«Головне управління освіти і науки розглянуло статтю «Фізкультурні забави» Івана Ілляша, надруковану в «Голосі України» 23 вересня 2011 року, і повідомляє наступне.
Реконструкція та будівництво спортивних майданчиків загальноосвітніх навчальних закладів включені в міську цільову програму «Освіта Києва. 2011—2015 рр.». За останні чотири роки побудовано більше 60 спортивних майданчиків зі штучним покриттям. Уроки з фізичної культури в ЗОШ проводяться відповідно до навчальних програм для 1—4, 5—9 та 10—11 класів, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту. Вони складаються з двох інваріантних (обов’язкових) модулів — теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка — і варіативних модулів (легка атлетика, гімнастика, плавання, футбол, баскетбол, волейбол, туризм, бадмінтон) тощо.
Практично кожен вид спорту може бути представлений у вигляді варіативного модуля.
Основним критерієм відбору варіативних модулів є бажання учнів. Також враховується наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції та кадрове забезпечення. Учні, які за результатами медичного огляду тимчасово віднесені до підготовчої та спеціальної медичної груп, відвідують обов’язкові уроки, на яких виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані за діагнозом захворювання, але не здають контрольні навчальні нормативи.
Заступник начальника Г. Руденко».
Ось на такий шедевр махрової відписки розщедрилось головне управління освіти і науки Київської міськдержадміністрації. Як кажуть — дякуємо за неувагу!
Та чи поважають себе підписант і клерки, що готували фільчину грамоту (Мельник, Бохно)?
Чи поважають директора департаменту галузевого міністерства пана Олега Єреська, який переадресував згадану статтю до столичних підлеглих, чий обов’язок — організація навчального процесу в школах? А саме про це йшлося у «Фізкультурних забавах». Про забави на уроці, а не заняття; про непрофесійність вчителів, що теревенили між собою, а не організовували процес; про нудьгу на уроках і відсутність елементарної спортивної бази в елітному ліцеї та невикористання її в сусідній школі.
То при чому тут реконструкція і будівництво майданчиків, інваріантні та варіативні модулі, панове бюрократи? Ви хоч газетний репортаж читали? А про вимоги міністра Табачника до учителів фізвиховання чули? Тоді не зрозуміла ваша безвідповідальність та знущальний зміст офіційної відповіді на офіційний запит, отриманий вами від МОНМСу...
На щастя, у більшості шкіл управлінці не є прикладом несумлінності. Там добросовісно ставляться до справи. Одна з таких одинадцятирічок — столична ЗОШ №57. Вона в самісінькому центрі міста, тому, зрозуміло, похвалитися спортивною базою на шкільному подвір’ї не може. Та з усього видно, керівництво закладу максимально продуктивно використовує те, що Бог послав: асфальтований двір з гімнастичним знаряддям, симпатичне поле зі штучним покриттям для міні-футболу тощо.
...Я спостерігав за уроком фізкультури у 5-а і згадував своє дитинство. Учитель проводив заняття в класичному стилі, тобто енергійно і цікаво. Я не бачив дитини, що била байдики або ігнорувала команди наставника. Навіть дівчатка, звільнені від занять, прагнули повторювати вправи, рухатись, змагатися...
Дітлахи здавали нормативи: біг спочатку на 30 м, потім на 60. Старанно стрибали у довжину з місця після того, як учитель показав, як слід відштовхуватися. «Ого, 181 сантиметр, молодець», — стимулює хлопчика педагог, а однокласники аплодують переможцю.
Кидати м’яча, виявляється, не всі можуть, але прагнення учня досягти свого щиро підтримує тренер, і у дитини все виходить. «Бондаренко, боргів у тебе нема».
Учитель все фіксує в журнал, дітлахи жваво цікавляться результатами.
Хтось пропонує відмінити оцінки на уроках фізвиховання у початковій школі. Яка ж буде мотивація у дітей зміцнювати свій і так недужий організм, займатися спортом? Поки чиновники перестраховуються, бояться своєї тіні, ігноруючи навіть полеміку про те, яким бути уроку фізкультури і готуючи офіційну нісенітницю, — професіонали у школах роблять все, щоб діти полюбили урок і зміцнювались фізично.
