Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради з підготовки проекту закону про вибори народних депутатів взяла тайм-аут до понеділка. За цей час фракції парламентської більшості мають визначитися із пропозиціями меншості, висловленими під час четвергового засідання ТСК.

Насамперед зауважимо, що підписані головою фракції «НУ—НС» Миколою Мартиненком та першим заступником голови фракції «БЮТ-«Батьківщина» Андрієм Кожемякіним директиви на переговори містять положення, за яким у разі взяття за основу законопроекту, поданого керівником фракції Партії регіонів Олександром Єфремовим та іншими депутатами (реєстр. №9265-1), опозиція покине засідання комісії. Натомість представники меншості пропонували розпочати діалог довкола законопроекту, підготовленого робочою групою на чолі з міністром юстиції Олександром Лавриновичем та який отримав висновок Венеціанської комісії.

Разом з тим, як повідомив голова ТСК Руслан Князевич («НУ—НС»), представники більшості наполягали, щоб як базовий документ розглядався саме законопроект №9265-1. Заперечуючи проти цього, опозиція наголошує, що проект більшості аж надто відрізняється від пропозицій, напрацьованих робочою групою на чолі з міністром юстиції О. Лавриновичем. «Представники більшості спробували зробити базовим документ, проти якого радикально виступала опозиція з самого початку його внесення. Його скоріше можна назвати законом про призначення членів Партії регіонів на посади народних депутатів. Нічого спільного з волевиявленням громадян він не має», — наголосив 

Р. Князевич.

Для прикладу, коли йдеться про те, що впродовж дня голосування дільнична виборча комісія має інформувати окружну виборчу комісію про кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, то в «проекті Лавриновича» це було, а у «варіанті Єфремова» цієї норми вже немає. А це означає, що буде неможливо зіставити явку виборців із кількістю вкинутих бюлетенів. І таких «дрібних» відмінностей дуже багато. Отож, якщо й брати якийсь документ за основу, вважає опозиція, то лише той, який пройшов міжнародну експертизу, тобто «проект Лавриновича». Власне, до цього документа вони й запропонували низку змін, над якими має думати більшість.

Крім того, меншість вимагає допустити до участі у виборах блоки політичних партій та зберегти для партій і блоків однаковий прохідний бар’єр. «Ми готові починати дискусію з 1-відсокового прохідного бар’єра», — сказав Р. Князевич. Для опозиції також важливо, щоб право реєструвати кандидатів у депутати в одномандатних округах було надано виключно Центральній виборчій комісії, що має забезпечити однакові строки реєстрації кандидатів-мажоритарників та списків. Інші вимоги стосуються ступенів захисту виборчих бюлетенів, забезпечення фінансування з державного бюджету передвиборної агітації, а також врегулювання голосування поза межами виборчих дільниць. Опозиція вимагає допустити судове оскарження і визнання голосування недійсним в одномандатному окрузі, а також установити, що загальний строк оскарження дій чи бездіяльності становить 5 днів.

Поки фракція більшості визначатиметься з цими вимогами, опозиція обіцяє напрацювати конкретні законодавчі норми та подати їх у вигляді порівняльної таблиці. «За бажання і політичної волі ми вкладемося у відведені нам строки», — запевнив голова ТСК.

Водночас секретар ТСК Сергій Подгорний («БЮТ-«Батьківщина») зазначає, що, на його враження, за допомогою комісії намагаються створити своєрідну ширму, щоб легалізувати поданий представниками більшості законопроект. Якщо ж запропоновані зміни не будуть узяті до уваги, то вони погрожують вийти зі складу ТСК. 

Щоправда, згодом Р. Князевич уточнив, що, очевидно, «комусь дуже хочеться, і на це був розрахований сценарій, щоб ми грюкнули дверима і пішли геть з роботи комісії», та додав, що представники опозиції «пройдуть цей шлях до кінця» і вимагатимуть дати оцінку і відповідь на запропоновані норми.

Натомість представники більшості, котрі входять до складу ТСК, вважають, що своїми діями опозиційні сили свідомо зривають роботу комісії. «На жаль, наші колеги із опозиційних фракцій всіляко протидіють веденню конструктивного діалогу довкола нового закону. Перше засідання загальмувалося ще під час формування порядку денного, а друге взагалі завершилося ультиматумом», — вважає член ТСК Дмитро Шпенов (Партія регіонів). При цьому він зазначив, що комісія утворювалася задля того, щоб за «круглим столом» обговорити пропозиції всіх представлених у парламенті політичних сил, а замість цього опозиція ставить перед фактом — або ви приймаєте наші вимоги, або ми припиняємо діалог. 

За словами ще одного члена ТСК, народного депутата Владислава Забарського (Партія регіонів), Венеціанська комісія неодноразово підкреслювала, що виборча система — це внутрішня справа держави. «В наших умовах саме змішана виборча система створює можливість для самостійного балотування у мажоритарних округах, що дозволить оновити парламент та було дуже позитивно сприйнято Венеціанською комісією»», — сказав він. Тим паче що наявні нині в Україні майже 200 політичних партій представляють інтереси не двох відсотків виборців. Що стосується відсутності у виборчому процесі виборчих блоків, то тут, за словами В. Забарського, закладено таку ідею: нехай політичні партії самостійно обираються до парламенту та вже у Верховній Раді об’єднуються в блоки, що дозволить уникнути ситуації, коли «збираються вісім чи дев’ятнадцять партій у блок, який потім розвалюється і не несе жодної політичної відповідальності перед виборцями».

Як розвиватимуться події надалі? Нагадаємо, що за рішенням парламенту, у разі якщо ТСК до 14 листопада не дійде компромісу та не опрацює єдиного законопроекту про вибори народних депутатів, парламент повернеться до розгляду п’яти вже внесених документів. При цьому найбільші шанси бути ухваленим має законопроект, внесений представниками більшості — О. Єфремовим, І. Шаровим, І. Рибаковим, 

А. Мартинюком (реєстр. № 9265-1), яким пропонується змішана система виборів (225 депутатів обираються за загальнодержавними партійними списками та 225 — за мажоритарною), а виборчий бар’єр становить 5% від сумарної кількості голосів виборців, поданих за виборчі списки партій. Однак у ТСК ще є час, щоб запропонувати спільний документ, котрий викликатиме довіру суспільства та буде сприйнятий з боку міжнародних організацій.

Олена ГОРБУНОВА, Сергій КОВАЛЕНКО.