Схоже, найгострішим дефіцитом у міських школах стали не нові парти чи підручники, а дитячий оптимізм. Із 405 учнів 9—11 класів, які брали участь в анонімному анкетуванні, 48 осіб поскаржилися на хронічне почуття самотності, нерозуміння вдома і у класі, показавши яскраво виражені суїцидальні настрої. Ще 118 старшокласників заявили, що захищати близьких або Батьківщину — це не їхня справа. А із 65 респондентів віком 16—18 років, схильних до лідерства й позитивного мислення, виявилося таких лише 16 хлопців.

Голова Асоціації психологів і психотерапевтів Херсона Галина Симонова підкреслює: опитування проводили і у ліцеях, і в загальноосвітніх школах. Однак його результати і в елітних, і у звичайних навчальних закладах не можна назвати оптимістичними — практично всюди старшокласники скаржаться на сімейне насильство, нерозуміння з боку педагогів, відсутність перспектив.

Тривожні сигнали й у записках, які діти кидали в «скриньки для скарг» у семи школах. 

Організатори акції вважають, що такі скриньки варто встановити у всіх навчальних закладах, щоб мати об’єктивну картину.

Хоча чиновники від освіти аж ніяк не у всьому з ними згодні. Приміром, начальник виховного відділу міського управління освіти Валентина Поздняк вважає, що «скриньки для скарг» давно застаріли — набагато оперативніше можна відреагувати на дзвінок по «гарячій лінії». Та й проблема не в тому, щоб дорослі більше прислухалися до скарг дітей, а в тому, щоб самі школярі вчилися відстоювати свої права й знали закони. 

«Результати опитування для нас не новина. І управління разом з педагогами також зацікавлене в тому, щоб допомогти неформальним лідерам класних колективів ставати шкільними «омбудсменами» — посередниками між дітьми й дорослими. Для цього їх запрошують на семінари, сприяють створенню шкільних парламентів, знайомлять із законами, що захищають права дітей, з ними працюють і психологи», — розповіла Валентина Поздняк.

 

Херсон.