З часу підписання прем’єром Миколою Азаровим угоди про зону вільної торгівлі між країнами СНД вже минуло два тижні, проте офіційно цей документ досі не оприлюднено. Саме тому представники опозиційних парламентських фракцій вимагають надання текстів відповідних директив на проведення переговорів та пропонують Прем’єр-міністру особисто прояснити зміст підписаних документів під час традиційної години запитань до уряду. Виходячи з цього, народний депутат Андрій Парубій (фракція «НУ—НС») зареєстрував проект постанови про заслуховування звіту Прем’єр-міністра М. Азарова з приводу підписання договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД та оприлюднення тексту зазначеного договору та додатків до нього. А поки ці документи офіційно не оприлюднено, звернімося до коментарів представників влади та опозиції.
«...вилучення у двосторонній торгівлі буде усунено...»
Після повернення із Санкт-Петербурга прем’єр М. Азаров випромінював оптимізм. «Таких перспектив економічного зростання, які відкриваються після підписання цієї угоди, у нас не було жодного разу за всі 20 років незалежності», — сказав він.
За словами М. Азарова, це вже наступного року дасть змогу Україні отримати додатковий приріст ВВП на рівні близько 2,2 відсотка, або 30 мільярдів гривень. За розрахунками уряду, тільки впродовж першого року дії угоди додаткові доходи держбюджету становитимуть майже 9,5 мільярда гривень. Таких результатів планується досягти за рахунок значного поліпшення умов торгівлі для українських компаній і підприємств.
Також прем’єр повідомив, що угода про зону вільної торгівлі містить зобов’язання сторін не погіршувати торговельні режими та не застосовувати жодних нових обмежень в торгівлі. Коли йдеться про вже наявні обмеження, то, за словами М. Азарова, сторони домовилися впродовж обмеженого часу повністю відмовитися від режиму вилучень у вільній торгівлі. Плановано, що такі переговори мають розпочатися через півроку після набуття чинності угодою. Глава уряду зазначив, що під час цих переговорів, зокрема, йтиметься про зняття обмежень, пов’язаних з торгівлею нафтою та газом і цукром. «Нас влаштовує підписана угода про створення зони вільної торгівлі, оскільки ті вилучення, які збереглися в договорі, вони тимчасові, тобто через деякий час вони підлягають виключенню з договору, по суті, за основними товарними позиціями, за якими відбувається торгівля між країнами СНД, і буде запроваджено справжній режим вільної торгівлі», — сказав М. Азаров. Водночас він додав, що «Росія дала принципову згоду і в договорі зафіксовано, що вилучення у двосторонній торгівлі буде усунено. Це найголовніше і найважливіше, оскільки раніше згоди на це не було», — підкреслив він.
Як не Брюссель, то Петербург?
Сергій ТЕРЬОХІН, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики:
— Чи укладення договору з СНД про зону вільної торгівлі унеможливлює підписання відповідних угод з Євросоюзом? Ні. Якщо не будуть порушуватися правила Світової організації торгівлі. А ось тут є питання, оскільки є ще три додаткові угоди, які стосуються субсидій, місця походження товарів і розрахунків. Ці угоди, на жаль, нині не завершено, хоча про них оголошено, і у двох цих угодах Україна бере участь. Але їхні тексти ще не існують у природі. Тобто, окрім загальної угоди, ми підписали невідомо що.
Влада переконує, що після підписання угоди про зону вільної торгівлі з СНД поліпшиться міжнародна торгівля між Україною та країнами СНД. Чи це правда? Ні. По-перше, легалізовано, вперше з 1993 року, асиметричне застосування експорт-них мит — раніше такого не було. Друге: у нас зникає можливість для маневру в двосторонніх переговорах з країнами, які долучилися до цієї нової угоди. Інакше кажучи, якщо ми завтра захочемо домовитися з Узбекистаном про зниження експортних або імпортних мит, то цього не зможемо зробити, оскільки потрібно буде погодження з усіма іншими членами цього «клубу ентузіастів». І нарешті: будь-яке арбітражне рішення де-факто підпадає під правову систему Російської Федерації. А розгляд наших відносин у Стокгольмі вже закрито. Ось вам і пропозиція вирішення газових спорів за кордонами наших великих країн. Або погляньмо на таке: свого часу було підписано угоду про зміну принципів регулювання, до якої приєдналися шість країн, але Україна не приєдналася. Квінтесенція цієї угоди проста: у відносинах між країнами застосовується російський рубль. Однак Прем’єр-міністр України заявив, що треба негайно розглядати цю можливість і переходити на російський рубль. Це саме повторив голова Нацбанку. Як економіст, можу ствердити, що відповідно до структури валютного ринку України, якщо російський рубль стане валютою розрахунків за найбільшими статтями імпорту в Україну, а це вуглеводні, то українська гривня буде девальвована по відношенню до всіх інших валют.
Вийшло, як завжди: хотіли показати Європі, що ми не ликом шиті — якщо нема Брюсселя, то буде Петербург. А в результаті жодних плюсів від цієї затії — одні мінуси.
Сергій ІВАНІВ, Олександра КУЧЕРЯВА.
