радилися під час «круглого столу» в парламентському Комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Серед учасників були народні депутати, правоохоронці, судді, представники громадських організацій та науковці.

Зокрема, голова профільного комітету Валерій Бевз нагадав, що підготовлено проект закону про правила етичної поведінки, який у повному обсязі враховує рекомендації Ради Європи щодо кодексів поведінки. Особливого наголосу, за його словами, потребують приписи деяких пунктів пояснювальної записки, а саме те, що етичні норми мають бути чіткими, короткими і не обмежуватися лише боротьбою з корупцією. Це дуже важливо для розуміння запропонованого комітетом законопроекту, який включає в себе 12 правил: законність, пріоритет інтересів, політична нейтральність, толерантність, неупередженість тощо.

Народний депутат Олександр Буджерак розповів про досвід Грузії у боротьбі з корупцією. «У них на це є воля керівництва держави, кошти, і, найголовніше, економічні та адміністративні реформи заздалегідь спрямовані на профілактику злочинів, попередження корупції. Крім того, введена електронна система оформлення на роботу державних службовців», — зазначив він.

Парламентарій переконаний, що у Президента України теж є на це воля, і разом із законодавцями та іншими органами він наведе порядок у державі. Але практика не має відокремлюватися від теорії.

Представник Міністерства юстиції Інна Фесенко підкреслила, що міністерство підтримує перелік основних етичних правил, яких має дотримуватися публічний службовець. Але питання щодо врегулювання конфлікту інтересів потребують більш широкого висвітлення. І те формулювання, котре міститься в законопроекті, можна неоднозначно тлумачити і застосовувати. Тому, вважає вона, проект треба доповнити положеннями про визначення форм усунення конфлікту інтересів. Заступник голови Вищого адміністративного суду Дмитро Липський наголосив, що тільки взаємодія органів державної влади і суспільства у питанні запобігання корупції зможе покращити ситуацію в країні.

«Ми розробили низку положень, які регламентують втілення в життя норм антикорупційного законодавства, — розповідає Д. Липський. — Результат матимемо після прийняття відповідних актів, передбачених законом. Зокрема, це порядок організації проведення спеціальних перевірок; порядок зберігання документів та використання відомостей, зазначених декларацій про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру тощо».

Експерт громадської організації «Центр європейської інтеграції» Оксана Климович переконана: через розкриття інформації про майновий стан, видатки, доходи публічних службовців влада може налагодити зв’язок з громадськістю і таким чином підвищити рівень довіри до себе. Саме тому нині доцільно впровадження таких механізмів в Україні.

Великим позитивом нашого законодавства вона назвала антикорупційний закон, де визначено конфлікт інтересів. «Те, що виникають питання з його трактуванням, — це, швидше, брак інформації», — сказала експерт.