Двадцять років без закону про Фонд державного майна

Приватизаційні процеси в Україні за планами Президента Віктора Януковича мають бути завершені до 2014 року. А оскільки в Україні досі так і не ухвалено закон «Про Фонд держмайна України», то це відомство, що розпоряджається колосальною власністю, впродовж уже майже 20 років у своїй діяльності керується «Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України», затвердженим Постановою Верховної Ради від 7 липня 1992 року. Зрозуміло, що цей документ давно застарів та не відповідає сучасним економічним реаліям. Тож члени комісії в цілому позитивно оцінюють прагнення уряду нарешті законодавчо врегулювати правовий статус ФДМУ.

Чому раніше не вдавалося ухвалити цей закон, або чому в разі його ухвалення Президент застосовував право вето? Тому що глава держави та парламент ніяк не могли дійти порозуміння в питання підпорядкування цього органу, хоча Конституційний Суд ще 1998 року встановив, що фонд лише підзвітний та підконтрольний Верховній Раді, тобто визнав неконституційним положення про його підпорядкування законодавчому органу.

Стосовно ж поданого законопроекту, то він передбачає, що діяльність фонду спрямовується та координується Кабміном, однак не враховує вимог Конституції щодо підзвітності та підконтрольності Фонду державного майна Верховній Раді. Члени комісії вважають такий підхід неприйнятним, оскільки це призведе до відсторонення Верховної Ради від контролю за приватизаційними процесами. До того ж саме парламентський контроль дає змогу оперативно реагувати на спроби продажу об’єктів за заниженими цінами чи виявляти випадки, коли умови продажу того чи іншого об’єкта спеціально виписувалися під конкретного покупця та продавалися далеко не за ринковою ціною. Наприклад, саме завдяки парламентському контролю державі було повернуто лікувально-оздоровчий корпус Одеського заводу «Оріон», ВАТ «Криворіжсталь», ДАХК «Луганськтепловоз», які спочатку були продані за безцінь, а після втручання Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації за них отримано справедливу ціну.

Аналіз законопроекту свідчить, що в ньому так і не визначено підпорядкування фонду, належним чином не прописані повноваження голови ФДМУ, його права та обов’язки, причини, через які його може бути звільнено. Серед інших зауважень — віднесення до правових засад діяльності фонду доручень Прем’єр-міністра, що не передбачено Законом «Про центральні органи виконавчої влади». Отож члени комісії вважають, що цей документ потребує значного доопрацювання.

З інформацією про зміни умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Криворіжсталь» виступив заступник голови ФДМУ Ігор Хоптей. За його словами, покупець комбінату взяв на себе значні зобов’язання, проте світова економічна криза призвела до настання форс-мажорних обставин. У 2009 році Фонд держмайна був змушений підписати договір, яким узгоджувалося перенесення строків виконання окремих інвестиційних зобов’язань. Тим часом результати роботи комбінату у ІІІ кварталі 2011 року свідчать про настання моменту припинення дії форс-мажорних обставин, тож 3 жовтня 2011 року між ФДМУ та покупцем пакета акцій «Криворіжсталі» — «АрселорМіттал» — було укладено додатковий договір, яким узгоджено припинення перебігу дії форс-мажорних обставин та продовження покупцем виконання з 1 січня 2012 року окремих інвестиційних зобов’язань.

Саме обставина укладення нового договору змусила комісію проаналізувати його зміст. Голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради Євген Мармазов, зокрема, звернув увагу представника ФДМУ на значне відтермінування виконання деяких екологічних зобов’язань покупця. Наприклад, будівництво нової аглофабрики перенесено на 2018 рік, а технічне переоснащення та капітальні ремонти низки доменних печей відтерміновано до 2015 року. Він повідомив, що комісія звернулася з цього приводу до санстанції та міської влади, тож після отримання відповіді це питання знову буде винесено на розгляд. Адже 24 березня 2011 року, під час виїзного засідання Спеціальної контрольної комісії у Кривому Розі, її члени, відзначивши в цілому успішність приватизації «Криворіжсталі», звертали увагу саме на те, що комбінат входить до десятки об’єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля на загальнодержавному рівні.