Стратегічна подія

Два роки тому, відкриваючи молочну ферму у Великій Медведівці, що в Шепетівському районі, корпорація багато кого подивувала. Все: від нових технологій до дизайну приміщень та території — демонструвало, що про стару, обшарпану ферму, від якої на все село тхне гноївкою і яка вважалась не так місцем роботи, як справжнім пеклом для доярки, забуто.

Тоді нова ферма справляла враження винятку на загальному фоні доволі сумних тенденцій у тваринництві. Подія ж останніх днів, коли ще один, майже вдвічі потужніший, молочно-товарний комплекс з’явився у Саверцях, підтвердила, що розвиток цього напряму переходить у тверде правило для корпорації.

Запрошені на відкриття гості, знаючи, що «Сварог Вест Груп» орендує чимало земель не тільки в сусідніх із Шепетівським районах, а й у Чернівецькій області, не без заздрощів запитували, чому саме громаді Лотівської сільради, на території якої виріс комплекс, пощастило найбільше. Адже новий об’єкт — це не тільки додаткові добре оплачувані робочі місця, а й, без сумніву, вагомий чинник впливу на соціальний розвиток громади. Директор департаменту тваринництва Анатолій Паляниця не приховував справжніх мотивів:

— Таких людей, щирих та роботящих, як у цьому селі, ще треба пошукати. А до всього ядро кадрового потенціалу компанії склали саме вихідці з цих місць. Тому, напевно, і спрацювало почуття обов’язку перед своєю малою батьківщиною, коли захотілось хоч чимось їй віддячити.

Справді, увага і вдячність сучасному селу вкрай потрібні. 

Мало хто з теперішніх орендарів готовий узяти на себе такий непростий тягар, як відповідальність за колишнє колективне майно селян. А про те, щоб вкладати гроші у його реконструкцію та відродження, здебільшого навіть мови не ведеться.

«Сварог Вест Груп» — виняток із цього правила. Саме на базі старої ферми у Саверцях збудували новий комплекс, вартість якого сягнула 45 мільйонів гривень. За два з половиною місяці на площі в одинадцять гектарів виросло п’ять корівників, родильне відділення, приміщення для утримання телят. Крім того — кормові склади, технологічно нова система утилізації відходів та склад механізованих засобів.

Чи доцільними були інвестиції саме в молочну галузь, яка вже не перше десятиріччя вважається в країні неперспективною і нерентабельною? В корпорації одноголосно заявляють: молочна галузь повинна бути однією з найрентабельніших на селі, і в тому, що за п’ять — сім років витрати на спорудження нової ферми окупляться, не сумніваються.

Але при цьому не приховують інших фактів: навіть у складі успішної корпорації, робота якої націлена тільки на прибуток, нині є збиткові підрозділи, і це насамперед ферми. Політика компанії з перших днів була розрахована на те, щоб брати в оренду не тільки землю, а й колишні тваринницькі комплекси. В результаті в департамент тваринництва входить до двох десятків ферм. Далеко не всі вони схожі на новозбудовані. Та й утримується в окремих лише по кілька десятків корів. Тож, зрозуміло, працювати рентабельно такі маленькі підрозділи не в силі. Виживають вони лише за рахунок того, що департамент перерозподіляє прибутки всередині своїх структур, підтримуючи загальну фінансову стабільність.

Розпочавши із землеробства, дуже швидко в компанії вирішили зробити ставку ще й на тваринництво. Причому тоді, коли галузь переживала в країні чи не найважчі часи і про перспективи її розвитку навіть не йшлося, головним завданням було зупинити падіння. У «Сварог Вест Груп» розпочали з відгодівлі худоби, щоб з часом виростити своє стадо і перейти до молочного виробництва. Сьогодні в різних селах, які об’єднує корпорація, утримується близько дванадцяти тисяч голів худоби. Нині можна сміливо сказати, що «Сварог Вест Груп» перетворилась на потужного молочного виробника не тільки в регіоні, а й у країні. Середня рентабельність цього виробничого напряму сягає майже тридцяти відсотків. А, скажімо, комплекс у Саверцях працюватиме із п’ятдесятивідсотковою рентабельністю. То про яку збитковість галузі вести мову?

Про те, що нова ферма оснащена за останнім словом аграрної техніки, навіть не доводиться говорити. Всі процеси доїння автоматизовані, тож молоко не контактує ні з людськими руками, ні з повітрям. Система годування і утримання худоби відпрацьована так, що протягом року тварини отримують однаковий раціон, не потерпають не те що від стресів, а навіть від незначних коливань в утриманні. За цим ретельно стежать комп’ютери, якими обладнані кормороздавачі, — всі компоненти кормів чітко дозовані і збалансовані так, щоб отримати найвищі надої. Поки що середній показник у компанії становить близько шести тисяч літрів молока на рік на корову. Але на нових фермах він наближається до семи з половиною тисяч.

Уже на фермі у Великій Медведівці технології дозволили отримувати молоко найвищого ґатунку. У Саверцях пішли ще далі. Понад тисячу гектарів полів, розташованих навколо комплексу, будуть використовуватися для вирощування екологічно чистих кормів. Тут же запровадили нову систему переробки гною на біодобрива, якими підживлюватимуть ці поля. Тож все підготовлено для того, щоб сертифікувати молоко як таке, що придатне для виготовлення дитячого харчування, тобто продукт найвищої марки. Годі й казати, що ринок давно чекає на такий високоякісний екологічно чистий товар. Не дивно, що переробники вже шикуються в чергу до молочарів і готові платити по 4,4 гривні за літр молока. Якщо згадати ціну менше двох гривень, яку платять заготовлювачі тисячам селян, розцінки доволі високі. 

Чи доступний цей шлях кожному українському товаровиробнику? Навіть у святковій атмосфері відкриття нового комплексу не вдалось оминути цю тему у розмові із міністром аграрної політики та продовольства Миколою Присяжнюком. Було зазначено, що вперше за останні два десятиліття в країні вдалось зупинити падіння у виробництві молока. Правда, поки що таких результатів досягли лише у колективних господарствах. А от у хазяйствах населення, а саме там виробляється левова частка молочної сировини, продовжується скорочення поголів’я. Тож одним з пріоритетних завдань уряду та міністерства має стати створення таких умов, котрі повернуть селянина до традиційного молочного бізнесу.

До речі, «Сварог Вест Груп» уже тепер зміг переконатись у дієвості такої програми. Окрім того, що в корпорації є два племінні заводи, котрі розводять чорно-рябу та червоно-рябу породи, тут вирішили формувати поголів’я для нових потужностей саме з куплених у селян телят. Тільки минулого року закупили близько півтори тисячі голів молодняка. Це склало третину від того, що було закуплено загалом по країні. Тож, якщо для однієї корпорації цього достатньо, то в загальнодержавних масштабах поки що малувато. Про те, що пішли саме таким шляхом, у колективі не жалкують. Переконані: українські породи худоби найкраще пристосовані до місцевих умов, а тому й продуктивності від них можна очікувати найкращої.

Той факт, що в корпорації всіма силами намагаються підтримувати вітчизняний продукт і своїх селян, не залишився поза увагою міністра. Адже в цьому не тільки патріотичний порив, а ще й добре економічне підґрунтя. Йдучи саме таким шляхом, компанія досягає оптимізації багатьох виробничих затрат навіть в умовах, коли аграрний сектор постійно скаржиться на нестачу вільних обігових коштів і доступність дешевих банківських кредитів.

З уст міністра прозвучало також, що держава продовжить підтримку тих, хто реконструюватиме, відновлюватиме та будуватиме нові ферми. У цих випадках бюджетне відшкодування може сягати половини витрачених коштів. Однак, якщо «Сварог Вест Груп» розраховує отримати свою дотацію лише тепер, після введення нової споруди в дію, то вже з нового року механізм запрацює по-іншому. Кошти виплачуватимуться не за кінцевим результатом, а поетапно, після закінчення того чи іншого циклу робіт, починаючи від замовлення проектної документації і проведення підготовчих будівельних робіт.

Крім того на державну підтримку зможуть розраховувати не тільки потужні товаровиробники, а й невеликі фермерські та приватні господарства. Вони також зможуть отримати компенсацію до 20 відсотків за створення ферм, де утримуватиметься до півсотні голів худоби. Частково відшкодовуватимуться також витрати, пов’язані із закупівлею доїльного обладнання.

Якщо звести все разом, то держава обіцяє компенсувати до сімдесяти відсотків затрат, пов’язаних із розвитком молочного тваринництва. Тому пропозиція зайнятись ним всерйоз виглядає справді спокусливо.

У «Сварог Вест Груп» уже тепер демонструють, що в аграрному секторі годі шукати стабільнішої та перспективнішої галузі. З одного боку, вона чи не найменше залежить від примх погоди та природних катаклізмів. З другого, попит на молочні продукти, особливо високої якості, невпинно зростає. Тому корпорація налаштована й надалі вводити в експлуатацію нові ферми.

— Для українського господарства віками була притаманна така традиційна структура, коли поряд з орним полем господар обов’язково тримав ще й корову. В цьому закладена формула економного та раціонального ведення господарства, — переконаний спеціаліст з органічного виробництва корпорації Леонід Олійник. — Завдяки подібній структурі і в корпорації вибудуваний дуже точний баланс розвитку всіх галузей.

У взаємодії між департаментами прораховується все. Скажімо, департаменту насінництва вигідно продати некондиційні залишки зернових на корми своїм же фермам. А останні готові постачати біодобрива для департаменту рослинництва... Ланцюжок може бути дуже довгим. Так в компанії поділились планами щодо будівництва біогазових установок, а слідом за ними, можливо, і тепличних комплексів. А надихнула на це все та ж ферма. Вже тепер поруч із фермами у спеціальні кагати складається гній, де він проходить процес ферментації. В результаті виділяється чимало тепла і газу. У запроектованому комплексі на чотири тисячі голів вільного метану буде ще більше. Чому б не перетворити ці природні енергоносії на гроші? Тож біогазова установка — це найближча перспектива.

— Як тільки вона запрацює, одразу з’явиться і додаткове тепло, — продовжує Леонід Олійник. — Було б раціонально використати його в теплицях. Буквально за кілька місяців ці плани поступово почнуть втілюватись у життя у Вишневому. Коштуватиме така затія недешево. Тільки будівництво молочно-товарного комплексу обійдеться не менш як у сто мільйонів гривень. Не менше коштуватиме і нове стадо. Біогазова установка — ще додаткові мільйонні витрати. Однак в компанії переконані, що всі вони не просто виправдані, а і вкрай потрібні.

— Багато років ми звикли чути одне: селу потрібні інвестиції та державна підтримка. Але часто надані кошти використовувались вкрай неефективно, — переконаний Андрій Гордійчук. — Мало отримати кошти. Потрібно подбати про ефективність їхнього використання і динамічність розвитку села. Сучасні технології вже повинні бути не в планах і перспективах, а в реаліях сьогоднішнього дня. Якщо не взяти це за правило, українському аграрному сектору навряд чи вдасться наздогнати найкращих світових виробників. А від цього страждатиме не тільки селянин чи покупець, а й економіка всієї держави, колискою якої було і повинно залишитись село.

Хмельницький.