Вечірнє засідання 3 листопада
Народні депутати мали розглянути п’ять законопроектів про вибори народних депутатів, однак В. Литвин повідомив, що керівники депутатських фракцій досягли домовленості про створення Тимчасової спеціальної комісії, яка має до 17 листопада підготувати узгоджений проект виборчого закону.
При цьому вищезгадані п’ять законопроектів повертаються на повторне перше читання, щоб у разі, якщо комісія не зможе виробити єдиного проекту документа, 17 листопада можна було розглянути ці законопроекти. Зрештою, постанову «Про утворення Тимчасової спеціальної комісії з питання підготовки проекту закону про вибори народних депутатів України» підтримали 383 народні депутати. До складу комісії увійшли 13 народних депутатів від усіх фракцій, головою комісії обрано народного депутата Руслана Князевича та заступником голови Адама Мартинюка.
В. Литвин закликав членів комісії напрацювати законопроект «не для закордону», а такий, який влаштовував би Україну. «Ми повинні працювати не для того, щоб комусь сподобатись, а для того, щоб ми були впевнені, що це буде нормальний закон, який дасть можливість кожній людині висловити свою точку зору», — наголосив глава парламенту.
Відкриваючи вечірнє засідання, Голова Верховної Ради Володимир Литвин повідомив, що в ньому беруть участь Президент Віктор Янукович, Прем’єр-міністр Микола Азаров, Голова Конституційного Суду Анатолій Головін та в. о. Голови Верховного Суду Анатолій Ярема, що пов’язано зі складанням присяги новопризначеним суддею Конституційного Суду Олександром Пасенюком. Після складання присяги парламент ухвалив постанову про звільнення О. Пасенюка з посади судді Вищого адміністративного суду України.
Перш ніж парламент продовжив розгляд законопроекту про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення програмної концепції мовлення), із заявою від фракцій «НУ—НС» та «БЮТ-«Батьківщина» виступила народний депутат Оксана Білозір. У її виступі якраз і йшлося про те, що напередодні відзначення 9 листопада Дня української писемності і мови та всупереч статті 14 Закону «Про культуру», в якій йдеться, що «підтримка вітчизняних виробників у сфері культури здійснюється шляхом встановлення квот, демонстрування вітчизняного, україномовного, культурного продукту на телебаченні, радіо та кіно», на розгляд парламенту винесено законопроект, що дозволяє телерадіомовникам взагалі не включати до своїх ефірів твори українських авторів та виконавців.
Далі народні депутати перейшли до постатейного розгляду законопроекту. При цьому В’ячеслав Кириленко («НУ—НС», партія «За Україну!») звернув увагу, що якщо спочатку автори законопроекту планували встановити квоту на український продукт на рівні 50 відсотків для телебачення і 25 на радіо, то тепер пропонується 25 відсотків як для телебачення, так і для радіо.
Ініціатор цих змін, народний депутат Олена Бондаренко (Партія регіонів) у відповідь заявила, що «для того, щоб наповнювати український ефір українською музикою, її має бути вдосталь, а її немає».
А. Шевченко, звернувши увагу народних депутатів, що за назвою цього законопроекту наше законодавство начебто приводиться у відповідність до європейської практики, заявив: в Європейській конвенції немає нічого, з чого б випливав цей закон.
Після ухвалення законопроекту в цілому, В. Литвин зазначив, що під час підготовки і подання документа на підпис Президенту також буде подано й висновок Головного юридичного управління, котре пропонувало відправити його на доопрацювання.
