Що готує киянам новий генплан міста? Чи зупинить він знищення природного ландшафту та руйнування історичних пам’яток Києва? На жаль, оптимістичної відповіді на ці запитання в експертному середовищі немає.
На Консультативній раді в Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА розглянули Історико-архітектурний опорний план — складову проекту нового Генерального плану Києва на період до 2025 року, що передбачає визначення меж територій пам’яток, їхніх охоронних зон, історичних ареалів міста, а також режимів їх використання. За словами голови Комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця, до цього документа не потрапили понад 300 археологічних пам’яток із 360 об’єктів. Формально через те, що межі цих пам’яток досі не встановлено.
— Документ викликає більше запитань, ніж відповідей, — зізнається в. о. начальника Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр. — Висловлені на Консультативній раді зауваження ми спрямували замовнику генплану — Головному управлінню містобудування та архітектури КМДА.
— Згідно з новим генпланом на території заповідників та буферних зон будівництво буде заборонено чи тільки обмежено за поверховістю?
— На території історичних пам’яток і заповідників будівництво і нині заборонено законом, в охоронних зонах — обмежено. Вважаємо за необхідне переглянути поняття «історико-містобудівні обґрунтування» (для отримання дозволу на будівництво в зоні історичного ареалу. — «Голос України») — пропонуємо його викласти в іншій редакції. Історичне обґрунтування можливості будівництва або реконструкції не повинно порушувати чи змінювати затверджений режим використання цієї території.
— Якщо сьогодні все так добре, як тоді забудовникам вдається отримувати чергові дозволи на зведення готелів в буферній зоні Софії — приміром, на Золотоворітській, 11?
— Про те, що за цією адресою щось планують будувати, я дізнався із ЗМІ та Інтернету. Було рішення Київради про передачу земельної ділянки під готельний комплекс. Проектної документації ми ще не бачили, до нашого управління вона не надходила. За процедурою, спочатку Київрада приймає рішення про відведення земельної ділянки, а вже потім забудовник погоджує проект будівництва, зокрема і з нами. Можливо, все буде зроблено без порушень. Якщо буде витримано затверджений режим використання цієї території, зокрема, вимоги до масштабу будівлі, її поверховості і висоти.
— Новий генплан передбачає об’єднання буферних зон Софії Київської і Києво-Печерської лаври.
— Це не новина. Їх вже було об’єднано наказом Мінкультури від 05. 07. 2011 року. Посилаються на те, що нібито такі були рекомендації ЮНЕСКО. Але я дуже уважно читав рекомендації ЮНЕСКО — і 34-ї сесії, і 35-ї — і не побачив такої вимоги (щодо об’єднання буферних зон. — «Голос України»). Натомість на 34-й сесії пролунали рекомендації розширити буферну зону, до того ж саме Софії Київської. Буферна зона Лаври на той час офіційно ще не була погоджена і відповідно не була представлена. Пізніше ЮНЕСКО рекомендувало запровадити єдину систему управління двома заповідниками, оскільки вони мають один реєстраційний номер. Але для цього зовсім необов’язково об’єднувати їхні буферні зони. Тим часом в новому історико-архітектурному опорному плані їх об’єднано — суто механічно.
Між Софією і Лаврою розташована пам’ятка місцевого значення — «Історичний ландшафт Київських гір і долини річки Дніпра», за рахунок якої, власне, і збираються об’єднувати буферні (охоронні) зони згаданих об’єктів Всесвітньої культурної спадщини. «Хоча режим використання території ландшафтної пам’ятки жорсткіший, ніж буферної зони, — додає Я. Діхтяр. — Унаслідок злиття згаданих об’єктів режим використання цієї території суворіший не стане».
Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.
