Озимі — у критичному стані
Такої посушливої осені агрономи не пам’ятають давно. Ось уже майже три місяці на Хмельниччині не випадало достатньої кількості вологи. Побороти кліматичні умови не можуть і найсучасніші технології.
Вирощене ще продовжує радувати
А тим часом у господарствах ще завершується збирання пізніх культур, зокрема кукурудзи. Під час жнив сонячній та сухій погоді тільки тішитися. У селі Радісне, що в Красилівському районі, орендарі якраз завершують збирання качанистої. ТОВ «Житниця Поділля» орендує в районі близько семи тисяч гектарів. Вирощують пшеницю, соняшник, сою, цукровий буряк, кукурудзу. Остання добре вродила на 600 гектарах.
Щедрий урожай зернових не тільки тут. Ним задоволені практично у всіх господарствах області. Вже обмолочено зернові й зернобобові культури більш як з 500 тисяч гектарів. У деяких районах із збиранням завершили. Але й в тих, що трохи відстають, не бачать із цим особливих проблем. Ще трохи — і комбайни підуть з поля.
Валовий збір зерна перевищив 2,2 мільйона тонн. Це майже на півмільйона більше від торішніх показників. Та й середня врожайність у 43,5 центнера з гектара посіла третє місце в країні. Кукурудза дає в середньому по 70 центнерів з кожного гектара. А у господарствах Шепетівського та Хмельницького районів показник становить відповідно 94 та 81 центнер з гектара.
Загалом озима пшениця, кукурудза, соняшник зародили значно рясніше, ніж торік. І це стало причиною гордості не тільки для керівників господарств, а й для очільників аграрного комплексу області. Однак після проведення осінньої посівної переможні настрої почали потроху спадати. Зате тривога за наступний врожай стає дедалі більшою.
Половина посіяного не зійшла
Оптимальні строки сівби озимих на Хмельниччині традиційно обмежуються останньою декадою вересня. Але цього сезону справа значно затягнулась. Кого стримували погодні умови, кого — брак ресурсів.
В окремих господарствах досі продовжують сіяти пшеницю та ячмінь.
Якщо загалом по області плани посівної вдалось навіть перевиконати бодай на один відсоток, то у Віньковецькому та Чемеровецькому районах із завданням поки що впорались на дві третини.
Загалом же на кінець жовтня посіяли майже 260 тисяч гектарів. Переважну частину площ — 225 тисяч гектарів — віддали пшениці. Показники — на рівні минулого року. Однак надії на те, що вдасться отримати такий само врожай, як тепер, падають з кожним днем.
На початок листопада сходи озимих зійшли лише на половині площ. Та й з них у доброму та задовільному стані — лише половина, третина — слабкі та зріджені. Важко сподіватись, що вони переживуть зиму.
Ситуацію якщо не повністю, то хоч частково могли б виправити рясні дощі, які промочили б грунт на п’ять—десять сантиметрів. А після цього потрібно ще пару тижнів тепла, щоб сходи зійшли і укріпились. Але навряд чи таких ідеальних умов дочекаєшся у листопаді. Кілька короткочасних дощів ситуацію не поліпшили.
— Відсутність вологи — це просто біда, — переконаний голова обл-держадміністрації Василь Ядуха. — Якщо природа не посприяє, можемо залишитись без зерна наступного року. І це незважаючи на те, що в посівну вкладено мільйонні кошти.
Справді, цьогорічний осінній засів — не з дешевих. Господарства так і не відчули фінансової підтримки. Єдиним надійним кредитом для більшості став вирощений врожай. Лише продаючи його, хлібороби змогли закуповувати необхідні складові посівної. А їх ціна, і це вже стало сумною традицією, не стояла на місці.
Однак посуха вже «з’їла» чималу частину цих капіталовкладень. Хоча про критичність ситуації в області ще намагаються не говорити,
у всіх залишається надія, що волога таки прийде на поля,
але більшість агрономів вже не сумнівається, що весною значну частину площ потрібно буде засівати по-новому. Вже нині керівникам господарств настійливо радять запастись насінням ярої пшениці та ячменю...
З’явились перші поради і щодо зміни сортів. Якщо тенденції до посухи та підвищеної температури зберігатимуться, доведеться використовувати стійкі до сухого клімату рослини. Та й на сівозміну, строки посівів доведеться подивитись по-новому.
Але вже нині в хазяйствах починають задумуватись над тим, що майбутній врожай може коштувати вдвічі дорожче, якщо доведеться пересівати значну частину площ. Тому цінові прогнози на наступний рік поки що не додають оптимізму.
Хмельницька область.
