Саме життя змусить це зробити

Один із перспективних проектів, за реалізацію якого взялися в регіоні, — виробництво паливних брикетів з відходів лігніну Запорізького гідролізно-дріжджового заводу. А таких відходів назбиралося на околиці Шевченківського району Запоріжжя 300 тисяч тонн. За підрахунками, тонна брикетів коштуватиме 850 гривень, що значно дешевше, ніж тонна вугілля.

Виробництво паливних брикетів поки що налагоджено лише на експериментальній установці, яка діє в райцентрі Вільнянськ. Минулої зими їх використовували для опалення виправної колонії №20 та чотирьох шкіл області. Якщо проект запрацює на повну силу, то, крім економічної вигоди, Запоріжжя отримає й розв’язання однієї з болючих екологічних проблем — позбавиться звалища гідролізно-дріжджового заводу.

Навесні у військовому містечку, що розташоване в обласному центрі, концерн «Міські теплові мережі» ввів в експлуатацію котельню, яка працює на біопаливі. У двох котлах спалюються подрібнені на тріски старі дерева та сухі гілки, спиляні на вулицях Запоріжжя. Фахівці стверджують, що деревини в місті цілком вистачить для того, щоб котельня працювала весь рік і безперебійно забезпечувала теплою водою мешканців військового містечка.

«Так і є, я там нещодавно був і бачив, що котельня працює на всю потужність, — каже міський голова Запоріжжя Олександр Сін. — Проблем з постачанням біопалива немає. Треба тільки попрацювати над організаційними питаннями, зокрема, узгодженням дій комунальних служб, які обрізують гілки та здійснюють вирубку аварійних дерев».

Обладнання котельні вітчизняне, його виготовили на житомирському заводі «Кригер». Потужність кожного котла — 820 кіловатів із коефіцієнтом корисної дії 84 відсотки. У процесі підігріву води котли споживають приблизно 300 кілограмів подрібненої деревини на годину. Вони можуть працювати і на брикетах з тирси, лушпиння соняшникового насіння, сухого листя тощо. Зрозуміло, що, крім прямої економічної вигоди, місто одержало й екологічний ефект, адже викиди вуглецю від такої котельні вдвічі менші порівняно з тією, яка працює на «блакитному паливі».

Пошуком і впровадженням альтернативних джерел енергії та енергозберігаючих технологій сьогодні зайняті в кожному районі Запоріжжя та області. Зокрема, в Шевченківському в цю справу вже внесли свою вагому частку відкрите акціонерне товариство «Запорізький хлібозавод №3», державне підприємство «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра», закрите акціонерне товариство «Запорізький оліяжиркомбінат». Економічний ефект від реалізації енергозберігаючих технологій на цих підприємствах досить відчутний. Скажімо, за рахунок використання лушпиння насіння соняшнику — як носія теплоенергії — на оліяжиркомбінаті лише торік зекономили понад 18 мільйонів гривень.  

Протягом кількох років міська влада Запоріжжя активно працює над реалізацією проектів з використання резерву вторинних енергоресурсів промислових підприємств на потреби гарячого водопостачання та опалення обласного центру. Завдяки спільним зусиллям міської влади та адміністрації комбінату «Запоріжсталь» стало можливим у кожен міжопалювальний період теплову енергію, одержану під час спалювання надлишкового доменного газу в котлах-утилізаторах комбінату, спрямовувати на потреби гарячого водопостачання споживачів деяких районів обласного центру.

Не так давно було завершено будівництво магістральної теплотраси-перемички від комбінату «Запоріжсталь» до Жовтневого району протяжністю 1,4 кілометра, яке стало загалом у 17,7 мільйона гривень.

За словами генерального директора концерну «Міські теплові мережі» Сергія Фомича, використання в міжопалювальний сезон вторинних енергоресурсів «Запоріжсталі» тільки одним Жовтневим районом дає змогу зекономити за рік 3,8 мільйона кубометрів природного газу.

За розрахунками фахівців, цього року загальні обсяги споживання Запоріжжям вторинного тепла становитимуть майже 90 тисяч гігакалорій, до того ж обсяги заміщення газу вторинним теплоносієм сягнуть 12,3 мільйона кубометрів на рік.

Міська влада планує й надалі працювати над питаннями використання вторинних ресурсів промислових підприємств. Однак, за словами Олександра Сіна, це — в перспективі. «Проблеми збору тепла немає, є проблема його транспортування та розподілу, — каже міський голова. — Щоб подати тепло, наприклад, від феросплавного заводу, треба витратити приблизно 200 мільйонів гривень — на будівництво мережі, придбання насосів, різні врегулювання. Навіщо це робити, якщо маємо чимало набагато дешевших джерел енергії?»

І це справді так. Серед таких джерел, наприклад, використання вітрової енергії. Не так давно керівництво Мелітопольської райдержадміністрації та представники товариства з обмеженою відповідальністю «Юрокейп Юкрейн І» підписали договір оренди земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування вітрових електростанцій. Одна з них розташовуватиметься на території двох районів — Мелітопольського і Приазовського, і матиме потужність 500 мегават та загальний кошторис 600 мільйонів євро.

Буде використовуватися і сонячна енергія. З її допомогою концерн «Міські теплові мережі» збирається опалювати селище Тваринників, що розташоване на острові Хортиця. На сьогодні вже є техніко-економічне обґрунтування цього проекту.

А зовсім недавно до облдержадміністрації з пропозицією реалізувати в Запоріжжі пілотний проект — будівництво «сонячного даху» — звернулися директор німецької компанії Manages Energy Group Фолькер Кнеппер і представник німецького енергетичного агентства «Дена» Габріела Айхнер.

«Вважаю, що облаштування «сонячного даху» не лише дасть змогу знизити споживання електроенергії, а й стане поштовхом до активного розвитку цього напряму енергозбереження на території області», — так охарактеризувала переваги свого «дітища» представник німецького енергетичного агентства «Дена» Габріела Айхнер.

За її словами, впровадження проекту «сонячного даху» складатиметься з двох етапів — технічного встановлення самих батарей і навчання технологій фотоелектрики спеціалістів, роботи з громадськістю, співпраці з навчальними закладами регіону.

А технічні особливості «сонячного даху» доволі прості. «Його потужність — 30 кіловатів, — поінформував Фолькер Кнеппер. — На даху площею 600 квадратних метрів встановлюється 120 фотоелектричних модулів. При цьому навантаження на дах не перевищуватиме 12 кілограмів на квадратний метр».

Нині німецькі партнери розглядають варіанти будинків, які відповідають технічним характеристикам для розміщення фотоелектричних модулів.

До речі, Manages Energy Group уже працює в області над втіленням іншого проекту — будівництва геліоелектростанції в місті Приморську потужністю 10 мегаватів. Загальний обсяг іноземних інвестицій у цей проект становить 35 мільйонів євро. Німецька фірма зареєструвала в Запоріжжі свою філію — відкрите акціонерне товариство «Менеджес Україна» та розпочала підготовку проектної та дозвільної документації.

Коли в червні цього року Запорізька облдержадміністрація запросила представників промислових підприємств і наукових установ області взяти участь у конференції «Стан реалізації та перспективи розвитку політики енергозбереження», відгукнулися понад сто службових осіб. Така зацікавленість не випадкова, адже сучасний економний підхід до природних ресурсів є гаран-тією зниження тарифів на енергопостачання.

Мине небагато часу і в Запорізькій області з’явиться і біопаливний завод, для якого вже й місце знайшли в Шевченківському районі, і комплекс з переробки опалого листя, проект якого розробив один із місцевих підприємців, і кілька вітрових та геліоелектро-станцій. Саме життя змусить це зробити...

 

Запорізька область.