Російська влада намагається у будь-який спосіб і в найкоротший термін побудувати транспортний перехід через Керченську протоку, щоб сполучити материкову частину РФ з окупованим Кримом, оскільки нинішня поромна переправа не влаштовує ані перевізників, ані автолюбителів.
У літні місяці тут спостерігається величезне скупчення транспорту. Її робота також залежить від примх погоди. Якщо вітер посилюється до 20 метрів на секунду, то пороми стоять. Чи варто говорити про зимовий період, коли Керченську протоку вкриває лід?
На початку жовтня Путін заявив, що міст має бути збудований уже до 2018 року. За реалізацію проекту відповідає Росавтодор. Загальна довжина переходу становитиме 19 км: сам міст через канал (6 км), ділянка по косі Тузла (6,5 км), а також по дамбі й протоці (ще 6,5 км). Будівництво транспортного переходу передбачає також створення відповідної інфраструктури з боку Таманського півострова й у районі Керчі.
Росавтодор уже відрапортував, що відомство планує скеровувати на будівництво переходу щороку до 50% усіх виділених з російського бюджету коштів. Усього ж будівництво мосту оцінюють щонайменше у 10 млрд. доларів США.
Слід зазначити, що через «будівництво століття» істотно постраждають інші проекти в російських регіонах. Зокрема, як заявив заступник голови Росавтодору Ігор Астахов, фактично буде заморожено будівництво мосту через річку Лена в районі Якутська. А за інформацією представників Ростовської області, тепер їм взагалі доведеться забути про довгоочікуване метро в Ростові-на-Дону.
Водночас деякі фахівці вважають цей проект недоцільним. У кримській компанії «Великий шовковий шлях Євразія» кажуть, що необхідно вкладати кошти саме в розвиток переправи. Це будівництво ще трьох причалів, запуск від чотирьох до шести додаткових залізничних і від двох до чотирьох автомобільних поромів, а також відповідна інженерна й транспортна інфраструктури.
Б’ють на сполох й екологи, оскільки досі ніхто так і не побачив самого проекту переходу. «Може погіршитися екологічна ситуація в Керченській протоці й на прилеглій території, а також в акваторіях Чорного й Азовського морів. Без ретельної екологічної експертизи щось будувати тут було б божевіллям», — повідомив голова кримської асоціації «Екологія і світ» Віктор Тарасенко.
Крім того, деякі місцеві експерти кажуть про те, що Росія просто розориться на будівництві транспортного переходу. «Таку махину не могли побудувати й у часи Радянського Союзу. Це абсолютно безперспективний проект з точки зору економіки. Тут немає таких обсягів вантажоперевезень, особливо з урахуванням введених Європою санкцій», — повідомив на умовах анонімності кореспондентові «Голосу України» доктор економічних наук і член експертної ради Криму.
Водночас не виключено, і з цим погоджуються фахівці, що Росія продовжить нарощувати військову присутність у Криму й міст через протоку буде необхідний для оперативного перекидання підрозділів і техніки, а також для підтримки кримського угруповання, яке вже нині налічує понад 40 тисяч військовослужбовців. Крім того, необхідно враховувати й посилення авіаційної ударної групи, у тому числі й бомбардувальниками-ракетоносцями.
Тож економічні розрахунки цивільних фахівців, безумовно, коригуються з урахуванням потреб військових, які хочуть побудувати не що інше, як трап до «авіаносця» Крим.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
