Її називали мамою

Ліда Олексіївна Яценко — ветеран журналістики. Її перші замітки з’явилися ще 1958 року у козельщинській районній газеті, де чотири роки працювала завідувачем відділу та заступником редактора. Ще три роки віддала роботі в кобеляцькій міжрайонній газеті. Це тепер журналістика (особливо на місцевому рівні) дедалі частіше з «жіночим обличчям». А колись Лідія Олексіївна була єдиною жінкою-редактором у Полтавській області. Очоливши 1965 року — одразу після «відновлення» Новосанжарського району — щойно сформовану редакцію газети «Червоний прапор», вона пропрацювала на цій посаді чверть віку. Своєрідний рекорд.

Як у кожній сім’ї важливим є авторитет батька, так у редакції «Червоного прапора» ніколи не піддавався сумніву авторитет «мами». Для багатьох Лідія Олексіївна нею і була — особливо для молодих працівників, чимало з яких почали свій шлях у журналістику саме завдяки Лідії Олексіївні (в тому числі і ваш покірний слуга). Уміла вона виявити талант, підтримати, допомогти...

— Сама я на манію величі ніколи не хворіла, — згадує Лідія Олексіївна. — Тому не часто турбувала інші видання власними творами, не «завалювала» літсторінок і своєї газети. Одне слово, до славної когорти літераторів Новосанжарщини я не тулюся. Просто люди, котрих природа наділила особливим даром — поетичним світобаченням, мені близькі по духу. Вважаю, щастило у житті на зустрічі й спілкування з такими. Так, восени ще 1965 року зацвів у Нових Санжарах «Пролісок» — літературна студія при редакції районної газети. Зацвів з легкої руки самобутнього, непересічно-талановитого поета Михайла Булаха. Хто ким став із літстудійців — то тема окремої розмови. Та незаперечним є те, що журналісти і літератори — діти одного гнізда.

... Недавно Лідії Олексіївні виповнився 81 рік. До речі, вона дуже гордиться, що її день народження — 22 жовтня — це й день народження її земляка і товариша, видатного українського поета Бориса Олійника, перші віршовані рядки якого, до речі, з’явилися саме у новосанжарській районці. Лідія Олексіївна й сьогодні чимало читає, цікавиться журналістською творчістю. У її поштовій скриньці й тепер можна побачити до десятка різних видань, що не надто характерно для нинішнього часу. Серед цих видань і «Голос України».

Полтавська область.