Херсонщини відмовилося видати портовикам дозвіл на спецводокористування, а нещодавно Господарський суд Херсонщини за позовом Державної екологічної інспекції області визнав факт незаконної експлуатації свердловини й ухвалив стягнути з річкового порту 1496 гривень відшкодування збитку від експлуатації природних ресурсів. Найцікавіше, що ще до подачі позову злощасний дозвіл на спецводокористування портовикам усе-таки видали — до січня 2012 року. Штраф виплатити для портовиків, загалом, теж не проблема. Але вони оспорюють судовий вердикт — якщо він набере законної сили, через якихось пару місяців все може повторитися: знову почнеться тяганина із продовженням дозволу, знову «підуть косяком» штрафи, а рішення суду може стати додатковим аргументом для притягнення до кримінальної відповідальності.

— Умовою продовження дозволу на спецводокористування природоохоронне відомство області виставило встановлення в порту зливової каналізації з локальними очисними спорудами. Такі системи справді «закладаються», однак лише в нових або в портах України, що повністю реконструюються. Та тільки не в тих, які існують із 

сорокових років ми-нулого століття, як наш. Якщо в річпорту Херсона почати прокладання «зливнівки», та ще з очисними, потрібно перерити всю територію вздовж і впоперек і фактично вивести його з ладу щонайменше на місяць. А докерів і механізаторів на цей час відправити у відпустки за свій рахунок. Сама зливова каналізація з очисними спорудами стане у кругленьку суму, що обчислюється в шість мільйонів гривень. Та й прямі збитки від зупинення роботи порту можуть становити понад чотири мільйони гривень. Ми не можемо й не повинні дозволяти собі такого марнотратства, — коментує начальник ДП «Херсонський річковий порт» Іван Завизіон.

— Раніше жодних проблем з оформленням дозволу на спецводокористування в підприємства не було, та й видавали його на п’ять років. А тепер ледь удалося отримати його лише на рік, і складається враження, що через маніпуляції з ним нас хочуть «узяти на гачок» і щороку водити за ніс: хочу — дам дозвіл, хочу — не дам. Бо чого б це роками безперервно мусолити питання про «зливнівку» і приділяти таку увагу свердловині, що взагалі розміщена на іншому від Херсона березі Дніпра? Адже її робота не зменшує міських резервів питної води й зовсім не погіршує її якості, — відверто дивується начальник відділу з охорони праці й навколишнього середовища річкового порту Херсона Юрій Жила.

Як уже зазначалося, керівництво порту оскаржить судовий вердикт, наполягаючи на тому, що для виконання умов чиновників від екології доведеться закривати або злощасну артезіанську свердловину, або саме підприємство — його, що-

правда, тимчасово.

Однак відсутність можливості поповнювати запаси питної води після закриття свердловини може спонукати команди транзитних судів взагалі відмовитися від заходження в Херсон — для того, щоб «бункеруватися» в інших портах вище або нижче по Дніпру.

Але за такого розкладу і морський, і річковий порти обласного центру втрачають значну частину доходів від портового, адміністративного та інших зборів, які є важливим джерелом доходу. А отже, бюджет неминуче втратить і податки, які із цього доходу виплачуються.