Робота над стратегією розвитку Києва до 2025 року добігає кінця. Вже у грудні міська влада планує затвердити її остаточний варіант. І далі, мовляв, місто нарешті почне розвиватися. Долучитись до обговорення документа можновладці закликали усіх.
Тим часом підприємці столиці у розпачі. Кажуть, кілька разів перечитали текст стратегії, але навіть слова про розвиток малого та середнього бізнесу не знайшли. Саме тому представники регіональної ради підприємців у м. Києві переконують: приймати документ у запропонованому владою вигляді не можна. І не тільки тому, що він перенасичений суто декларативними фразами, а передусім тому, що в ньому відсутні будь-які перспективи для «невеликого» бізнесу.
— Вивчивши документ, ми надзвичайно здивовані відсутністю у ньому хоча б розділу, присвяченого розвитку підприємництва, — каже голова регіональної ради підприємців в м. Києві, голова ВГО «Союз захисту підприємництва» Сергій Доротич. — Цікаво, як розробники цього об’ємного документа уявляють розвиток столиці без підприємців?
Щоб змінити це, Регіональна рада підготувала низку своїх пропозицій щодо стратегічного розвитку столиці. Усі їх виклали у відкритому листі Олександру Попову. Сподіваються, голова КМДА до них таки прислухається. Серед ініціатив — доповнення проекту стратегії окремою місією «Київ — місто підприємництва». Її втілення, мовляв, сприятиме тому, що правила гри для бізнесу усіх «розмірів» стануть прозорими та зрозумілими. Від цього виграють усі, у тому числі, й кінцеві споживачі.
Натомість сьогодні малим підприємцям живеться нелегко. Одне із найболючіших питань, яке пропонує вирішити регіональна рада, хоч як це дивно, — «квартирне». За нинішніх умов розміщувати на перших поверхах житлових будинків об’єкти торгівлі чи сфери послуг практично неможливо. Система переведення їх у нежитловий фонд зарегульована украй. Щоб зробити це, підприємці витрачають роки часу та тисячі доларів, у тому числі, й на хабарі. Це при тому, що повна монополізація ринку, скажімо, харчових продуктів, великими мережами може призвести до зростання цін як мінімум на 20—25 відсотків. І від цього програє не тільки малий бізнес, а й прості громадяни.
