У підготовці нового закону про вибори народних депутатів потрібен серйозний діалог і консенсус як у суспільстві, фаховому середовищі, так і між парламентськими більшістю та меншістю. Це європейський принцип. Чи вдасться дотриматися його в нашому випадку, стане зрозуміло вже найближчим часом. Принаймні до його пошуку закликали всі учасники слухань, організованих Комітетом Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Щоправда, звучали на засіданні й інші пропозиції — відкликати всі проекти та створити нову робочу групу з підготовки проекту закону. Одначе більшість учасників таку пропозицію не сприйняли.
На засіданні було представлено одразу п’ять законопроектів про вибори народних депутатів. Його учасники почули думку не лише їхніх авторів, а й експертів, у тому числі й міжнародних.
Найбільше критики дісталося проекту від більшості (реєстр. №9265-1). Він був анонсований як документ, підготовлений робочою групою на чолі з міністром юстиції Олександром Лавриновичем. Однак насправді ці два документи істотно відрізняються. «Це не той проект, який ми аналізували. Там є дуже важливі зміни, деякі положення викликають багато запитань», — зауважив голова представництва Програми реформування виборчого законодавства України Міжнародної фундації виборчих систем (ІFES) Девід Енніс. Серед таких положень, зокрема, — встановлення меж одномандатних округів. Відповідно до проекту, цими повноваженнями наділено місцеві органи влади. «У такий спосіб вводиться політичний момент у цю процедуру, — зазначив Девід Енніс. — Це неприпустимо. Тим паче що політичні сили не довіряють одна одній». Тому, переконаний він, дуже важливо, щоб парламент усе уважно проаналізував і підготував якісний документ.
Міжнародні експерти не раз наголошували: яка буде виборча система — право винятково кожної країни. Але водночас вона не повинна створювати переваги для якоїсь конкретної політичної сили. На думку Секретаря Венеціанської комісії Томаса Маркерта, змішана система в українських реаліях може призвести до зловживань, тим паче що відповідний досвід країна вже мала. Тож пропонує застосувати пропорційну систему з відкритими регіональними списками. Крім того, за його словами, за змішаної системи дуже важливу роль відіграють виборчі округи, те, як встановлено їхні межі. У проекті закону це питання не досить врегульовано, натомість пропонується зробити це пізніше і в іншому законі. «Але ж усі розуміють, — наголосив Т. Маркерт, — наскільки важко це буде зробити, адже консенсусу між політичними партіями немає».
Те, що проект більшості викликає цілу низку зауважень серйозного характеру, а подекуди його положення навіть суперечать Основному Закону, вважає й радник Президента Марина Ставнійчук. «І на ці речі потрібно дивитися серйозно. Бо коштувати державі вони можуть дуже дорого — нелегітимність майбутнього парламенту», — додала вона. Серед неконституційних положень М. Ставнійчук, зокрема, назвала надання кандидату в депутати можливості одночасно балотуватися в багатомандатному та одномандатному округах. Це положення, наголосила вона, ще у 1998 році Конституційний Суд визнав таким, що не відповідає Конституції. А також неможливість виборців, які перебувають за межами країни, голосувати за кандидата в мажоритарному виборчому окрузі. Тобто, пояснила радник глави держави, свідомо встановлюється нерівний вплив голосів виборців на результати волевиявлення.
Ще один проект представив позафракційний Олег Ляшко (реєстр. №9265-4) (про основні положення решти законопроектів — №№9265, 9265-1, 9265-2, 9265-3 — ми розповідали у №204 за 1.11.2011 р.). Він, зокрема, запропонував встановити пропорційну систему з відкритими списками, взагалі скасувати прохідний бар’єр, заборонити балотуватися пенсіонерам, дозволивши натомість висувати кандидатами осіб, яким виповнилося 18 років. А загальна кількість парламентаріїв, відповідно до проекту, має становити не більш як 200 осіб. Щоправда, останні два положення суперечать Основному Закону, тож депутат пропонує внести до нього зміни.
Утім, ніхто з присутніх не мав ілюзій щодо того, який саме законопроект буде підтримано в сесійній залі. З огляду на це, вважає Марина Ставнійчук, має бути проведено серйозний аналіз процедурної частини владного проекту з урахуванням і висновків Венеціанської комісії, і попереднього досвіду проведення виборчих кампаній в Україні. Для цього в парламенту, переконана вона, є всі можливості.
Залишається сподіватися, що ця можливість буде сповна використана під час роботи Тимчасової спеціальної комісії з підготовки закону про вибори народних депутатів. Як відомо, до її складу ввійшли представники всіх парламентських фракцій. Та чи зможуть парламентарії домовитися, адже спільної точки зору, зокрема щодо виборчої системи, немає навіть в опозиційних фракцій, стане відомо вже невдовзі. Результати своєї праці народні депутати мають представити вже 17 листопада.
Дослівно
Народний депутат Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ:
«За виборче демократичне законодавство треба боротися. Ховання голови в пісок, відкликання своїх законопроектів — це демонстрація слабкості. Я закликаю всіх підтримувати ті законопроекти, які справді спрямовані на захист демократичних стандартів».
