Розробка цього документа є першим кроком на шляху долучення України до процесу формування світової стратегії розвитку на 10 років. Основні цілі якої сформовані в цілій низці міжнародних документів та програм, розроблених під егідою ООН, і стосуються широкого спектра проблем, що охоплюють економічні, суспільні та екологічні сфери діяльності. З появою міжнародних стандартів якості життя країна, яка не має достатньої виробничої бази для випуску екологічно чистих товарів на внутрішньому ринку, може стати імпортозалежною, що звужує можливості проведення самостійної політики, фактично обмежує суверенітет держави та її можливості впливати на забезпечення інтересів населення.
Стратегія переходу України до сталого розвитку повинна лягти в основу Національної стратегії сталого розвитку — комплексної довготермінової програми розвитку країни до 2024 року.
Таким чином, стратегічною метою для України повинна стати побудова сталого суспільства, головним пріоритетом якого є розвиток людини, а головним законом забезпечення — зростання економіки на сталих засадах.
Основні напрями передбачають, що жодна з цілей не може бути вирішена за рахунок інших, а стратегічна мета не буде вирішена без досягнення хоча б однієї з них. Усі цілі є рівноцінними та однаково важливими, наступна послідовність їх формування не означає жорсткої ієрархічності, а обумовлена внутрішньою логікою документа.
Ціль 1. Економічне процвітання
Загальний зміст цілі
* перехід до економічно ефективної та екологічно безпечної моделі економіки, максимально орієнтованої на реалізацію завдання розвитку людини;
* підтримання темпів зростання економіки, достатніх для досягнення в довготерміновій перспективі високих рівнів макроекономічних показників;
* створення економічних передумов гармонійного розвитку людини, подолання бідності, достатнє забезпечення робочими місцями, підтримання високої якості життя для всіх;
* створення механізмів реалізації виключного права народу України на природні ресурси та формування політики їх сталого використання.
Ціль 2. Здорове навколишнє середовище та збереження природи
Загальний зміст цілі
* створення умов для безпечного, здорового і комфортного проживання людини — головної цілі розвитку та найважливішого ресурсу розвитку;
* збереження біорізноманіття та екосистем України — важливої перед-умови існування людини як біологічного виду та генетичного банку для збереження адаптивних якостей людини та адаптивних якостей природного середовища.
Ціль 3. Соціальна справедливість і сталий людський розвиток
Загальний зміст цілі
* забезпечення рівних можливостей доступу до ресурсів розвитку та базових соціальних послуг усіх прошарків населення як нині, так і для майбутніх поколінь;
* задоволення фізичних, духовних та інших потреб людини впродовж усього життя, без шкоди для майбутніх поколінь задовольняти свої потреби; розширення можливостей вибору людини;
* забезпечення можливостей досягнення кожним економічного, соціального та екологічного благополуччя таким чином, щоб не створювати перешкод майбутнім поколінням забезпечувати свій добробут.
Ціль 4. Освіта та інформація
Загальний зміст цілі
* формування доступної протягом усього життя і всіх громадян гнучкої, ефективної і достатньо фінансованої системи освіти як передумови зміцнення потенціалу людини та підвищення рівня їх добробуту;
* забезпечення вільного доступу всіх громадян та, зокрема, науковців і підприємців до правдивої інформації щодо різних аспектів суспільного життя, необхідної для прийняття рішень;
* створення освітньої, пропагандистської, інформаційної системи, яка б забезпечувала громадян необхідними професійними навичками, кваліфікацією та званнями, які б давали їм можливість пристосуватися до мінливих економічних умов і розуміти взаємозалежності між економічним про-цвітанням, захистом навколишнього середовища та соціальною справедливістю.
Ціль 5. Здоров’я нації і народонаселення
Загальний зміст цілі
* формування якісної та доступної системи охорони здоров’я, здатної забезпечити тривале і здорове життя людей;
* подолання негативних демографічних тенденцій, покращення показників структури і якості народонаселення.
Ціль 6. Відповідальне управління
Загальний зміст цілі
* перехід від патерналістської (опікунсько-зверхньої) моделі держави до держави-корпорації, де органи влади виступають як підзвітні суспільству наймані менеджери;
* створення нових моделей участі громадян у прийнятті життєво важливих управлінських рішень.
Ціль 7. Сталі місцеві громади та сталий розвиток поселень
Загальний зміст цілі
* забезпечення достатніх можливостей громадянам, бізнесу та місцевим громадам брати участь і впливати на прийняття рішень щодо питань природокористування, економічних і соціальних питань та умов проживання людини на території місцевої громади;
* забезпечення містобудівними засобами сприятливих умов проживання населення, в тому числі обмеження шкідливого впливу господарської та іншої діяльності на довкілля, стале використання природних ресурсів, включаючи компоненти біорізноманіття, в інтересах сьогодення і майбутнього поколінь;
* створення ефективних механізмів для отримання та використання доходів від споживання природних ресурсів на території поселення.
Ціль 8. Міжнародна відповідальність
Загальний зміст цілі
* формування зовнішньополітичними засобами сприятливих умов для реалізації стратегічних цілей розвитку України і пере-творення України на повноцінного суб’єкта глобальних політичних та економічних процесів, вхід до ЄС;
* чітке проведення прозорої і зрозумілої політики України, спрямованої на добросусідство з країнами, які мають спільні кордони з Україною.
Практичні завдання для досягнення цілей розвитку
Основні напрями економічного, соціального та екологічного розвитку України визначають пріоритетні довготермінові напрями діяльності з досягнення визначених стратегічних цілей і щорічні першочергові заходи. Перелік завдань за цими напрямами не є ні вичерпним, ні категоричним, а, швидше, — концептуальним «стартовим пакетом» для започаткування системної практичної роботи на державному рівні з переходу до засад із подолання кризи.
Індикатори прогресу
Для вимірювання прогресу щодо досягнення кожної з цілей застосовуються спеціальні індикатори. Індикатори вказують на те, яка інформація необхідна для оцінки успіху практичної роботи органів влади та суспільства загалом. У запропонованій системі індикаторів враховано розробки і рекомендації ООН, а також досвід ЄС, Великобританії, США та інших країн у цій галузі. Перелік індикаторів не є категоричним та вичерпним і може вдосконалюватись та змінюватись із часом відповідно до набутого практичного досвіду, отримання нових завдань про наукові та методичні можливості, що закладені в їх основу.
Валентин ЛАНДИК, народний депутат України, Герой України, віце-прем’єр-міністр України (1993—1994).
