Україна ще раз підтвердила прозорість приватизації в енергетиці. «Я хочу привітати зусилля Фонду державного майна України із забезпечення прозорості й відвертості приватизаційного процесу», — сказав днями голова делегації Європарламенту в Комітеті з європейсько-української співпраці Павло Коваль. Черговим підтвердженням прозорості цього процесу став телеміст Київ—Франкфурт—Нью-Йорк «Україна на новому етапі приватизації підприємств енергетичної галузі».

Як зазначив у ході телемосту голова Фонду держмайна України Олександр Рябченко, держава має занадто великий вплив на енергетичний ринок. Вона, за його словами, є монополістом в атомній енергетиці, а в тепловій генерації володіє чотирма з п’яти компаній, через що ринок не є конкурентним. З неприхованим задоволенням керівник ФДМУ зазначив, що «процес приватизації, який ми чекали десять років, розпочався», і висловив переконання, що старт — приватизація компаній «Київенерго» і «Західенерго» — принесе казні не менш як 2,5 мільярда гривень.

Уряд України зважився на продаж частини державних пакетів енергогенеруючих і розподільних компаній, оскільки держава вичерпала всі можливості з оновлення їх виробничих потужностей і основних фондів, зауважив директор департаменту стратегічної політики, інвестицій і ядерно-енергетичного комплексу Міненерговугілля Микита Константінов, оцінюючи загалом початок процесу приватизації 14 енерготранспортуючих компаній (обленерго) та 4 компаній теплової генерації, з яких дві вищевказані будуть виставлені на торги вже 25 листопада (зі збереженням за державою 25-відсоткового пакета акцій).

На думку держчиновника, приватизація генеруючих і розподільних компаній, яку уряд і Фонд держмайна планують завершити в 2012 році, стане передумовою для подальших реформ у галузі.

— Основні завдання, які ми ставимо перед собою в частині реформування енергетичного сектору до кінця 2012 року, — це ліквідація перехресного субсидування в тарифній політиці, відмова від цінового дотування промисловістю комунальної сфери, з одночасним збільшенням адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення, — підкреслив він.

Як заявив під час телемосту президент НАК «Енергетична компанія України» Петро Омеляновський, теплові електростанції, що входять до структури українських енергокомпаній, потребують інвестицій у модернізацію в об’ємі $31,5 млрд. до 2030 року; з них $20 млрд. (або щорічно $2,22 млрд.) потрібно залучити протягом найближчих 9 років. За його словами, без інвестицій в 2017—2020 рр. Україна відчує істотний дефіцит генеруючих потужностей, оскільки немодернізовані блоки через 3—5 років потрібно буде повністю виводити з експлуатації.

— На сьогоднішній день розрахунковий ресурс 68 енергоблоків ТЕС вичерпаний в 2,5—3 рази, а по 11 блоках — у 1,3—1,7 разу, — зазначив президент НАК «Енергетична компанія України».

За оцінками Петра Омеляновського, для першочергового оновлення 14 ГВт потужностей ТЕС зі встановленням газоочисного устаткування до 2030 року необхідно залучити 12 млрд. доларів, а для будівництва додаткових нових енергоблоків — 19,5 млрд. доларів. Крім того, необхідно погасити різні борги енергокомпаній на рівні 11 млрд. грн.

У даному аспекті не слід забувати, що економіка України зараз перебуває на підйомі й, разом із побутовим споживанням, потребує дедалі більше електроенергії. Так, Микита Константінов повідомив: уряд України прогнозує зростання споживання електроенергії в країні на 43,9% (на 83 млрд. кВт-год./рік) — до 272 млрд. кВт-год./рік до 2030 року порівняно з прогнозним рівнем вжитку 2011 року за того, що в поточному році планується вийти на рівень споживання 189 млрд. кВт-год./рік.

Водночас у гонитві за зиском від продажу важливо не згубити перспективних цілей.

— Ми не повторюватимемо помилок продажу енергокомпаній, які були здійснені в 2001 році, й цього разу передбачили конкретні зобов’язання зі збереження профільних видів діяльності підприємств та їх модернізації. Наприклад, по станціях «Західенерго» зафіксована нижня межа потужності ТЕС, яку покупець повинен зберігати протягом п’яти років. Власник держпакета має розробити програму переобладнання компанії, у якій передбачити модернізацію енергоблоків під загальноєвропейські вимоги, — прокоментував чиновник у кулуарах телемосту.

А що стосується перспективи, то Олександр Рябченко сказав:

— Після продажу двох генеруючих і десяти енергопостачальних компаній у нас залишається дві генеруючі й три транспортуючі компанії. Але щодо них ще не прийняте рішення уряду. Думаю, вони будуть приватизовані в наступному році.

Він констатував, що «українська енергетика дорога», але, пояснюючи високу стартову ціну за виставлені на продаж об’єкти, висловив переконання: «До цієї ціни знайдуться інвестори, які приходитимуть і купуватимуть українську енергетику».

Як нагадав глава ФДМУ, були випадки в українській приватизації, коли стартова ціна виставлялася з розрахунку, що інвестори конкуруватимуть і домовленості між ними не буде, але відбувалося так, що компанії були продані дуже дешево.

«Ми хочемо, аби в цій ситуації не було жодних звинувачень, що ми бажаємо комусь продати дешево», — наголосив Олександр Рябченко. Й зауважив, що зараз акції компаній продаються приблизно на 40% дорожче, ніж до початку приватизаційних процесів.

Так, увага бізнесових кіл до процесу посилюється. І не тільки в Україні. Представник секретаріату Європарламенту Інна Кирш під час телемосту повідомила: приватизація в українському енергетичному секторі обговорювалася в Європарламенті ще минулого літа.

— Деякі поради і рішення, засновані на досвіді Польщі, були взяті до уваги, — сказала вона. — Наприклад, такі, як важливість соціального захисту співробітників, модернізація виробничих потужностей, вимоги стосовно охорони довкілля. Очевидно, що представники української влади роблять значні зусилля, щоб забезпечити прозорість процесу приватизації, і залучають надійних інвесторів навіть більше, ніж в енергетичному секторі Європи в цілому.

Пані Інна Кирш висловила надію, що зростання ВВП в Україні спричинить попит на електроенергію, а також можливість глибшої інтеграції України в євроспільноту через континентальне Енергетичне співтовариство і Зону вільної торгівлі.

А генеральний секретар EURACOAL (The European Assocіatіon for Coal and Lіgnіte —- Європейська асоціація вугілля, яка пропагує роль вугілля в енергоспоживанні ЄС. — Ред.) Брайан Рікеттс привітав наміри української влади за рахунок поточної приватизації підняти значущість українського вугільного ринку.

Звичайно, потенційних інвесторів і в Україні, і за кордоном цікавить, чи піде наша держава далі в процесі приватизації енергетики. Як заявив голова ФДМУ Олександр Рябченко, контрольні пакети акцій обленерго виставлятимуться на продаж лише після стабілізації їх роботи, коли держава переконається у їх сталому розвитку.

— 25% акцій залишатимуться у власності держави, і через деякий час, коли зросте вартість енергокомпаній, що нині виставляються на продаж, коли бізнес стане стабільним, і держава як акціонер зможе не бути присутньою в компанії, буде прийняте рішення про їх продаж, — підбив підсумки Олександр Рябченко.

Глава ФДМУ нагадав, що до приватизаційного конкурсу допускатимуться компанії, державна частка в статутному фонді яких не перевищує 25%.

Фото Андрія СКАКОДУБА/УНІАН.

Президент НАК «Енергетична компанія України» Петро Омеляновський (ліворуч) і голова Фонду державного майна України Олександр Рябченко перед початком телемосту Київ—Франкфурт—Нью-Йорк «Україна на новому етапі приватизації підприємств енергетичної галузі».