Президент України Віктор Янукович якось під час свого візиту до Херсона застерігав керівництво облдержадміністрації від «маніловського» захоплення масштабними інвестиційними проектами, на реалізацію яких просто немає звідки взяти кошти. Але ця чиновницька хвороба, очевидно, не лікується. Щойно поїхав глава держави, а голова обласної державної адміністрації Микола Костяк знову захоплено ділиться з публікою новою ідеєю — поглибити фарватер Дніпра від лиману до самого Антоновського моста для того, щоб Херсонський морський торговий порт зміг приймати контейнеровози водотоннажністю до 50 тисяч тонн. І тим самим відшкодувати частину доходів, втрачених через кризове падіння обсягу «перевалки» вантажів.

Від слів, до речі, влада помалу переходить до конкретних дій. Голова Херсонської ОДА вже підписав розпорядження №580 про створення робочої групи з вивчення всіх аспектів робіт, що стосуються поглиблення дна Дніпра, його екологічних та економічних наслідків. Це поки що тільки план, але навіть план чергового насильства господарників над тендітним світом дніпровських плавнів іхтіологи та екологи готові зустріти в багнети. І до їхніх аргументів, справді, варто прислухатися уважніше — адже це і наш світ також.

— Херсонський морський канал, яким рухаються великотоннажні судна, проходить Дніпро-Бузьким лиманом і притоками Дніпра, що є середовищем перебування цінних промислових видів риб. Істотне поглиблення фарватеру тут однозначно матиме негативні наслідки для водних мешканців. Витягаючи по всій його довжині шар мулу, ми ризикуємо залишити на цьому місці безплідний ґрунт, де рослинність ще довго не відновиться. Крім того, «збовтування» води земснарядами призведе до її помутніння. Як наслідок — знизиться концентрація фітопланктону і зменшитися чисельність рослиноїдних видів риб, таких, як лящ, короп, карась. Їх доведеться відновлювати штучно, закуповуючи малька на рибницьких підприємствах і випускаючи його до річки, а це додаткові витрати. Ще одне важливе питання: куди планують подіти сотні тонн мулу, вийнятого із дна на фарватері? Одна річ, якщо його використовуватимуть як природне добриво або просто переміщатимуть на сушу. Але в нас, для економії, надлишки ґрунту, що утворилися після днопоглиблювальних робіт, найчастіше просто висипають у водойму на якійсь іншій ділянці й водночас «ховають» під шаром мулу рослини, риб’ячу ікру, молюсків. Якщо таким штибом від донних відкладень почнуть позбуватися в межах усього судноплавного каналу, водоймам неминуче буде завдано колосальної шкоди. Тому перед підготовкою фарватеру до проходу суден-«п’ятдесятитисячників» не обійтися без спеціальних досліджень за участю експертів із рибогосподарських організацій, — переконаний професор Херсонського державного аграрного університету, доктор наук Ісаак Шерман.

Перспективи частої появи в пониззях Дніпра велетенських контейнеровозів і «панамаксів» водотоннажністю трохи менш як 40 тисяч тонн, що нині кидають якір не ближче Іллічівська та Одеси, не надто приваблюють і простих херсонців. У багатьох із них є дачі в пониззях Дніпра, а хвиля від великих суден може призвести до руйнування берега, причальних споруд та й самих будиночків, споруджених близько до урізу води. 

Капітан Херсонського морського торгового порту Іван Єфименко каже, що є спосіб «гасити» руйнівну хвилю, і він дуже простий — під час проведення контейнеровозів знижувати швидкість руху з 9 до 7 вузлів на годину. Тоді зміцнювати береги начебто не знадобиться. Але ефективність обмеження швидкості треба ще перевіряти на практиці, а це можливо тільки після того, як у порт прийде перший «сорокатисячник».

— Відповідно до останніх промірів, глибина Херсонського морського каналу нині становить від 7,6 до 10 метрів, що дає змогу «заводити» з моря судна водотоннажністю до 32 тисяч тонн. Для проведення суден на 50 тисяч тонн мінімальну глибину на фарватері необхідно збільшити ще на два метри. Технічно це можливо, хоча напевно потребуватиме величезних витрат — адже довжина морського каналу становить 21 морську милю (а миля дорівнює 1,85 кілометра) по Дніпро-Бузькому лиману і ще 15 миль по Дніпру, Рвачу, Вільховому Дніпру. Для цього потрібно буде координувати зусилля декількох регіонів і відомств, адже частина Херсонського морського каналу, що проходить лиманом, перебуває у віданні миколаївського підприємств «Дельта-лоцман», — зі знанням теми надає читачам «найповніший розклад» капітан ХМТП Іван Єфименко.

Що стосується грошей для завдань із розширення й поглиблення, то голова Херсонської облдержадміністрації Микола Костяк згадав мимохідь, що «вигідне вкладення коштів» —  близько п’ятисот мільйонів гривень.

Розраховувати на те, що держскарбницяось так запросто розориться на півмільярда заради витягання грунту із Дніпра в нинішній кризовий час, щонайменше наївно — на це й Президент України натякнув цілком недвозначно. 

А олігархи, що жадають вкласти свої капітали в «розкопки» Дніпра, у чергу біля будинку облдержадміністрації чомусь не шикуються.

Про те, що грошей на закопування в річку нині немає й у порту, можна судити й за досить непевними висловлюваннями його керівництва. Скажімо, в опублікованому електронними ЗМІ інтерв’ю, яке помічник начальника ХМТП Мирон Буба взяв у свого ж начальника Сергія Ігнатенка, той у відповідь на дуже конкретне запитання про інвестиції висловився вкрай розпливчасто: «Безумовно, є зацікавлені люди, є компанії, які готові інвестувати цей проект. Бачиться нам і участь держави». Так кажуть, коли хочуть показати веселу міну при поганій грі.

Іншими словами, гаманці у прихильників «поглиблювальної» ідеї сповнені хіба що благими намірами. Але, може, це й на краще, що далі розмов справа не зрушиться?

 

Фото автора.