Нещодавно в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся круглий стіл «Законодавча діяльність Верховної Ради України : стратегія планування в умовах європейської інтеграції», присвячений питанням підготовки проекту Перспективного плану законодавчих робіт Верховної Ради України на 2015-2017 роки.
Необхідність системного реформування країни, різних сфер суспільного і державного життя зумовлює нагальну потребу в окресленні чітких орієнтирів і визначення плану дій у проведенні реформ та їх законодавчому забезпеченні. Платформою розвитку законодавства щодо реалізації стратегії реформ в Україні має стати Перспективний план законодавчих робіт парламенту на 2015-2017 роки. Про важливість і значення цього документа наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман у своєму виступі на засіданні Погоджувальної ради 12 січня ц. р., акцентувавши увагу на тому, що в основу його розробки мають бути покладені пріоритети суспільного розвитку, визначені в Угоді про асоціацію Україна-ЄС, Коаліційній угоді, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» та Програмі діяльності уряду. «Необхідно забезпечити прогнозованість законодавства, — зазначив він, — аби люди знали, яка законодавча база цього року, яка буде наступного, щоб вона була прогнозованою і змогла забезпечити впевненість людей у завтрашньому дні».
Круглий стіл проведено у форматі широкого обговорення представниками експертного та наукового середовища проблем перспективного планування законодавчої діяльності у рамках загальних заходів із підготовки проекту Перспективного плану законодавчих робіт на 2015-2017 роки.
Відкриваючи круглий стіл, директор Інституту Олександр Копиленко зачитав його учасникам привітання від Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана. Він також відзначив важливість заходу як майданчика для фахового наукового обговорення питань розробки проекту Перспективного плану, який має стати «дорожньою картою» проведення реформ у країні. Необхідність об’єднання зусиль представників влади, науки та громадянського суспільства щодо розробки такого проекту та висока відповідальність цієї роботи зумовлюються викликами та реаліями сьогодення України. Водночас зазначив, що Інститут має достатній досвід у підготовці пропозицій стосовно розвитку національного законодавства в контексті пріоритетів, визначених відповідними програмними документами.
З докладною промовою щодо необхідності спрямування законодавчої діяльності в конституційному руслі та прийняття законів, що передбачені Конституцією України, виступив народний депутат України Антон Геращенко. Головною метою конституційної реформи, зазначив він, є встановлення гарантій балансу влади, відкритими залишаються й питання про можливість впливу громадянина як суб’єкта конституційного договору на формування правової політики. Захід викликав інтерес і в інших представників депутатського корпусу. Так, матеріали для круглого столу надали також народні депутати України Руслан Князевич, Валерій Пацкан, Роман Насіров та інші.
Керівник Головного департаменту правової політики адміністрації Президента України Костянтин Красовський звернув увагу на актуальні питання законодавчого забезпечення реформ в Україні, окремо наголосивши на проблемах проведення судової реформи. Його позиції набули розвитку у виступах співробітників Національного інституту стратегічних досліджень.
Участь у заході взяли також представники апарату Верховної Ради України і секретаріатів комітетів Верховної Ради України. Зокрема, заступник Керівника апарату Верховної Ради України Юрій Ясенчук виступив із доповіддю щодо проблем формування Перспективного плану законодавчої роботи парламенту. Зокрема, він звернув увагу на важливості запровадження моніторингу законодавчої активності, інструментів консолідованих законодавчих ініціатив, забезпечення координації діяльності суб’єктів законодавчої діяльності, системності підходів у плануванні законодавчих робіт та їх науковому супроводі.
Директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, академік НАН України Юрій Шемшученко зазначив, що проблема планування законодавчої діяльності — не нова та полягає у відсутності системного підходу щодо її вирішення. Він також наголосив на важливості прийняття оновленої Конституції України, в якій мають бути закладені основи поліпшення якості законодавства, а, відповідно, організації законодавчої діяльності.
Про нагальність законодавчого забезпечення економічних реформ і необхідність вдосконалення податкового та трудового законодавства зазначив Головний вчений секретар Національної академії правових наук України, академік НАПрН України Сергій Прилипко.
У заході взяли участь представники таких провідних науково-правових центрів, як Національної академії прокуратури України (проректор, член-кореспондент НАПрН України Руслан Стефанчук), Національної академії внутрішніх справ України (ректор, доктор юридичних наук Володимир Черней), Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Київського університету права НАН України, Національного університету «Одеська юридична академія», Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Ужгородського національного університету. Участь провідних приватних вищих навчальних закладів була засвідчена представниками Академії адвокатури України (ректор, член-кореспондент НАПрН України Тетяна Варфоломеєва) та Університету економіки та права «КРОК».
Незалежні центри громадської думки були представлені, зокрема, Центром політико-правових реформ (Ігор Коліушко), Українським Центром правових ініціатив і експертиз «Правова держава» (Олександр Шинкарук), Українським інститутом дослідження екстремізму (Олег Зарубінський).
У ході роботи круглого столу учасники обмінялися думками стосовно ряду важливих питань. Зокрема, надано оцінку перспективному плануванню законодавчих робіт Верховної Ради України як важливому інструменту забезпечення реалізації законодавчих намірів щодо втілення в життя пріоритетних завдань суспільного і державного розвитку, обговорено проблемні питання щодо планування та організації законодавчих робіт з адаптації національного законодавства відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, визначено важливість наукових і методологічних підходів щодо планування законодавчої діяльності, оптимізації організаційних засад, приділено увагу окремим аспектам планування законотворчої роботи за напрямами та галузями законодавства, питанням професійної підготовки законодавчого корпусу тощо.
